Справа № 22-2367/2006р.                        Головуючий в 1 інстанції Свідерська Т.А.

Категорія 35                                                                Доповідач Ремез В.А.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006р.  червень  05  дня.   Колегія  суддів  судової  палати  з цивільних справ  апеляційного суду Дніпропетровської області в складі: Головуючого - Рудь В.В. Суддів - Можелянської З.М., Ремеза В. А. при секретарі - Худолій Н.А. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1,

на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.12.2005р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, -

встановила:

У листопаді 2005р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, посилаючись на те, що з 04.10.1997р. вона знаходиться у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2, Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, а в січні 2005р. вони припинили сімейні стосунки, і відповідач став проживати окремо з іншою жінкою, і матеріальної допомоги на утримання сина не здійснює, у зв'язку з чим позивачка просила стягнути з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 на її користь в розмірі 800грн. щомісячно.

Рішенням суду з ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 стягнуто аліменти в розмірі 400грн. щомісячно на користь ОСОБА_1

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду, посилаючись на те, що рішення суду не зовсім правильне.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Розглядаючи справу суд першої інстанції встановив, що 04.10.1997р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає після припинення сторонами сімейних відносин з позивачкою, і відповідач у добровільному порядку не оказує матеріальну допомогу на його утримання.

При вирішенні питання про стягнення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_3на користь позивачки з ОСОБА_2, суд встановив, матеріальне становище сторін, інші обставини справи і з урахуванням вимог ст. 182 СК України правомірно, на підставі ст. 184 СК України, визначив розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 400грн., задовольнивши частково вимоги позивачки, і колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обгрунтованим.

Доводи ОСОБА_1 про неправильність рішення суду необгрунтовані, та свідчать лише про

непогодженість позивачки з оцінкою судом доказів по справі та не підлягають переоцінці в

апеляційному порядку.                      

Що ж стосується доводів ОСОБА_1 про неправильність рішення суду, з посиланням на те, що син ОСОБА_3 страдає тяжкими хворобами, а тому потребує додаткових витрат, то вказані доводи не можуть бути підставою для скасування рішення суду, та не позбавляють її права звернутись в установленому законом порядку до суду з позовом про стягнення таких витрат.

Таким чином рішення суду слід залишити без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 308,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.12.2005р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області вступає в силу з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.