Справа № 285/907/15-ц

провадження № 6/0285/37/15

У Х В А Л А

іменем України

05.03.2015 року

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого – судді  Помогаєва А.В.

секретарі - Спиридоновій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Новограда-Волинського подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_2 за межі України, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2015 року старший державний виконавець Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції (далі - ВДВС Новоград-Волинського МУЮ) ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2.

З подання вбачається, що на виконанні у ВДВС Новоград-Волинського МУЮ знаходиться заведене виконавче провадження № ВП 44267719 по виконавчому листу № 285/170/14, виданого Новоград-Волинським міськрайонним судом 08.05.2014 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором № 0203/БП1/95/0032366 від 10.07.2008 року в розмірі 4693,53 грн.

Державним виконавцем вжито заходів примусового виконання – зроблено запити для виявлення майна боржника, відповідно до яких, ОСОБА_2 не володіє будь-яким майном.

До подання додано копію постанов про відкриття виконавчого провадження від 05.08.2014 р. № 44267719 та копію виконавчого листа № 285/170/14-ц, копії запитів щодо виявлення майна боржника, а саме: лист Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 26.08.2014 року, лист КП «Новоград-Волинського БТІ» від 29.08.2014 р.

Посилаючись на положення ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», п. 5 ч. 1, ч. 4 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» ВДВС Новоград-Волинського МУЮ просив встановити для ОСОБА_2 тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон.

Відповідно до п. 18 ч. 3. ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у  разі ухилення боржника  від  виконання  зобов'язань, покладених на нього рішенням,  звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника  юридичної  особи  за  межі  України  -  до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України визначено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів

(посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших

заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

У судове засідання державний виконавець не з’явився, але від нього надійшла заява про розгляд подання без його участі.

Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999рр. № 606-XIV, згідно його преамбули, визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню  у  разі  невиконання  їх  у  добровільному порядку.

Виконавче провадження відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», як завершальна  стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб)  - це сукупність дій органів і посадових осіб,  визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах,  в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені заходи примусового виконання рішень, якими є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника,  у тому числі якщо вони перебувають  в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату  (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно.  

Разом з тим, з подання вбачається, що державним виконавцем не виявлено майно, на яке може бути звернено стягнення.

Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за № 489/20802 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція).

Відповідно до норми п. 11.1 розділу ХІ Інструкції у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець може звернутися з поданням до суду за місцезнаходженням органу ДВС щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.

Подання повинно містити, зокрема, підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань (п.п. 11.1.1).  У поданні мають бути визначені заходи (тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого), найменування органів, які мають їх здійснити.

Приписами п. 5 ч. 1 ст. ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» визначено, що підставою для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон є ухилення громадянина від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань. Частиною 2 цієї статті передбачено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.

Разом з тим, ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений обов'язок державного виконавця вживати передбачених цим Законом заходи примусового  виконання  рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії у  спосіб та  в  порядку, встановленому виконавчим документом і Законом.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно зі ст. 58. ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виконавчою службою не надано доказів здійснення усіх необхідних виконавчих дій, спрямованих на виконання рішень суду (зокрема – направлення викликів на адресу боржника, перевірки майна за місцем проживання).

За таких обставин суд не може встановити факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, що є наслідком відмову в задоволенні подання ВДВС Новоград-Волинського МУЮ про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2

Крім того, суду не надано будь-яких доказів, що ОСОБА_2 є громадянином України та має документ для виїзду за кордон. Обмеження виїзду за кордон іноземців та осіб без громадянства законодавством України не передбачено.

На підставі вищевикладеного, керуючись п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», статтями 209, 210, 377-1 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання Відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 за межі України - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на оскарження, а у випадку подання апеляційної скарги – за результатами апеляційного розгляду.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя А.В.Помогаєв