Справа №22ц-4903/2008 р. Головуючий у 1 інстанції Корнієць M.I.
Категорія 01, 45 Доповідач у 2 інстанції Тракало В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду
Київської області в складі:
головуючого - судді Тракало В.В., суддів Березовенко Р.В., Данілова О.М. при секретарі Терех Т.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Киеві цивільну справу за апеляційною скаргою Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 4 квітня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до * ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про звернення стягнення на земельні ділянки.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
встановила:
28 березня 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовами до відповідачів про звернення стягнення на належні кожному з них земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані в адміністративних межах Княжицької сільської ради Броварського району Київської області.
Позовні вимоги мотивував тим, що 25 грудня 2006 року він позичив кожному з відповідачів по 25000 грн. на строк до 30 січня 2007 року, що стверджується письмовими розписками останніх. На час подання позовної заяви відповідачі не повернули борг. Посилаючись на те, що в разі ухвалення судом рішення про стягнення з відповідачів боргу, воно не буде виконане у зв"язку з відсутністю у вказаних осіб грошей, позивач просив суд ухвалити рішення про звернення стягнення на належні кожному з відповідачів на праві власності земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані в адміністративних межах Княжицької сільської ради Броварського району, в розмірі більше 1 га кожному, припинивши право власності вказаних осіб на належні їм земельні ділянки. Одночасно позивач просив визнати за ним право власності на вказані земельні ділянки, заборонивши компетентним органам Броварського району, а саме відділу містобудування та архітектури, санітарній епідеміологічній станції, відділу земельних ресурсів, , районній державній адміністрації, а також державному управлінню екології та природних ресурсів у Київській області, Київському обласному управлінню земельних ресурсів, Київському обласному відділу Київської регіональної філії Державного підприємства "Центр земельного кадастру при Держкомземі України " відмовляти у погодженні технічної документації, виготовленні та підписанні, а також реєстрації державних актів на право власності ОСОБА_1 на вказані земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у вищезазначених розмірах.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2007 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі та зазначено, що рішення набирає законної сили з 15 березня 2007 року.
2
В апеляційній скарзі Бориспільського міжрайонного прокурора ставиться питання про скасування рішення суду з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1,
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд на таких підставах.
Згідно п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з- направленням
справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов"язки осіб, які не
брали участь у справі, а згідно- п.6 ч.1 вказаної статті - якщо справу розглянуто з
порушенням правил виключної підсудності.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на земельні ділянки, тобто нерухоме майно, що знаходиться у Броварському районі Київської області, суд порушив встановлене ст. 114 ЦПК України правило виключної підсудності - про розгляд спору судом за місцем знаходження нерухомого майна.
Забороняючи компетентним органам владних повноважень у сфері земельних ресурсів Броварського району та Київської області, які не були залучені до участі у справі, відмовляти у погодженні технічної документації, виготовленні та підписанні, видачі а також реєстрації державних актів на право власності ОСОБА_1 на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які належали відповідачам, суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Крім того, судом порушені норми матеріального права. Зокрема не враховано, що відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов"язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Тобто, за правилами статей 1046 та 1049 ЦК України ОСОБА_1 відповідно до укладеного ним з п'ятьма відповідачами 25 грудня 2006 року договорів позики, на суму 25000 грн, з кожним, повинен був повернути саме грошові кошти і предметом судового розгляду за даним позовом повинні бути саме грошові кошти, а не земельні ділянки.
До того ж, судом фактично узаконено відчуження між сторонами земельних ділянок, відчуження яких заборонено п.15 розділу X "Перехідні положення" Земельного Кодексу України.
Безпідставним є зазначення у рішенні суду, що воно набирає законної сили з 15 березня 2007 року. Відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України рішення суду набирає законної сили, після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Що стосується ст. 367 ЦПК України про негайне виконання судових рішень, то нею передбачено виключний перелік випадків, у яких суд допускає негайне виконання рішень і розширеному тлумаченню він не підлягає. Оскаржуване рішення суду не відноситься до переліку, встановленого ст. 367 ЦПК України.
3
Суд, крім вищезазначених порушень, не врахував, що за змістом статей 3, 15 ЦПК України суди в порядку цивільного судочинства вирішують спори з приводу порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суди не можуть підміняти собою інші компетентні органи законодавчої чи виконавчої влади. В даному ж випадку відсутній спір між позивачем та відповідачами, який би підлягав судовому розгляду. Фактично суд вирішив питання про відчуження земельних ділянок, на які законодавцем накладено мораторій.
За таких обставин, коли "рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального
та процесуального права, воно не може залишатися без змін та підлягає скасуванню з
направленням справи на новий розгляд до належного суду, яким є Броварський
міськрайонний суд.
Керуючись ст. 307, 311, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області задовольнити частково.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 4 квітня 2007 року скасувати, справу направити на новий розгляд до Броварського міськрайонного суду Київської області.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.