Справа № 285/889/15-ц

провадження № 6/0285/31/15

У Х В А Л А

Іменем України

05.03.2015 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого – судді  Помогаєва А.В.

секретарі - Спиридоновій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Новоград-Волинського подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_2 за межі України, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2015 року головний державний виконавець Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції (далі - ВДВС Новоград-Волинського МУЮ) ОСОБА_1 звернулась до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2.

З подання вбачається, що на виконанні у ВДВС Новоград-Волинського МУЮ знаходиться заведене виконавче провадження № ВП 12694878 з виконання судового наказу № 2н-5834/09 від 17.08.2009 року, виданого Івано-Франківським міським судом 28.07.2009 року, про стягнення зі ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 9366,98 грн., судовий збір в сумі 46,83 та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 43,75 грн., а всього 9457,56 грн.

Державним виконавцем вжито заходів примусового виконання – зроблено запити для виявлення майна боржника.

Згідно довідки центру надання послуг з використання транспортних засобів за ОСОБА_2 рахується легковий автомобіль, марки ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1. (а.с. 7) Постановою від 31.10.2014 року оголошено розшук зазначеного автомобіля (а.с. 16)

Відповідно до довідки відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції за ОСОБА_2 нерухомість не зареєстрована. (а.с. 15)

Крім цього, до подання додано копію постанов про відкриття виконавчого провадження від 27.03.2014 та копію судового наказу № 2-5834/09.

Посилаючись на положення ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», п. 5 ч. 1, ч. 4 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» ВДВС Новоград-Волинського МУЮ просив встановити для ОСОБА_2 тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон.

Відповідно до п. 18 ч. 3. ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у  разі ухилення боржника  від  виконання  зобов'язань, покладених на нього рішенням,  звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника  юридичної  особи  за  межі  України  -  до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України визначено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів

(посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших

заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

У судове засідання державний виконавець не з’явився.

З урахуванням встановленого законом строку розгляду подання, суд позбавлений можливості забезпечити участь державного виконавця у розгляді подання. Тому розгляд здійснено за його відсутності.

Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999рр. № 606-XIV, згідно його преамбули, визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню  у  разі  невиконання  їх  у  добровільному порядку.

Виконавче провадження відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», як завершальна  стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб)  - це сукупність дій органів і посадових осіб,  визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах,  в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені заходи примусового виконання рішень, якими є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника,  у тому числі якщо вони перебувають  в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату  (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно.  

Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за № 489/20802 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція).

Відповідно до норми п. 11.1 розділу ХІ Інструкції у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець може звернутися з поданням до суду за місцезнаходженням органу ДВС щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.

Подання повинно містити, зокрема, підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань (п.п. 11.1.1).  У поданні мають бути визначені заходи (тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого), найменування органів, які мають їх здійснити. У разі тимчасового обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа зазначаються вид паспортного документа (для громадян України - дипломатичний паспорт, службовий паспорт, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідчення особи моряка тощо; для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ, що підтверджує громадянство іноземця або посвідчує особу без громадянства), його серія та номер, а також найменування та місцезнаходження державного органу, до якого повинен надсилатися вилучений паспортний документ (11.1.2.).

У поданні ВДВС Новоград-Волинського МУЮ не визначений захід обмеження виїзду за кордон - чи тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого, не вказано найменування органів, які мають його здійснити.

Приписами п. 5 ч. 1 ст. ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» визначено, що підставою для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон є ухилення громадянина від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань. Частиною 2 цієї статті передбачено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.

Разом з тим, ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений обов'язок державного виконавця вживати передбачених цим Законом заходи примусового  виконання  рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії у  спосіб та  в  порядку, встановленому виконавчим документом і Законом.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно зі ст. 58. ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виконавчою службою не надано доказів здійснення усіх необхідних виконавчих дій, спрямованих на виконання рішень суду.

За таких обставин суд не може встановити факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, що є наслідком відмову в задоволенні подання ВДВС Новоград-Волинського МУЮ про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2

Крім того, суду не надано будь-яких доказів, що ОСОБА_2 є громадянином України та має документ для виїзду за кордон. Обмеження права виїзду за кордон іноземців та осіб без громадянства законодавством України не передбачено.

На підставі вищевикладеного, керуючись п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», статтями 209, 210, 377-1 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 за межі України - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на оскарження, а у випадку подання апеляційної скарги – за результатами апеляційного розгляду.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

                 Суддя А.В.Помогаєв