УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 р. Справа № 876/11705/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Ільчишин Н.В., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Громадської організації «Дрогобицький Майдан», ОСОБА_1 на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 грудня 2014 року у справі №442/7256/14-а за позовом Громадської організації «Дрогобицький Майдан», ОСОБА_1, ОСОБА_2 до міського голови м.Дрогобича ОСОБА_3 про визнання дій та розпорядження протиправними, зобов'язання утриматись від вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

26.09.2014р. Громадська організація «Дрогобицький Майдан», ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися з позовом в суд до міського голови м.Дрогобича Львівської області ОСОБА_3, просили: визнати протиправними дії відповідача щодо винесення 15.09.2014р., від імені міського голови м.Дрогобича Львівської області, розпорядження №352-р «Про скликання LIII позачергової сесії Дрогобицької міської ради»; визнати протиправним винесене 15.09.2014р. відповідачем, від імені міського голови м.Дрогобича Львівської області, розпорядження №352-р «Про скликання LIII позачергової сесії Дрогобицької міської ради»; зобов'язати відповідача утриматись від видачі, від імені міського голови м.Дрогобича Львівської області розпорядження «Про скликання LIII позачергової сесії Дрогобицької міської ради».

Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02.12.2014р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Громадська організація «Дрогобицький Майдан» та ОСОБА_1 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02.12.2014р. та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити повністю. Апеляційну скаргу обґрунтовують тим, що оскаржуване розпорядження видано на підставі розпорядження відповідача від 26.08.2014р. №328-р «Про вихід на роботу», виданого на виконання постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05.08.2014р. У вказаному судовому рішенні на відповідача не було покладено обов'язку щодо забезпечення його виконання, на момент винесення вказаного розпорядження №328-р відповідач не був суб'єктом владних повноважень. Ні ОСОБА_3, ні Дрогобицька міська рада не звертались до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області із заявою про видачу виконавчого листа, про негайне поновлення ОСОБА_3 на посаді міського голови м.Дрогобича Львівської області. Вказують, що відповідач не пред'явив до виконання у встановлені законодавством строки виконавчий документ по справі про негайне поновлення його на посаді міського голови м.Дрогобича та про виплату компенсації середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць. Розпорядженням «Про вихід на роботу» відповідач привласнив собі повноваження органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в частині виконання рішення суду першої інстанції щодо виплати компенсації середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць та отримав такі кошти всупереч встановленому законом порядку. Відтак, ОСОБА_3 поновив себе на посаді міського голови м.Дрогобича самовільно, всупереч встановленому законом порядку, привласнивши собі владні повноваження. Відповідач не мав права приступити до виконання обов'язків міського голови м.Дрогобич Львівської області. За таких обставин вважають оскаржувану постанову суду першої інстанції не законною та не обґрунтованою.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 поновлено на посаді Дрогобицького міського голови з 28.02.2014р. постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05.08.2014р. та в частині поновлення вказане рішення звернено до негайного виконання.

На виконання постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05.08.2014 року у справі №442/1998/14-а, відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України, ст.ст.235, 236 Кодексу законів про працю України, ст.256 КАС України, п.2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мінюсту, Мінсоцзахисту населення України від 27.09.93р. №58, керуючись п.20 ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», видано Розпорядження міського голови від 26.08.2014р. №328-р, відповідно до якого ОСОБА_3 приступив до виконання обов'язків міського голови міста Дрогобича з 26.08.2014р. та визнано недійсним запис про звільнення, зроблений у трудовій книжці ОСОБА_3 на підставі рішення Дрогобицької міської ради від 28 лютого 2014 року №1282 (а.с.13).

Розпорядженням Дрогобицького міського голови ОСОБА_3 №352-р від 15.09.2014р. вирішено скликати LIII позачергову сесію Дрогобицької міської ради 30.09.2014р. о 10 год. з наступним порядком денним: про дострокове припинення повноважень міського голови; про поновлення на посаді секретаря міської ради ОСОБА_4; про звільнення з посади секретаря міської ради ОСОБА_5

Із змісту вказаного Розпорядження вбачається, що скликання LIII позачергової сесії Дрогобицької міської ради зумовлено зверненням депутатів Дрогобицької міської ради щодо скликання позачергової сесії міської ради та у зв'язку з тим, що сесію міської ради, скликану на 02.09.2014р. не проведено (а.с.12).

Вважаючи дії ОСОБА_3 щодо винесення 15.09.2014р. від імені міського голови м.Дрогобич Львівської області Розпорядження №352-р протиправним, Громадська організація «Дрогобицький Майдан», ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч.3 ст.140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Стаття 146 Конституції України передбачає, що інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом.

Відповідно до ст.1 Регламенту Дрогобицької міської ради, затвердженого Рішенням Дрогобицької міської ради №10 від 19.11.2010р., порядок діяльності Дрогобицької міської ради, її органів та посадових осіб визначається Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», іншими законодавчими актами і цим Регламентом.

Відповідно до ч.1 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р. №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно.

Згідно з ч.4 вказаної статті наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону №280/97-ВР сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 42 Закону №280/97-ВР сільський, селищний, міський голова, зокрема: організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Повноваження сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради щодо видання в межах своїх повноважень розпоряджень підтверджується ч.8 ст.59 Закону №280/97-ВР.

Частиною 9 ст.46 Закону №280/97-ВР, рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Враховуючи вказані законодавчі положення, колегія суддів приходить до переконання, що Розпорядження №352-р видано міським головою м.Дрогобич як головною посадовою особою територіальної громади м.Дрогобич, за формою та змістом, що відповідають вимогам законодавчих норм, з дотриманням встановлених строків доведення рішення про скликання сесії ради до відома депутатів і населення.

Вирішуючи питання правомірності дій відповідача щодо видання вказаного Розпорядження №352-р колегія суддів враховує наступне.

Загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування визначено Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001р. № 2493-III.

Відповідно до положень ч.2 та ч.3 ст.7 вказаного Закону України посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Відповідно до абзацу п'ятого статті 235 Кодексу Законів про працю України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Положення вказаної статті передбачає можливість негайного виконання судового рішення ще до набрання ним законної сили та не виключає можливості добровільного виконання такого. Положення Закону України «Про виконавче провадження» визначають умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку як вказано у преамбулі до даного Закону.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідним вказати, що питання, пов'язане з фактом поновлення працівника на роботі, вирішується відповідно до рішення суду (видається наказ про поновлення особи на посаді, вносяться відповідні зміни до трудової книжки - згідно з п. 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції і Міністерства соціального захисту України від 29.07.93 р. №58, зокрема, визнається недійсним запис, зроблений відповідно до наказу про звільнення, визнаного судом незаконним; провадиться оплата часу вимушеного прогулу за умови зазначення цього в рішенні суду про поновлення на роботі). Відповідно поновлення особи на посаді відбувається не з дати винесення судом рішення про таке поновлення, а з дати звільнення, яка відповідно до цього рішення визнається недійсною.

Оскільки підставою звернення з даним позовом до суду слугувало порушення процедури поновлення на посаді відповідача, і як наслідок, на переконання позивачів, дії щодо прийняття оскаржуваного розпорядження №352-р від 15.09.2014р. та саме розпорядження, є протиправні, проте встановлені обставини у справі дають підстави колегії суддів констатувати, що відповідач виконавши рішення суду щодо його поновлення на посаді міського голови, зобов'язаний виконувати функції посадової особи органу місцевого самоврядування: в тому числі, видавати в межах своїх повноважень розпорядження. В іншому випадку, не видання розпоряджень розцінювалось би як бездіяльність.

Враховуючи вказане та зважаючи на те, що рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, яким ОСОБА_3 поновлено на посаді Дрогобицького міського голови з 28.02.2014р., винесено 05.08.2014р. та на момент винесення Розпорядження від 15.09.2014р. №352-р у цій частині вказане рішення суду виконано, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо дотримання ОСОБА_3 при винесенні оскаржуваного Розпорядження повноважень, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та регламенту Дрогобицької міської ради.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що не підлягає до задоволення і вимога позивачів про зобов'язання відповідача утриматись від видачі розпорядження «Про скликання LIІІ сесії Дрогобицької міської ради», оскільки такі дії відповідачем уже вчинені і протиправності в цих діях суд не вбачає.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Громадської організації «Дрогобицький Майдан», ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 грудня 2014 року у справі №442/7256/14-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді Н.В. Ільчишин

М.А.Пліш