Судове рішення #41211945

Справа № 285/787/15-ц

провадження № 4-с/0285/6/15

У Х В А Л А

Іменем України

05.03.2015 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого – судді            Помогаєва А.В.

за участю секретаря                             Спиридонової А.О.

представника відділу ДВС                  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Новоград-Волинський скаргу Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» на неправомірні дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції –

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» звернулось до суду з вищезазначеною скаргою, у якій просили наступне:

- Визнати незаконними дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 щодо винесення 29.01.2015 року постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження № 46259360 про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» заборгованості за кредитним договором №19К-08 від 16.04.2008 року в сумі 75 264 дол. США, 41 цент.

- Скасувати вищезазначену постанову.

- Зобов’язати Відділ державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції прийняти на виконання виконавчий лист № 2-234/11, виданий Новоград-Волинським міськрайонним судом 01.07.2011 року, та відкрити виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» заборгованості по кредитному договору № 191 К-08 від 16.04.2008 року в сумі 75 264 доларів США 41 цент, про що винести відповідну постанову.

В обґрунтування скарги заявник посилався на наступне:

20.01.2015 року ПАТ «Брокбізнесбанк» до Відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції направлено для виконання виконавчий лист № 2-234/11, виданий Новоград-Волинським міськрайонним судом 01.07.2011 року, про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» заборгованості за кредитним договором №19К-08 від 16.04.2008 року в сумі 75 264 дол. США, 41 цент.

Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області ОСОБА_2 від 29.01.2015 року ВП № 46259360 стягувачу відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», що передбачає наявність інших (крім встановлених ст. 26 даного Закону) передбачених законом обставин, які виключають здійснення виконавчого провадження.

Оскаржувана постанова державного виконавця містить посилання на Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», яким встановлена заборона звернення стягнення на майно боржника.

Стягувач вважає відмову у відкритті виконавчого провадження необґрунтованою, оскільки виконавчий лист відповідає вимогам до виконавчого документу, які визначені ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, обмеження щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, встановлені Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», на думку заявника, не перешкоджають вчиненню виконавчих дій за пред’явленим виконавчим листом.

Представник заявника у судове засідання не з’явився. Про час та місце його проведення повідомлявся належним чином. Частиною 1 ст. 386 встановлено 10-денний строк розгляду скарги. За таких обставин суд визнав можливим провести розгляд скарги за відсутності представника заявника.

Представник відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечувала, посилаючись на наступне:

Вперше виконавчий лист № 2-234/11, від 01.07.2011 року надійшов на виконання до ВДВС Новоград-Волинського МРУЮ 03.06.2014 року. Того ж дня державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

10.07.2014 року старшим державним виконавцем Новохатько В.М. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану за п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв’язку з тим, що 03.06.2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», яким встановлена заборона звернення стягнення на майно боржника. Зазначена постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачем не оскаржувалась.

Повторно той же виконавчий документ надійшов на виконання 29.01.2015 року.

29.01.2015 року старшим державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», у зв’язку з тим, що 03.06.2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», яким встановлена заборона звернення стягнення на майно боржника.

Пункт 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає відмову у відкритті виконавчого провадження за наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Такою обставиною, на думку представника Відділу ДВС є Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Застосування мораторію представник відділу ДВС обґрунтовує тим, що заборгованість за виконавчим документом виникла з кредитного договору в іноземній валюті.

З іншого виконавчого листа № 285/2656/13-ц, виданого Новоград-Волинським міськрайонним судом 14.03.2014 року, щодо боржника ОСОБА_4, про звернення стягнення на майно, передане в іпотеку, який пред’являвся до виконання ПАТ «Брокбізнесбанк» одночасно з виконавчим листом № 2-234/11, від 01.07.2011 року, державному виконавцю стало відомо, що обидва виконавчі документи стосуються заборгованості за кредитним договором № 191 К-08 від 16.04.2008 року.

На підставі виявленого зв’язку між пред’явленими виконавчими документами старший державний виконавець Загурська Ю.В. зробила висновок про неможливість відкриття виконавчого провадження та відмовила у відкритті виконавчого провадження за кожним з виконавчих листів, пред’явлених стягувачем.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що скарга стягувача є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.01.2015 року ПАТ «Брокбізнесбанк» до Відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції направлено для виконання виконавчий лист № 2-234/11, виданий Новоград-Волинським міськрайонними судом 01.07.2011 року, про стягнення з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» заборгованості по кредитному договору № 191 К-08 від 16.04.2008 року в сумі 75 264 доларів США 41 цент

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений обов'язок державного виконавця вживати передбачених цим Законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом.

Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено обов’язок державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження встановлені ст. 26 того ж Закону. Постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому цим Законом.

Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області ОСОБА_2 від 29.01.2015 року ВП № 46259360 стягувачу відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження». Підставою для відмови став Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Згідно з ст. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього Закону:

1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об’єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку;

2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки);

3) кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

Таким чином, вищезазначеним Законом встановлено заборону звернення стягнення на нерухоме майно боржників за валютними кредитами (мораторій) та визначено умови застосування такого мораторію.

Предметом виконання за виконавчим листом № 2-234/11, від 01.07.2011 року є стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованості в сумі 75 264 доларів США, 41 цент.

Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» має на меті захист житлових прав громадян України у період фінансової кризи та не містить обмеження для виконання судових рішень про стягнення коштів. Наявність забезпечення зобов’язання у формі застави нерухомого майна не перешкоджає вчиненню виконавчих дій спрямованих на звернення стягнення на кошти, доходи або рухоме майно боржника.

Крім того, системний аналіз тексту наведених норм Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» дає підстави для висновку, що заборона відчуження нерухомого майна поширюється не на будь-яке нерухоме майно боржника, а лише на те, що відповідає встановленим ознакам:

1) є предметом застави;

2) виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України;

3) виступає як забезпечення зобов’язань за споживчими кредитами;

4) кредит надано в іноземній валюті;

5) нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об’єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці;

6) у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

7) загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Крім того, логічне тлумачення п. 1 ст. 1 вищезазначеного Закону дає підстави для висновку, що умовою застосування мораторію є відсутність згоди власника на відчуження нерухомого майна. Отже, за наявної згоди власника відчуження предмета іпотеки є можливим.

Згідно ст. 6 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» дія цього Закону не поширюється на осіб, які є суб’єктами Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Визначити статус особи боржника, виявити його майно та перевірити наявність умов, що виключають звернення стягнення на нерухоме майно без відкриття виконавчого провадження є неможливим.

З наданих сторонами матеріалів справи та пояснень представника відділу ДВС суд вбачає, що відмовляючи у відкритті виконавчого провадження державний виконавець мав лише загальну інформацію про підставу звернення стягнення (заборгованість перед банком за валютним кредитом).

Разом з тим, державний виконавець не мав будь-яких доказів, які б свідчили про наявність усіх обставин, що зумовлюють поширення дії мораторію на правовідносини, які існують між боржником і стягувачем.

Зокрема, державним виконавцем не встановлено, чи є боржник за виконавчим документом ОСОБА_3 громадянином України. З назви і тексту Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» вбачається, що його дія не поширюється на майнові зобов’язання іноземців та осіб без громадянства.

Державний виконавець також не мав відомостей про категорію кредитного договору, а саме – чи був він споживчим.

Державним виконавцем не перевірявся факт використання житлового будинку як постійного місця проживання боржника, а також чи знаходиться інше нерухоме житлове майно у позичальника або майнового поручителя у власності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення державного виконавця про неможливість виконання виконавчого документу є передчасним, а постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження № 46259360 від 29.01.2015 року винесена безпідставно.

Відповідно до ч. 2 ст. 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Належним способом захисту прав стягувача є визнання неправомірними дій державного виконавця щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, скасування оскаржуваної постанови та покладення обов’язку на відділ Державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції прийняти на виконання виконавчий лист.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 208, 209, 383, 386, 387 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Вимоги скарги Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» на неправомірні дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції – задовольнити.

Визнати дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області ОСОБА_2 щодо винесення 29.01.2015 року постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження № 46259360 про стягнення з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» заборгованості по кредитному договору № 191 К-08 від 16.04.2008 року в сумі 75 264 доларів США 41 цент – неправомірними.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Загурської Ю.В. від 29.01.2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження № 46259360 про стягнення з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» заборгованості по кредитному договору № 191 К-08 від 16.04.2008 року в сумі 75 264 доларів США 41 цент – неправомірними.

Зобов’язати відділ державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції прийняти на примусове виконання виконавчий лист № 2-234/11, виданий Новоград-Волинським міськрайонними судом 01.07.2011 року, та відкрити виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» заборгованості по кредитному договору № 191 К-08 від 16.04.2008 року в сумі 75 264 доларів США 41 цент, про що винести відповідну постанову.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 5 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 10.03.2015 року

Суддя А.В. Помогаєв


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація