Справа №2-14/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2009 року                                                 Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді                                     Шуляка А.С.

 при секретарі                                             Солдатовій О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Здолбунів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ житлового будинку, -

вирішив:

В поданій до суду заяві позивач зазначає, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. За час проживання в шлюбі ними було спільно збудовано житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Відповідно до норм Сімейного кодексу України вона має право на частину спільно нажитого під час шлюбу майна, в тому числі і на Ѕ частину вказаного будинковолодіння. Оскільки відповідача в добровільному порядку відмовляється провести поділ майна, просить суд визнати за нею право власності на Ѕ частину спірного будинковолодіння, яка належить їй на прав спільної сумісної власності подружжя.

В судовому засіданні позивачка вимоги позову підтримала повністю та просить задовільнити їх.

Відповідач позов визнав частково та пояснив суду, що ним особисто, за власні кошти було збудовано підвальне приміщення будинку, яке перекрито плитами, а також придбано за особисті кошти будівельні матеріали, а саме: столярні вироби (вікна, двері), дошки, крокви, балки, шифер, цемент, пісок, труби, батареї, котел КЧМ-4, керамзит, руберойд, скло, що становить 60% будинку. В зв'язку з цим вважає, що поділу підлягає лише 40% будинку і просить виділити позивачці 1/5 частину спірного будинковолодіння.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши інші докази по справі суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майн, набуте нею, ним до шлюбу.

Шлюб між сторонами було зареєстровано в Мізоцькій селищній раді Здолбунівського району, Рівненської області 12 квітня 1992 року

З матеріалів справи вбачається, що земельну ділянку площею 1200 кв.м. під будівництво спірного будинку було виділено відповідачу рішенням Мізоцької селищної ради від 24.04.1991р. №3/4, тобто ще до укладення шлюбу.

Побудований сторонами на даній земельній ділянці житловий будинок був прийнятий в експлуатацію 23 листопада 1992 року, про що свідчить відповідний Акт прийомки в експлуатацію закінченого будівництва житлового будинку і господарських будівель.

Заперечуючи проти позову відповідач посилається на те, що ним до шлюбу було збудовано цокольний поверх будинку та придбано за особисті кошти будівельні матеріали, а саме: столярні вироби (вікна, двері), дошки, крокви, балки, шифер, цемент, пісок, труби, батареї, котел КЧМ-4, керамзіт, рубероїд, скло.

Проте, в судовому засіданні відповідачем доведено лише факт побудови ним до укладення шлюбу підвального приміщення. Даний висновок суду ґрунтується на показах свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які пояснили суду, що вони будували спірний будинок і цокольне приміщення було побудоване відповідачем особисто, а решта будинку разом з позивачкою.

Відповідачем не надано жодного доказу, який би стверджував факт придбання ним за власні кошти вказаних будівельних матеріалів та використання їх на будівництво спірного будинку і таким чином збільшення його частки в будинку.

За таких обставин поділу між сторонами підлягає спірний будинок за винятком частки, яка становить цокольне приміщення, яке було побудоване відповідачем до укладення шлюбу і є його особистою приватною власністю.

Як вбачається з висновку будівельно-технічної експертизи від 12.12.2008р. частка цокольного поверху у спірному будинку становить 24,6%, а тому поділу між сторонами підлягає 75,4% будинку.

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Отже виділенню позивачці підлягає 37,7% спірного житлового будинку.

Оскільки відповідач є інвалідом другої групи, то судовий збір, який підлягає стягненню з нього слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 213, 215, ЦПК України, на підставі ст.ст. 57, 60, 70 СК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовільнити частково.

Провести поділ майна подружжя, виділивши у власність ОСОБА_1 37,7% житлового будинку АДРЕСА_1.

Судовий збір віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскарженим в апеляційний суд Рівненської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду або апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження через Здолбунівський районний суд.

Суддя