Справа № 285/893/15-ц
провадження № 6/0285/34/15
У Х В А Л А
іменем України
05.03.2015 року
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого – судді Помогаєва А.В.
секретарі - Спиридоновій А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Новоград-Волинського подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_2 за межі України, -
ВСТАНОВИВ:
05.03.2015 року старший державний виконавець Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції (далі - ВДВС Новоград-Волинського МУЮ) ОСОБА_1 звернулась до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2.
З подання вбачається, що на виконанні у ВДВС Новоград-Волинського МУЮ знаходиться заведене виконавче провадження № ВП 42695913 по судовому наказу № 2н-7968/09 від 26.08.2009 року, виданого Івано-Франківським міським судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 4173,10 грн.
Державним виконавцем вжито заходів примусового виконання – зроблено запити для виявлення майна боржника.
Згідно довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, за ОСОБА_2 не зареєстровано нерухоме майно. (а.с. 8)
Відповідно до відповіді з Новоград-Волинської податкової служби ОСОБА_2 працює в ТОВ «Церсаніт Інвест». 02.03.2015 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, яку отримує боржник.
Крім цього, до подання додано копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.03.2014.
Разом з тим, суду не надано копію виконавчого документа.
Посилаючись на положення ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», п. 5 ч. 1, ч. 4 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» ВДВС Новоград-Волинського МУЮ просив встановити для ОСОБА_2 тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон.
Відповідно до п. 18 ч. 3. ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України визначено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів
(посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших
заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
У судове засідання державний виконавець не з’явився, але від представника ВДВС надійшла заява про розгляд подання без її участі.
Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999рр. № 606-XIV, згідно його преамбули, визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Виконавче провадження відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені заходи примусового виконання рішень, якими є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно.
З подання вбачається, що державним виконавцем не виявлено майно, на яке може бути звернено стягнення. Разом з тим, з доданих матеріалів вбачається, що державним виконавцем встановлено місце роботи боржника та винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату.
Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за № 489/20802 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція).
Відповідно до норми п. 11.1 розділу ХІ Інструкції у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець може звернутися з поданням до суду за місцезнаходженням органу ДВС щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.
Подання повинно містити, зокрема, підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань (п.п. 11.1.1). У поданні мають бути визначені заходи (тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого), найменування органів, які мають їх здійснити.
Приписами п. 5 ч. 1 ст. ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» визначено, що підставою для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон є ухилення громадянина від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань. Частиною 2 цієї статті передбачено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.
Разом з тим, ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений обов'язок державного виконавця вживати передбачених цим Законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно зі ст. 58. ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виконавчою службою не надано доказів ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням. Звернення стягнення на заробітну плату боржника свідчить про наявність реальної можливості погашення заборгованості за виконавчим документом.
Крім того, суду не надано будь-яких доказів, що ОСОБА_2 є громадянкою України та має документ для виїзду за кордон. Обмеження права виїзду за кордон іноземців та осіб без громадянства законодавством України не передбачено.
На підставі вищевикладеного, керуючись п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», статтями 209, 210, 377-1 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні подання відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 за межі України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на оскарження, а у випадку подання апеляційної скарги – за результатами апеляційного розгляду.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя А.В.Помогаєв