11-кп/775/48/2015(м)

264/1682/14-к

Головуючий в 1-й інстанції: Іванченко А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Гєрцика Р.В.

суддів Гришина Г.А., Шигірта Ф.С.

секретаря Брежнєва Д.О.

за участю прокурора Сухаревої О.В.

потерпілого ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області у м.Маріуполі кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора, який здійснював повноваження прокурора у розгляді провадження судом першої інстанції та обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 24 листопада 2014 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Маріуполя Донецької області, громадянина України, не судимого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, а зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2,

виправдано за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.355 КК України, за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення та визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, і призначено покарання у виді п'яти років позбавлення волі.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь КП «Міська лікарня №5» витрати на лікування потерпілого ОСОБА_1 в сумі 3528,43 грн.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1 28000 грн. на відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_3 засуджено за те, що 30 березня 2013 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин, знаходячись біля магазину «Каспій» по пр.Металургів,175 в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області, на грунті раптово виниклих неприязних особистих стосунків, внаслідок відмови ОСОБА_1 оплатити надані послуги, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс останньому декілька ударів тупим предметом з обмеженою ударяючою поверхнею по голові, чим заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми, двох забитих ран в потиличній області, втиснутого перелому потиличної кістки з утворенням вогнища контузії в потиличній долі головного мозку (забій головного мозку), які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя під час їх заподіяння.

Крім того, згідно вироку ОСОБА_3 був виправданий за обвинуваченням в тому, що 30 березня 2013 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин, він, який за усним договором є водієм служби таксі «Шансон», перевіз своїх клієнтів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з Орджонікідзевського району м.Маріуполя Донецької області до магазину «Каспій» по пр.Металургів,175 в Іллічівському районі м.Маріуполя, де почав примушувати останніх до виконання цивільно - правових відносин- сплатити за проїзд грошові кошти в розмірі 50 грн., після чого умисно наніс ОСОБА_1 декілька ударів тупим предметом з обмеженою ударяючою поверхнею по голові, чим заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

В апеляційних скаргах:

Прокурор, який здійснював повноваження прокурора у розгляді провадження судом першої інстанції, з врахуванням останніх змін просить вирок суду першої інстанції скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати винуватим ОСОБА_3 за ч.1 ст.121, ч.3 ст.355 КК України та призначити останньому покарання за ч.1 ст.121 КК України у виді п'яти років позбавлення волі, за ч.3 ст.355 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням визначити остаточне покарання у виді п'яти років позбавлення волі. Посилається на те, що вирок суду в частині виправдання ОСОБА_3 є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Вказує, що суд безпідставно прийняв рішення про виправдання ОСОБА_3 за ч.3 ст.355 КК України, натомість наявні докази у провадженні цілком доводять таке обвинувачення та, відповідно, хибність висновків суду в цій частині.

Обвинувачений, не оспорюючи висновків суду в частині його виправдання та встановлених судом фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, кваліфікації його дій та доведеності винуватості за ч.1 ст.121 КК України, просить вирок суду першої інстанції змінити в частині призначеного покарання, звільнити його від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України. Вказує, що призначене судом покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним правопорушення та його особі внаслідок суворості. Посилається на той факт, що судом не в повному обсязі взяті до уваги ті обставини, що він щиро покаявся, вину визнав повністю, проживає разом з хворою матір'ю та сестрою-студенткою, які знаходяться на його утриманні, вперше притягується до кримінальної відповідальності, працює, за місцем мешкання та роботи характеризується добре, відшкодував потерпілому матеріальну шкоду і частково моральну.

Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 та прокурора на підтримання своїх апеляційних скарг, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження та вироку, висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, відповідають фактичним обставинам провадження і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

Проаналізувавши зібрані у кримінальному провадженні докази в їх сукупності та давши їм належну оцінку у вироку, суд обґрунтовано визнав винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та відповідно кваліфікував дії останнього.

А тому висновки суду в цій частині щодо фактичних обставин провадження, винуватості обвинуваченого і правильності кваліфікації його дій, які не оскаржуються в апеляційних скаргах, згідно до ст.404 КПК України апеляційним судом не перевіряються.

Висновки суду про відсутність в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.355 КК України, за вказаних у вироку обставинах, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і підтверджуються наявними в матеріалах провадження доказами, які судом всебічно і повно досліджені та правильно оцінені.

Відповідно до диспозиції ст.355 КК України, суб'єктивна сторона даного кримінального правопорушення характеризується лише прямим умислом і повинна супроводжуватися спеціальною метою, а саме примусити іншу сторону виконати або не виконати цивільно - правове зобов'язання саме шляхом примушування.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та вироку, обвинувачений ОСОБА_3 як до, так й під час заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, ніяких вимог матеріального характеру не пред'являв, що підтверджується показаннями, як самого обвинуваченого, так і потерпілого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_4

Судом правильно дана оцінка тим обставинам, що в матеріалах провадження відсутні будь-які фактичні дані, які б свідчили, що ОСОБА_3 вчинив інкриміновані йому дії за ч.3 ст.355 КК України саме з метою вимоги виконання умов перевезення, а мотивом його дій стали саме особисті неприязні стосунки.

За встановленими судом фактичними обставинами справи, виходячи із сукупності зазначених та інших досліджених у судовому засіданні доказів, які отримали відповідну правову оцінку у вироку, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано і правильно виправдав ОСОБА_3 за обвинуваченням його за ч.3 ст.355 КК України саме на підставі відсутності в його діях складу даного кримінального правопорушення.

З вироку видно, що судом першої інстанції були досліджені всі надані сторонами докази в повному обсязі і дана їм належна оцінка у вироку, судом досліджено всі обставини, які могли мати значення для справи, докази, на яких побудовані висновки суду про невинуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.355 КК України, є належними, допустимими, достатніми та достовірними, не містять протиріч. А тому доводи в апеляційній скарзі прокурора щодо невідповідності вироку фактичним обставинам провадження та безпідставного виправдання обвинуваченого не є слушними.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд належним чином врахував обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, дані щодо особи обвинуваченого, а саме ті обставини, що хоча обвинувачений визнав себе винуватим та щиро покаявся, на обліку лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання та роботи характеризується добре, однак, вчинив тяжке кримінальне правопорушення, та обґрунтовано призначив обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією закону України про кримінальну відповідальність, яке є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, відповідає вимогам ст.ст.50,65 КК України.

Підстав для зміни вироку та пом'якшення покарання, як на це вказує обвинувачений в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає, а тому доводи останнього є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Порушень судом вимог кримінального процесуального закону, які б були підставою для скасування вироку у даному провадженні не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 404,405,407,418 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги прокурора, який здійснював повноваження прокурора у розгляді провадження судом першої інстанції, обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 24 листопада 2014 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала апеляційного суду Донецької області може бути оскаржена в касаційному порядку у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів Апеляційного суду

Донецької області