УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 року Справа № 876/2974/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Стрию та Стрийському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Стрию та Стрийському районі Львівської області до Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Стрию та Стрийському районі Львівської області про спонукання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в :

15 січня 2014 року позивач - управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області звернулося в суд з позовом до відповідача -Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Стрию та Стрийському районі Львівської області, в якому просив зобов'язати відповідача включити в Акти звірки суму виплачених пенсій 715,08 грн. по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, що трапився за межами України, які отримують громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, управлінням Пенсійного фонду України в м.Стрию та Стрийському районі Львівської області разом із відповідачем погоджено механізм відшкодування витрат на виплату пенсій. Таким чином, перерахування коштів відбувається на централізованому рівні і тільки тих сум, які включені в акт, складений на територіальному рівні і зазначених в узгодженій довідці. Вважає, що судом не з'ясовані правові відносини сторін та помилково вказано на те, що Порядок не регулює спірних відносин, оскільки розрахований на відсутність спору. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, позивач (апелянт) подав до суду клопотання про розгляд справи у відсутності його представника, просить апеляційну скаргу задовольнити (вх.№К-3610/15 від 13.02.2015 р.), тому суд, відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що спір виник у зв'язку з тим, що Відділенням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стрию та Стрийському районі не прийнято до відшкодування пенсії в сумі 715,08 грн., виплачені управлінням Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за період жовтень - листопад 2013 року у зв'язку з тим, що нещасні випадки сталися поза межами України.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає встановленому чинним законодавством порядку відшкодування понесених позивачем витрат, оскільки в разі незгоди відповідача на підписання актів звірки, в судовому порядку мають вирішуватися вимоги про стягнення відповідних сум, а не вимоги про зобов'язання вчинити певні дії по прийняттю сум до заліку, процедура вчинення яких розрахована на випадок відсутності спору.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» особи, право яких на отримання відшкодування раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР про відшкодування шкоди, завданої працівниками внаслідок травмування на виробництві, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку на виробництві.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.

Дана Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Згідно зі ст.3 вказаної Угоди усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.

Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено «Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», що затверджений спільною постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року № 376/7697.

П.5 Порядку органи Пенсійного фонду України передбачає, що щомісяця, до 10 числа місяця, наступним за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат за особовими справами потерпілих, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до п.6 вказаного Порядку Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду на підставі акту щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків, на підставі довідки Головних управлінь Пенсійного фонду та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на централізованому рівні, до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховують відповідні кошти Пенсійному фонду.

Таким чином, сторони відповідно до вимог Порядку, позбавлені права на проведення розрахунків на своєму рівні. Вказаний Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли щодо підписання актів звірки, розрахунків, а підлягає застосуванню лише при відсутності спору.

У випадку відсутності згоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, вимоги по відшкодуванню таких сум вирішуються в судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції шляхом пред'явлення позову про стягнення цих сум, а не шляхом пред'явлення вимог про зобов'язання відповідача вчинити дії, а саме: включити в акт щомісячної звірки осіб, яким виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту (відновлення) порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав управління Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених витрат, оскільки у разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків Пенсійний фонд вправі в судовому порядку ставити вимоги про стягнення понесених ним витрат, а не про спонукання до підписання актів звірки щодо таких витрат.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Стрию та Стрийському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року у справі № 813/254/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик