ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.03.15р. Справа № 904/201/15

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед", м. Дніпропетровськ

про стягнення 4 901,45грн.

Суддя Турчин С.О.

Секретар судового засідання СергієнкоП.М.

Представники:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до господарського суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" про стягнення в порядку регресу матеріальних збитків останнього у розмірі 4 901,45грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

- між позивачем та ОСОБА_1. укладено договір №ТП98767Га/12х від 23.08.12р. добровільного страхування наземного транспорту, згідно з яким позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем Toyota Corolla, 2012року випуску, державний номер НОМЕР_1;

- 27.05.13р. у м. Харкові по пр. Московський сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів (Toyota, д/н НОМЕР_1, яким кермувала ОСОБА_1. та „ЗАЗ", д/н НОМЕР_2, яким кермував ОСОБА_2.);

- відповідно до полісу № АЕ/1229783 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідач, як страховик, застрахував цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 (страхувальник) щодо транспортного засобу - автомобілю марки „ЗАЗ", державний номер НОМЕР_2;

- відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні ДТП за обопільною згодою за відсутності претензій сторін було складено відповідне повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 06.11.13р. без виклику працівників відповідного підрозділу МВС України;

- згідно з п.14 «Зауваження» Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, особою відповідальною за завдання збитків є ОСОБА_2.;

- на підставі страхового акту №1.002.13.06914/VESKO20504 від 06.06.13р. було розраховано та здійснено страхове відшкодування страхувальнику у розмірі 4 901,45грн., що підтверджується платіжним дорученням №37170 від 10.06.13р.;

- відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» у позивача наявні підстави для стягнення з відповідача на свою користь в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 4 901,45грн.;

- позивачем на адресу відповідача направлено регресну вимогу №510/2 від 28.11.13р. про виплату страхового відшкодування на користь позивача, однак вимога залишилася без задоволення.

Ухвалою суду від 16.01.15р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 04.02.15р.

30.01.15р. представником позивача подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

02.02.15р. відповідачем надано відзив на позов та вказано на те, що транспортний засіб „ЗАЗ", д/н НОМЕР_2, за полісом №АЕ/1229783 не застрахований у ПАТ "Страхова компанія "Дніпроінмед".

04.02.15р. в судове засідання повноважні представники сторін не з`явились. За результатами судового засідання розгляд справи відкладено до 03.03.15р.

03.03.15р. в судове засідання з'явився повноважний представник відповідача. Представником позивача подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. За результатами судового засідання розгляд справи відкладено до 11.03.15р.

11.03.15р. в судове засідання повноважні представники сторін не з'явився. Представником позивача подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями, які повернулися на адресу господарського суду з відмітками про отримання ухвал суду повноважними представниками сторін та відомостями відображеними в протоколі судового засідання.

Згідно зі ст. 75 ГПК України за результатами судового засідання справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в обґрунтування своїх позовних вимог .

В судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Дослідивши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

23.08.2012р. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) уклали договір №ТП98767Га/12х добровільного страхування наземного транспорту.

За умовами договору страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки Toyota Corolla, 2012року випуску, державний номер НОМЕР_1.

Страховим ризиком щодо застрахованого транспортного засобу є, зокрема, збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (п. 20.2.2. Договору).

Страхова сума договору становить 152 927,00грн., вигодонабувачем є ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК». Франшиза за збитками внаслідок дорожньо-транспортної пригоди становить 0,00грн.

27.05.13р. у м. Харкові по пр. Московський сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів (Toyota, д/н НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1. та „ЗАЗ", д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2.)

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки Toyota Corolla, 2012року випуску, державний номер НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження.

Наведені вище обставини підтверджуються наявним в матеріалах справи повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.40).

Також, в матеріалах справи наявне повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку та заява на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.

Дорожньо-транспортна пригода спричинила пошкодження автомобілю марки Toyota Corolla, 2012року випуску, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1.

На підставі повідомлення страхувальника, який є власником пошкодженого транспортного засобу, про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором, від 23.08.2012р. подія, пов'язана з пошкодженням застрахованого автомобілю Toyota Corolla, 2012року випуску, державний номер НОМЕР_1, страховиком - Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" визнана страховим випадком.

06.06.2013р. позивачем складено страховий акт №1.002.13.06914/VESKO20504, згідно якого сума страхового відшкодування на підставі проведеного розрахунку, який є додатком до страхового акту, становить 4 901,45грн.

Сума страхового відшкодування визначена з урахуванням вартості відновлювального ремонту застрахованого пошкодженого автомобілю згідно рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОАР" з ПДВ складає 4 901,45грн. та підтверджується наявним в матеріалах справи актом огляду транспортного засобу по справі №1.002.13.06914.

Сума страхового відшкодування позивачем визначена з дотриманням умов договору страхування, а саме п. 25.10. договору, відповідно до якого при пошкодженні транспортного засобу внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складення кошторису вартості відновлення транспортного засобу (кошторису збитків), в який включається вартість запасних частин деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу, а також вартість ремонтних робіт. Кошторис збитків складається страховиком, виходячи з відновлення пошкодженого транспортного засобу на базі СТО на підставі рахунків з СТО (згідно з умовами п. 25.11. Договору). В окремих випадках, за згодою страховика та страхувальника (банку), розмір збитків може визначатися на підставі автотоварознавчої експертизи або безпосередньо страховиком чи уповноваженою ним особою (аварійним комісаром).

Відповідно до п. 25.14. договору, при визнанні страховиком події "страховим випадком", страхове відшкодування виплачується протягом 10-ти робочих днів з дня складання страхового акту. Виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком у розмірі та в порядку вказаному у листі вигодонабувача (п.24.1.3 договору).

Заява страхувальника про настання події, що має ознаки страхового випадку, від 28.05.2013р. є одночасно і заявою про виплату страхового відшкодування.

На підставі зазначеної заяви позивач здійснив виплату страхового відшкодування у сумі 4 901,45грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОАР", що підтверджується платіжним дорученням №37170 від 10.06.2013р.

Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог з таких підстав.

Частиною першою статті 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Те ж передбачає ст. 993 Цивільного кодексу України.

За загальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В силу положень ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пунктом першим частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 названого Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

В матеріалах справи наявний лист №570 від 02.04.14р. наданий ПАТ "Страхова компанія "Дніпроінмед".

Згідно зі змістом листа, ПАТ "Страхова компанія "Дніпроінмед" повідомлено про поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/1229783 ніколи не укладався ПРАТ СК „Дніпроінмед", оскільки бланк цього полісу є зіпсованим. ОСОБА_2. до страховика не звертався.

Крім того, в матеріалах справи міститься роздруківка з сайту МТСБУ Центральна база даних МТСБУ.

Згідно зі змістом вказаної роздруківки, поліс серія АЕ №1229783 - бланк зіпсований.

З урахуванням вищевказаного, дорожньо-транспортна пригода сталася за участю транспортного засобу - автомобілю "Заз", державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого при керуванні транспортним засобом не застрахована відповідачем за полісом серія №АЕ/1229783.

Отже, відповідач не є тією особою, з якої за зворотною вимогою позивача (в порядку регресу) може бути відшкодоване виплачене позивачем страхове відшкодування.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Вимоги позивача до відповідача про відшкодування в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування, а саме 4 901,45грн., є необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами справи, а тому не підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на позивача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано - 11.03.2015р.

Суддя С.О. Турчин