Апеляційний суд Рівненської області
___________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
24 червня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді - Маринича В.К.,
суддів - Квятковського А.С., Матюхи Ю.В.,
з участю прокурора - Салайчука Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.309, ч.2 ст.310 КК України, за апеляцією прокурора Клімашевича І.О., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 24 квітня 2014 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цією постановою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рівне, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого: 06.07.2009 року Рівненським міським судом Рівненської області за ч.2 ст.309, ч.2 ст.307, ч.2 ст.70 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільненого від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 2 роки; 22.11.2011 року Рівненським міським судом Рівненської області за ч.2 ст.309 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, звільненого від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.309, ч.2 ст.310 КК України, повернуто прокурору м. Рівне для проведення додаткового розслідування.
Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне вирощування наркотичних засобів, в порушення порядку встановленого Законами України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, та зловживання ними» від 15.02.1995 року та «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 08.07.1999 року, незаконно виростив на присадибній ділянці, що за адресою АДРЕСА_1, тринадцять кущів рослин коноплі, які були вилучені протоколом огляду від 14 липня 2012 року та згідно висновку експерта НДЕКЦ №507 від 27 серпня 2012 року мають анатомо-морфологічні ознаки верхівкових частин коноплі, в своєму складі містять каннабіноїди та тетрагідроканнабінол і відносяться до рослин роду коноплі.
Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, в порушення порядку, встановленого Законами України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, та зловживання ними» від 15.02.1995 року та «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 08.07.1999 року, за не встановлених досудовим слідством обставин придбав та незаконно зберігав речовину рослинного походження темно-зеленого кольору, яка була вилучена протоколом огляду від 14 липня 2012 року з будинку, що за адресою м. Рівне вул. Іванова, 20, та згідно висновку експерта НДЕКЦ №466 від 21 серпня 2012 року є наркотичним засобом канабіс, загальна маса нетто у перерахунку на висушену речовину становить 91,84 грама.
Направляючи справу для проведення додаткового розслідування, суд вказав, що в ході слідства органом досудового слідства допущена неповнота, для усунення якої потрібні слідчі та інші процесуальні дії, спрямовані на збирання доказів, та провадження дій в такому обсязі, виконання яких не можливе з додержанням специфіки процесуальної форми судового розгляду. З матеріалів кримінальної справи вбачається, що підсудний неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, новий злочин вчинив у період іспитового строку, а тому станом на час досудового слідства у слідчого були підстави звернутися з поданням про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, який би виключив ризики щодо ухилення останнього від суду та слідства. Разом з тим, слідчим було прийнято необґрунтоване рішення про обрання підсудному запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд, що дало ОСОБА_1 можливість переховуватись від суду. Також судом зазначено, що постанова суду від 18 жовтня 2012 року про розшук підсудного не виконана, фактичне місце проживання ОСОБА_1 не відоме. Виявлена неправильність досудового слідства не може бути усунена в судовому засіданні, оскільки всі вжиті судом заходи по примусовій доставці підсудного в судові засідання результатів не принесли. За таких обставин суд прийшов до висновку, що органом досудового слідства не встановлено місце фактичного проживання підсудного, а тому справа підлягає поверненню на додаткове розслідування.
В поданій на постанову суду апеляції прокурор Клімашевич І.О., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вважає, що постанова суду є незаконною у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у постанові, фактичним обставинам справи та у зв'язку з істотним порушенням судом кримінально-процесуального закону. Зазначає, що під час судового розгляду справи, будь-яких допитів чи досліджень матеріалів справи не проводилось, судове провадження було зупинено, а підсудного ОСОБА_1 оголошено в розшук. Крім того, під час проведення досудового слідства по даній кримінальній справі на ОСОБА_2 було зібрано всі необхідні характеризуючі дані для притягнення його до кримінальної відповідальності, які знаходяться в матеріалах справи. Просить постанову суду скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд зі стадії попереднього розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора Салайчука Т.І. щодо скасування постанови суду та направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 11.02.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства. Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст.ст.22, 64 КПК (1960 року) не були досліджені або були поверхово досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органом досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийняті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.
Згідно ч.1 ст.281 КПК України (1960 року) повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
З матеріалів справи вбачається, що судом неодноразово призначались судові засідання з метою належного розгляду справи, про які за вказаною досудовим слідством адресою ОСОБА_1 належним чином повідомлявся, однак на жодне з них не прибув (а.с. 102). Постановлений судом від 03 жовтня 2012 року привід підсудного ОСОБА_2 в судове засідання не виконаний у зв'язку з відсутністю останнього за вказаною адресою (а.с .114 ).
Крім того, постановою суду від 18 жовтня 2012 року було оголошено ОСОБА_2 в розшук (а.с.117). Проте відповідно до повідомлень №50/4-31643 від 23.09.2013 року, №50/20-35049 від 21.10.2013 року, №80/4-41427 від 13.12.2013 року, №50/4-7443 від 07.04.2014 року в ході проведених оперативно - розшукових заходів місце перебування ОСОБА_1 залишилося не встановленим (а.с. 123, 127, 129, 133).
Відповідно з вимогами ст.262 КПК України (1960 року) участь підсудного у розгляді справи є обов'язковою, оскільки має забезпечити суду можливість безпосередньо відібрати його пояснення та перевірити і оцінити висунуті ним доводи.
Відсутність у справі даних про місце знаходження ОСОБА_1 судом вірно визнано як обставину, що вказує на неповноту досудового слідства, яка без проведення оперативно-розшукових заходів не може бути усунута в судовому засіданні.
Згідно положень ч.3 ст.6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року встановлено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; c) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя; d) допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення; e) якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, - одержувати безоплатну допомогу перекладача.
Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Отже, відсутність у справі даних про місце знаходження ОСОБА_2 судом вірно визнано як обставину, що вказує на неповноту досудового слідства. У зв'язку з цим безпідставними є доводи прокурора про те, що судом необґрунтовано повернуто справу для проведення додаткового розслідування.
Під час проведення додаткового розслідування органу досудового слідства необхідно всебічно, повно і об'єктивно дослідити дані про особу ОСОБА_1, належним чином встановити місце його перебування і місце фактичного проживання.
Відповідно до ч.7 ст.374 КПК України (1960 року) вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, є обов'язковими для органів дізнання і досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої інстанції при повторному розгляді справи.
За таких обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано повернув кримінальну справу відносно ОСОБА_1 прокурору м. Рівне на додаткове розслідування через неповноту досудового слідства, що передбачено ст.281 КПК України (1960 року), а тому підстав для скасування постанови суду не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 262, 281, 365, 366, 374 КПК України (1960 року), колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 24 квітня 2014 року про повернення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст.309, ч.2 ст.310 КК України прокурору м. Рівне для проведення додаткового розслідування залишити без змін, а апеляцію прокурора Клімашевича І.О., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.
Головуючий: ______________ Маринич В.К.
Судді: _______________ Квятковський А.С._________________Матюха Ю.В.