УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2015 р. Справа № 347/13/876
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Качмара В.Я.,
суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року в справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до старшого оперуповноваженого відділення кримінальної міліції у справах дітей Луцького міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області капітана міліції Кота Олександра Валерійовича та Луцького міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про визнання дій протиправними,
В С Т А Н О В И В :
В листопаді 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП) звернувся до суду з позовом до старшого оперуповноваженого відділення кримінальної міліції у справах дітей Луцького міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області капітана міліції Кота Олександра Валерійовича та Луцького міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області (далі - МВ УМВС) в якому просив визнати незаконними дії відповідачів щодо проведення перевірки 13.05.2012 на належному йому об'єкті торгівлі.
Позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що відповідачами при проведенні перевірки магазину, який йому належить не було дотримано вимог чинного законодавства, зокрема щодо повідомлення його про перевірку, вручення відповідного направлення, наказу та посвідчення, а тому факт їх перебування на його торговому об'єкті є незаконним.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року в справі №2а/0370/3796/12 у задоволенні заявленого позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив ФОП, який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити. У поданій апеляційній скарзі покликається на обставини викладені в позовній заяві та вказує на те, що судом безпідставно не взято до уваги заявлені ним клопотання про виклик свідків та витребування додаткових доказів.
Відповідачі у письмовому запереченні вважають постанову суду першої інстанції обґрунтованою, прийняту з врахуванням всіх обставини справи та такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просять апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому апеляційний суд, у відповідності до ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі здійснивши заходи щодо документування та припинення правопорушення діяли в межах наданих їм повноважень та на підставі Закону України «Про міліцію» (далі - Закон №565-ХІІ), а тому вимоги ФОП є безпідставними.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що виконавчим комітетом Луцької міської ради на виконання п.5 доручення першого заступника міського голови від 29.02.2012 №0-13/1110 визначено проведення спільно з МВ УМВС рейдів-перевірок щодо продажу неповнолітнім алкогольних напоїв та тютюнових виробів (а.с.22-23).
04.05.2012 начальником МВ УМВС прийнято розпорядження №8727 «Про проведення на території м.Луцька в період з 04 травня 2012 року по 31 травня 2012 року оперативно-профілактичних заходів щодо попередження пияцтва та тютюнопаління серед дітей» (далі - Розпорядження) доручено, зокрема забезпечити належне проведення перевірок торгових та розважальних закладів м.Луцька із залученням відділення кримінальної міліції у справах дітей МВ УМВС для попередження поширення пияцтва та тютюнопаління серед молоді (а.с.6).
На виконання вищезазначеного розпорядження був складений «План проведення на території м.Луцька в період з 04.05.2012 по 31.05.2012 оперативно-профілактичного відпрацювання щодо попередження поширення пияцтва та тютюнопаління у молодіжному середовищі» (далі - План), п.3 якого доручено провести рейди-перевірки місць відпочинку та масового збору молоді, в тому числі магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою м.Луцьк, АДРЕСА_1 (а.с. 25).
Під час відпрацювання міста на підставі вищезазначеного плану та розпорядження, 13.05.2012 близько 17 год. 45хв. капітаном міліції Котом О.В. та начальником відділення кримінальної міліції у справах дітей МВ УМВС Пельчар Н.Б. виявлено факт продажу неповнолітньому ОСОБА_4 (а.с.27) у магазині позивача тютюнового виробу та слабоалкогольного напою, що підтверджується чеком який був у наявності в неповнолітнього (а.с.30), поясненнями ОСОБА_4 та продавця ОСОБА_5 (а.с.31-32), протоколом вилучення (а.с.29), рапортом ОСОБА_2 (а.с.21).
Більше того, факт продажу продавцем магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» неповнолітньому ОСОБА_4 тютюнового виробу та слабоалкогольного напою позивачем не заперечується та не спростовано.
З метою документування факту неправомірного продажу неповнолітньому тютюнових та алкогольних виробів 20.05.2012 капітаном міліції Котом О.В. складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.156 КУпАП серії ВН №009388 (а.с.26).
Відповідно до ч.2 ст.156 КУпАП порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до положень абз.2 п.1 ч.1 ст.255 КУпАП протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст.156 цього Кодексу, мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ.
Пунктами 2, 5, 6 та 8 ч.1 ст.10 Закону №565-ХІІ визначено, що міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством; припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах по них; виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень, вживати в межах своєї компетенції заходів до їх усунення; брати участь у правовому вихованні населення; виконувати в межах своєї компетенції кримінальні покарання та адміністративні стягнення.
Пунктом 7 ст.11 цього Закону встановлено, що міліція для виконання покладених на неї обов'язків надається право складати протоколи про адміністративні правопорушення, провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Частиною 2 ст.10 Закону №565-ХІІ визначено, що працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.
Враховуючи вищенаведені норми права, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо безпідставності посилання ФОП на положення Законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та «Про оперативно-розшукову діяльність» у спірних правовідносинах, оскільки 13.05.2012 у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» не проводилась перевірка позивача як суб'єкта господарської діяльності чи особи яка вчиняє протиправні діяння, а лише зафіксовано факт продажу тютюнових та слабоалкогольних виробів особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку шляхом складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчиненням дій передбачених п.7 ст.11 Закону України «Про міліцію».
Такі дії відповідачів слід кваліфікувати, як виявлення скоєного ОСОБА_5 адміністративного правопорушення у зв'язку із продажем неповнолітньому ОСОБА_4 у магазині позивача тютюнового виробу та слабоалкогольного напою (що ФОП не оспорюється).
В подальшому у відповідності до п.8 ч.1 ст.10 Закону України «Про міліцію» матеріали про адміністративне правопорушення відповідачем були передані на розгляд адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради (далі - Адміністративна комісія), яка постановою від 26.06.2012 громадянку ОСОБА_5 визнала винною у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП та наклала штраф у розмірі 510грн (а.с.34).
Щодо покликання апелянта на наявність у Розпорядженні вимоги провести саме перевірку торгових закладів, то вказана обставина не впливає на встановлені вище обставини, а також не є предметом розгляду даної справи, оскільки в разі незгоди із таким Розпорядженням чи Планом МВ УМВС позивач в праві оскаржити такі у встановленому порядку.
Також, апеляційний суд критично оцінює доводи ФОП щодо безпідставності відмови у задоволенні судом першої інстанції його клопотань про допит свідків та витребування інформації, оскільки такі дійсно є необґрунтованими, не могли вплинути на висновки суду щодо правомірності дій відповідачів та стосувалися обставин адміністративної справи розгляд якої вже завершено постановою Адміністративної комісії, яка набрала законної сили.
Додатково, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Обставини щодо вчинення посадовими особами МВ УМВС дій по проведенню перевірки входять до предмету доказування у справі за позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень прийнятого за результатами їх вчинення, а правова оцінка судом на відповідність встановлених законом компетенції суб'єкта владних повноважень та порядку їх вчинення може бути підставою для скасування рішення як протиправного внаслідок вчинення посадовими особами суб'єкта владних повноважень дій не у спосіб та не у порядку, встановлених законом. З огляду на те, що в правовому регулюванні приймає участь саме рішення суб'єкта владних повноважень, а не окремі дії, вчинені в процесі здійснення владних повноважень, за результатами яких прийнято рішення, ці дії не можуть бути предметом оскарження до адміністративного суду окремо від оскарження рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем було складено лише протокол про адміністративне правопорушення, який є стадією провадження у адміністративній справі і не є по своїй суті кінцевим документом. Протокол є лише підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення і сам по собі не породжує для позивача порушення його законних прав та інтересів. Законність та обґрунтованість протоколу про адміністративне правопорушення перевіряється під час розгляду справи про адміністративне правопорушення і у залежності від встановленого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності або провадження у справі може бути закрито.
Постановою Адміністративної комісії від 26.06.2012 громадянку ОСОБА_5 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, жодних заперечень чи доводів щодо неправомірності дій МВ УМВС при виявленні факту правопорушення не надавалось, зокрема і ФОП.
Відтак, слід погодитись із висновком суду першої інстанції, що відповідачі при виявленні факту вчинення адміністративного правопорушення у магазині, що належить ФОП діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до переконання про безпідставність позовних вимог ФОП щодо визнання незаконними дії відповідачів щодо проведення перевірки 13.05.2012 на належному йому об'єкті торгівлі.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 207, 254 КАС України, суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя В.Я. Качмар
Суддя О.М. Гінда
Суддя В.В. Ніколін