Справа № 22Ц-1015/2009 р. Головуючий в 1 інстанції Кашперська Т.Ц.
Категорія 42 Доповідач Корзаченко І.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2009 року колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі :
головуючого Корзаченко І.Ф.,
суддів Малорода О.І., Поліщука О.І.,
при секретарі Бобку О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду від 10 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконавчого комітету Ірпінської міської ради, Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес», третя особа Ірпінське комунальне житлово-експлуатаційне підприємтво «Ірпінь» про визнання права користуваня жилим приміщеням, визнання особи такою. що втратила право користування жилим приміщеням та за зустрічним позовом Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес», до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, третя особа виконавчий комітет Ірпінської міської ради про визнання ордера на квартиру недійсним та виселення без надання іншого жилого приміщення,
встановила:
У серпні 2002 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання права користування жилим приміщенням. Позов обгрунтовувала тим, що 29.09.2001 року виконавчим комітетом Ірпінської міської ради на ім'я відповідача та на неї як на дружину відповідача виданий ордер № 116 на право зайняття житлового приміщення квартири АДРЕСА_1. Вона та ОСОБА_2 вселились в квартиру, зробили капітальний ремонт.
Вона звернулася до Ірпінського ЖЕП «Світлиця» з заявою про прописку, але їй відмовлено, оскільки будинок АДРЕСА_1 не зданий в експлуатацію. ОСОБА_1 просила визнати за нею право на користування житловою площею квартири АДРЕСА_1.
У квітні 2003 року ОСОБА_1 подала доповнення до позовної заяви, посилаючись на те, що з 06.04.2002 року ОСОБА_2 в спірній квартирі не проживає більше шести місяців без поважних причин, а проживає в АДРЕСА_2. Просила визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.
Спільним рішенням адміністрації та профкому ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» від 08.04.2002 року скасоване рішення адміністрації та профспілкового комітету цього ж підприємства від 31.08.2001 року про виділення сім'ї ОСОБА_2 спірної квартири. Позивачка просила визнати незаконним вказане рішення.
У грудні 2002 року ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» звернулось до суду із зустрічним позовом про визнання ордера недійсним. Позов обгрунтовувало тим, що власником квартири АДРЕСА_1 є ДП ЗМКБ «Прогрес», який надав для проживання вказану квартиру своєму працівнику ОСОБА_2 як такому, що потребував поліпшення житлових умов та виконував трудові обов'язки в м. Києві. На час надання квартири ОСОБА_2 перебував в шлюбі з ОСОБА_1, проте із січня 2001 року фактично зднією сім'єю з останньою не проживав, в даний час шлюб між ними розірвано.
Ордер № 116 від 29.09.2001 року затверджений рішенням виконавчого комітету Іпінської міської ради № 259 від 25.09.2001 року на підставі спільного рішення адміністрації та профкому ДП ЗМКБ «Прогрес» № 7 від 31.08.2001 року, проте ні адміністрації, ні профкому підприємства не було відомо, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не мали права на поліпшення своїх житлових умов, оскільки, починаючи з 1984 року ОСОБА_1 є власником 1/2 частини будинку в АДРЕСА_3.
Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_1, поліпшуючи житлові умови при отриманні житла, подали такі, що не відповідають дійсності відомості про потребу в поліпшенні своїх житлових умов, ордер повинен бути визнаний недійсним.
Будинок не прийнятий в експлуатацію не є жилим, ордер на заселення може видаватися лише на жиле приміщення, в зв'язку з чим не може визнаватися право на користування жилою площею квартири.
ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» просило визнати недійсним ордер № 116 від 29.09.2001 року, виданий на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та виселити ОСОБА_2 і ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
Рішенням Ірпінського міського суду від 10 грудня 2008 року ОСОБА_1 в позові відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Постановлено визнати недійсним ордер № 116 від 29.09.2001 року, виданий на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та виселити ОСОБА_2 і ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду з підстав порушення норм матеріального і процесуального права і невідповідності висновків суду обставинам справи.
Апеляційну скаргу необхідно відхилити з таких підстав.
Встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 31 липня 2001 року належить Державі України в особі Верховної ради та перебуває в повному господарському віданні ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес».
12.02.2000 року ОСОБА_2 звернувся до ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» з заявою про постановлення на квартирний облік із складом сім'ї 4 особи: ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 для одержання житла у позачерговому порядку.
Рішенням спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету підприємства від 02.03.2000 року ОСОБА_2 прийнятий на квартирний облік з складом 4 особи з підстав - відсутність мінімального розміру житлової площі, включений у список позачерговиків як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» № 7 від 31.08.2001 року вирішено надати спірну квартиру ОСОБА_2 на сім'ю із двох осіб: ОСОБА_2 - основний квартиронаймач, ОСОБА_1 - дружина.
29.09.2001 року виконавчим комітетом Іртиської міської ради Київської області на підставі рішення виконавчого комітету № 259 від 25.09.2001 року ОСОБА_2 видано ордер № 116 на право зайняття з дружиною ОСОБА_1 двокімнатної квартири АДРЕСА_1.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі із 18.06.1997 року. Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 27.05.2002 року шлюб між ними розірвано, даним рішенням встановлено, що шлюбні відносини сторони припинили з січня 2000 року та спільного господарства не ведуть.
Рішенням Києво-Святошинського суду від 16 вересня 2002 року ОСОБА_2 визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням в будинку АДРЕСА_3 на підставі ст. 107 ЖК України. Даним рішенням суду встановлено, що ОСОБА_2 у вказаному будинку не проживає з вересня 2001 року.
Спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» від 08.04.2002 року за заявою ОСОБА_2 скасоване рішення адміністрації та профспілкового комітету № 9 від 31.08.2001 року про виділення ОСОБА_2 житлової площі.
При постановленні на квартирннй облік 02.03.2000 року ОСОБА_2 до ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» подані відомості про потребу в поліпшенні житлових умов, що не відповідають дійсності, а також службовими особами ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» були допущені неправомірні дії при вирішенні питання про надання жилого приміщення.
ОСОБА_2 звернувся до ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» із заявою про постановлєння на квартирний облік із складом сім'ї 4 особи: ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 із включенням в списки позачерговиків. ОСОБА_2 для постановлення на квартирний облік наданий акт обстеження житлових умов заявника від 14.02.2000 року, у якому зазначено, що житлова площа, яку займає заявник в будинку АДРЕСА_3 - 21 кв.м., 2 кімнати, будинок належить дружині ОСОБА_1, склад сім'ї становить: ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та що ОСОБА_2 потребує постановки на квартирний облік в зв'язку із відсутністю мінімального розміру житлової площі. Також ОСОБА_2 надана довідка про склад сім'ї та прописку від 17.01.2000 року, де зазначено, що житлова площа, яку займає сім'я заявника, становить 21 кв.м. і складається із двох кімнат. 24.08.2001 року комісією в складі працівників ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» складений акт обстеження житлових умов заявника ОСОБА_2, у якому зазначено, що житлова площа в будинку АДРЕСА_3 - 21 кв.м., 2 кімнати, будинок належить дружині ОСОБА_1, склад сім'ї становить: ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та що ОСОБА_2 потребує постановки на квартирний облік в зв'язку із відсутністю мінімального розміру житлової площі.
Розмір житлової площі, вказаний в актах обстеження житлових умов від 14.02.2000 року, 24.08.2001 року та в довідці про склад сім'ї та прописку від 17.01.2000 року, не відповідає дійсності.
Встановлено, що ОСОБА_1 (до реєстрації шлюбу ОСОБА_1) є власником 1/2 частини будинку АДРЕСА_3 на підставі договору дарування від 24.12.1984 року. Розмір житлової площі усього будинку становить 74,4 кв.м.
З копії інвентаризаційної справи № 132 на будинок АДРЕСА_3 вбачається, що первинна технічна інвентаризація будинку проводилась бюро технічної інвентаризації 11.03.1988 року. З технічного плану станом на 11.03.1988 року та експлікації внутрішніх площ вбачається, що будинок має загальну площу 117,9 кв.м., житлова площа будинку становить 74,4 кв.м. Будинок складається із житлових кімнат 1-2 пл. 16,8 кв.м., 1-3 пл. 21,8 кв.м., 1-9 пл. 10,2 кв.м., 1-10 пл. 9,2 кв.м., 1-11 пл. 16,4 кв.м., крім того кухні 1-1 пл. 11,5 кв.м., кухні 1-4 пл. 10,2 кв.м, котельні 1-5 пл. 7,0 кв.м., кладової 1-6 пл. 2,9 кв.м., ванної 1-7 пл. 3,2 кв.м., коридорв 1-8 пл. 8,7 кв.м., а також веранди І пл. 6,9 кв.м. Будинок на дві квартири не розділений. З судовому засіданні сторони не заявляли, що загальна або житлова площі даного будинку або кількість приміщень змінилась та не відповідає останній інвентаризації.
На час прийняття на квартирний облік та одержання ордера на квартиру в Ѕ частині будинку проживали батько та мати ОСОБА_1 - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в іншій Ѕ частині будинку - ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4
ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 займали в будинку приміщення 1-9 пл. 10,2 кв.м., 1-10 пл. 9,2 кв. м., 1-8 пл. 8,7 кв. м., 1-3 пл. 21,8 кв. м., 1-4 пл. 10,2 кв. м., 1-5 пл. 7,0 кв. м., 1-6 пл. 2,9 кв. м., 1-7 пл. 3,2 кв. м. загальною площею 73,2 кв. м., жилою площею 41,2 кв.м.,
Встановлено, що акти обстеження житлових умов ОСОБА_2 від 14.02.2000 року та від 21.08.2001 року не відповідають дійсності, оскільки складені у м. Запоріжжі без виїзду в с. Мощун.
Наказом № 437 від 21.04.2008 року ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» акти від 14.02.2000 року та 24.08.2001 року визнані недійсними, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 притягнуті до дисциплінарної відповідальності за порушення житлового законодавства.
Відповідно до ст. 59 ЖК України ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадку подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, а також неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення.
Відповідно до ст. 117 ЖК України у разі визнання ордера на жиле приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер, вони підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення.
З урахуванням наведеного суд дійшов правильного висновку про те, що сім'я ОСОБА_2 не мала права на поліпшення житлових умов, оскільки була забезпечена житлом вище рівня середньої забезпеченості для Київської області та користувалася жилою площею 41,2 кв.м., та що ОСОБА_2 надав підприємству відомості про потребу в поліпшенні житлових умов, що не відповідають дійсності щодо кількості та житлової площі кімнат, що займає його сім'я, а також що службові особи ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» вчинили неправомірні дії при вирішенні питання про надання жилого приміщення.
Доводи ОСОБА_1 про те, що приміщення 1-3 є їдальнею та не враховується до житлової площі є необгрунтованими та спростовуються матеріалами технічної інвентаризації, які відносять приміщення 1-3 до жилого.
Оскільки ордер на житлове приміщення визнається недійсним, то ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не набули права на користування жилим приміщенням в квартирі. Тому суд дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.
Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.
Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Ірпінського міського суду від 10 грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді
Справа № 22Ц-1015/2009 р. Головуючий в 1 інстанції Кашперська Т.Ц.
Категорія 42 Доповідач Корзаченко І.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2009 року колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі :
головуючого Корзаченко І.Ф.,
суддів Малорода О.І., Поліщука О.І.,
при секретарі Бобку О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду від 10 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконавчого комітету Ірпінської міської ради, Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес», третя особа Ірпінське комунальне житлово-експлуатаційне підприємтво «Ірпінь» про визнання права користуваня жилим приміщеням, визнання особи такою. що втратила право користування жилим приміщеням та за зустрічним позовом Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес», до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, третя особа виконавчий комітет Ірпінської міської ради про визнання ордера на квартиру недійсним та виселення без надання іншого жилого приміщення,
встановила:
Враховуючи. що для складення ухвали в повному обсязі необхідний тривалий час, відкласти її складення до 24 лютого 2009 року, проголосивши резолютивну частину.
Керуючись ст.209 ЦПК Українги, колегія,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Ірпінського міського суду від 10 грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді