ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

УХВАЛА

"05" березня 2015 р.Справа № 5023/10186/11 вх. № 10186/11

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

при секретарі судового засідання Лук'янчук О.І.

за участю сторін: ліквідатор - не з'явився,

пр-к АТ "РБ Аваль" - Семеняка В.В. (дов. від 28.10.14 р.),

пр-к ПАТ "ОТП Банк" - Дубровська Г.В. (дов. від 02.09.14 р.),

розглянувши заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсним (розірвання) договору купівлі-продажу майна банкрута від 20.11.12 р.

По справі за заявою ФОП ОСОБА_4, м. Харків

до ФОП ОСОБА_4, м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про розірвання договору купівлі-продажу від 20.11.2012 р. посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 за реєстровим №2683, який укладений за результатами відкритих торгів (аукціону) від 19.11.2012 р. та зобов'язання повернути об'єкт нерухомого майна у власність банкрута.

Також до суду надійшла заява ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про забезпечення вимог банку, в якому просить суд заборонити ТОВ "Альказар-К" та ТОВ "Одисея 2000" вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та передачі в користування нежитлових приміщень 1-го поверху №1-41, заг.пл. 27,8 кв.м., №1-1, 1-2, 1-8, 1-16-:-1-21, 1-24, 1-29 заг.пл. 201,2 кв.м., 2-го поверху №2-14а, 2-14б, заг. пл. 5,4 кв.м.; 3-го поверху №3-11а, 3-11б заг.пл. 5,4 кв.м; 4-го поверху №4-5, 4-9-:- 4-16, 4-11а, 4-11б заг.пл. 317,7 кв.м.; 5-го поверху №5-1:-5-16, 5-11а, 5-11б заг.пл. 576,0 кв.м; 6-го пов. №6-1-:-6-16, 6-11а, 6-11б заг.пл. 576,0 кв.м; 7-го поверху №7-1-:-7-16, 7-11а, 7-11б заг.пл. 576,0 кв.м; 8-го поверху №8-1-:-8-16, 8-10а, 8-10б заг.пл. 572,5 кв.м, технічного поверху №І-ІХ заг.пл. 201,9 кв.м. в літ. "Ж-8", заг.пл. 3059,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 25.06.2014р. розгляд заяви банку призначено на 22.07.2014 р. Цією ухвалою суд зобов'язав: 1) ліквідатора Жулінського В.Б. надати відзив на заяви банку; 2) ТОВ "Альказар-К" надати суду письмовий відзив на заяву банку; 3) ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" надати суду правове обгрунтування поданої заяви про розірвання договору враховуючи приписи Закону про банкрутство, які передбачають лише визнання договору недійсним.

Ухвалою суду від 22.07.14 р. було відкладено розгляд заяв банку, в зв'язку з неявкою в судове засідання учасників процесу.

Ухвалою суду від 26.08.14 р. було відкладено розгляд заяв банку на 15.09.14 р.. в зв'язку з не виконанням учасниками процесу вимог ухвал суду.

Проте, судове засідання призначене на 15.09.14 р. не відбулось, в зв'язку з надходженням апеляційної, а в подальшому і касаційної скарги та надісланням справи на оскарження.

Ухвалою від 02.02.15 р., в зв'язку з поверненням справи до господарського суду, суд призначив розгляд заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про розірвання договору купівлі-продажу майна та про забезпечення вимог банку до розгляду в судовому засіданні, зобов'язавши учасників процесу виконати вимоги ухвали суду від 26.08.14 р. в повному обсязі та надати суду відповідні документи.

Ліквідатор в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, відзив на заяву банку не надав, проте надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з перебуванням ним у відрядженні у м. Києві з метою здійснення заходів по справі 910/2148/13.

ТОВ "Альказар-К" також вимог ухвали суду не виконав, відзив на заяву АТ "Райффайзен Банк Аваль" суду не надав, про причину не виконання суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.

На виконання ухвали суду, представник АТ "РБ Аваль" надав суду пояснення, в якій зазначає, що банком в межах цієї справи подано скаргу на дії ліквідатора Жулінського В.Б., оскільки ним не вживаються заходи з метою оплати покупцем вартості придбаного заставного майна або вжиття заходів, спрямованих на повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надав суду банківську виписку по рахунку банкрута. Ліквідатор Жулінський В.Б. не звертається до суду з заявою про визнання договорів недійсними, тим самим порушуючи інтереси заставного кредитора. Також кредитор зазначає, що Закон про банкрутство не містить прямої заборони щодо розгляду вимог кредиторів про розірвання договору.

Згідно з п.3.9.2. Постанови ВГСУ від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарсько процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участи, якщо ухвалу, в який зазначено час та місце такого засідання, надіслана сторонам у відповідному порядку.

З наданого суду клопотання ліквідатора Жулінського В.Б. та доданої до нього копії ухвали від 27.01.15 р. по справі №910/2148/13 зазначається про судове засідання, призначене на 03.03.15 р. об 11:10 год. у господарському суді м. Києва, проте ліквідатором не надано суду обґрунтованих та поважних підстав відсутності у судовому засіданні господарського суду Харківської області 05 березня 2015 р.

Судом встановлено, що ухвала від 02.02.2015 р. про дату, час та місце судового засідання були надіслані ліквідатору, банкруту, АТ "РБ Аваль", ТОВ "Альказар-К", ТОВ "Одисея 2000" у відповідному порядку та заздалегідь, в зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні клопотання ліквідатора Жулінського В.Б. про відкладення розгляду справи і розглядає заяву АТ "Райффайзен Банк Аваль" за наявними в справі матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Присутній у судовому засіданні представник заставного кредитора АТ "Райффайзен Банк Аваль" заяву підтримує та простить задовольнити її у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заяву АТ "Райффайзен Банк Аваль" про розірвання договору купівлі-продажу, заяву про забезпечення вимог кредитора та додані до заяви документи, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про наступне.

У відповідності до ч.7 ст.12, ст. 16 ГПК України, а також ч.4 ст.10 України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції після 19.01.2013 р., встановлено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Зазначені вище норми визначають, що заяви про визнання недійсним правочинів (договорів) або спростування майнових дій розглядаються у межах провадження у справі про банкрутство незалежно від суб'єктного складу сторін, враховуючи і загальні положення ЦК та ГК України, що пов'язані з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними.

Отже, вирішуючи такі спори у процедурі банкрутства слід виходити з того, що необхідно встановити наявність фактичних обставин, з якими закон про банкрутство та інші акти законодавства України пов'язують визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, визначаючи в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам діючого законодавства не відповідає оспорюваний правочин або вчинена майнова дія.

Постановою суду від 06.02.2012 р. встановлено, що банкруту на дату відкриття ліквідаційної процедури на праві власності належали, зокрема, нежитлові приміщення 1-ого поверху №№ 1-41, 1-42, 1-43; 2-ого поверху № 2-27 площею 366,8 кв.м. в літ. "Ж-8", нежитлові приміщення літ. "Ж-8" площею 3032,1 кв.м. та 1-ого поверху № 1-41 площею 27,8 кв.м. в літ "Ж-8" по АДРЕСА_1, загальна площа яких після здійснення відчуження частини площі вказаних приміщень складає 3059,6 кв.м. оціночною вартістю 8000000,00 грн, які знаходяться в іпотеці у ПАТ "Райффайзен банк Аваль" відповідно договору іпотеки № 715/2-07 від 24.10.2007 р. в забезпечення виконання генеральної кредитної угоди № 715 від 24.10.2007 р., договору іпотеки № 011/02/3-1161/1-06 від 29.06.2006 р. з додатками до нього в забезпечення виконання боржником кредитного договору № 011/1/02/1-1161-06 від 29.06.2006 р., договору наступної іпотеки № 010-2/07/1-422/1-07 від 10.04.2007 р. в забезпечення виконання кредитного договору № 010-2/07/1-422-07 від 10.04.2007 р.

У межах ліквідаційної процедури ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заявив грошові вимоги до банкрута та ухвалою суду від 10.12.12 р. вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" визнані в сумі 22 026 603,70 грн, в тому числі 3809993,24 грн неустойки, як такі, що забезпечені заставою.

Відповідно до приписів ст.ст. 25-31, 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в ред. ЗУ № 784-XIV від 30.06.1999 р.) усі види майнових активів банкрута включаються до складу ліквідаційної маси та підлягають реалізації з метою задоволення вимог кредиторів, майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

З матеріалів справи № 5023/10186/11 вбачається, що Товарною Біржею «Українсько-Російська товарна біржа" 19.11.2012 р. на замовлення ліквідатора Жулінського В.Б. (угода від 01.10.12 р., т. 8 арк.с. 24) організовано проведення аукціону з реалізації майна банкрута (нежитлових приміщень по пр. Гагаріну, 181, загальною площею 3059,9 м.кв.). Відповідно до Протоколу проведення аукціону від 19.11.12 р. (т. 8 арк.с. 27) загальна вартість реалізованого майна склала 3487000,00 грн., переможцем аукціону визнано ТОВ "Альказар-К".

На підставі Протоколу проведення аукціону від 19.11.2012 р., ліквідатором Жулінським В.Б. укладено 20.11.12 р. договір купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 3487000,00 грн. посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 20.11.2012 р. за реєстровими №2683 (т.9 арк.с. 22-25).

Пунктом 4 Договору купівлі-продажу передбачено, що Покупець зобов'язується сплатити повну вартість протягом тридцяти календарних днів з моменту підписання цього договору шляхом перерахування на рахунок № НОМЕР_1 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" в м. Києві МФО 380805. Факт остаточного розрахунку за придбане майно має бути підтверджено письмовою заявою ліквідатора боржника, ФОП ОСОБА_4 - арбітражного керуючого Жулінського В.Б., справжність підпису якого засвідчується нотаріально.

Проте, як свідчать виписки з банківського рахунку НОМЕР_1 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" станом на 01.09.2013 р. (т. 9 арк.с. 26-27), на 09.10.13 р. (т. 9 арк. с. 28), за період з 01.09.12 по 31.12.12 р., за період з 01.01.13 р. по 31.12.13 р. (т. 12 арк.с. 63-64), а також з 01.09.12 р. по 13.02.15 р. (виписки надані суду 05.03.15 р.), на зазначений рахунок грошова сума за придбане майно у розмірі 3487000,00 грн не надходила.

Судом було надано можливість ліквідатору надати пояснення з цього приводу та відзив на заяву банку, проте ліквідатором жодних пояснень та відзиву суду не надано.

Присутній у судовому засіданні представник заставного кредитора АТ "Райффайзен Банк Аваль" зазначив, що грошові кошти від реалізації заставного майна банкрута протягом ліквідаційної процедури кредитором не отримувались.

Згідно з ч. 10-11 ст.17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом відповідно до цивільного законодавства недійсною, зокрема якщо: угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки.

Відповідно до ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно з ч.1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з ч.1 ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами ч.1 ст. 203 та ст. 215 ЦК України підставою для визнання недійсним правочину є невідповідність змісту правочину іншим актам цивільного законодавства. Одним із таких актів цивільного законодавства є Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до якого банкрут ФОП ОСОБА_4 знаходиться в ліквідаційній процедурі, а, відтак, реалізація майна банкрута здійснюється, насамперед, з метою задоволення грошових вимог кредиторів.

Згідно ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленим Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір є правовою формою (засобом) узгодження волі двох або декількох сторін, спрямованої на досягнення певного результату.

Відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в ред. ЗУ № 784-XIV від 30.06.1999 р.) передбачено, що ліквідація - це припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

У відповідності до п. 8 ст. 30 Закону про банкрутство, кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника.

Згідно п. 4 Договору купівлі-продажу від 20.11.12 р. передбачено, що Покупець зобов'язується сплатити повну вартість протягом тридцяти календарних днів з моменту підписання цього договору шляхом перерахування на рахунок № НОМЕР_1 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" в м. Києві МФО 380805. Факт остаточного розрахунку за придбане майно має бути підтверджено письмовою заявою ліквідатора боржника, ФОП ОСОБА_4 - арбітражного керуючого Жулінського В.Б., справжність підпису якого засвідчується нотаріально.

За результатом розгляду матеріалів справи, судом не встановлено факту здійснення оплати (проведення розрахунків) переможцем аукціону ТОВ "Альказар-К" за спірним договором купівлі-продажу нерухомого майна банкрута.

Аналізуючи норми діючого законодавства України господарський суд доходить висновку, що відсутність сплати грошей по договору не може бути підставою для визнання спірного договору купівлі-продажу від 20.11.2012р. недійсним, оскільки виходячи зі змісту ст.ст. 215, 216 ЦК України виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання самого правочину недійсним. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.09р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".

Отже, суд дійшов висновку, що сторона - ліквідатор банкрута Жулінський В.Б., був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору, зокрема отримання коштів внаслідок продажу майна з метою подальшого погашення вимог кредиторів. Тобто невиконання умов договору щодо сплати за отримане майно є істотним порушенням умов договору та тягне за собою розірвання договору у встановленому законом порядку. Окрім того, оскільки реалізація на аукціоні об'єкту нерухомості, який забезпечував погашення грошових вимог заставного кредитора - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у розмірі 22 026 603,70 грн, а також подальша реєстрація права власності на об'єкт ліквідаційної маси за переможцем аукціону ТОВ "Альказар-К" без проведення розрахунку та сплати ціни завдають збитки кредиторам (у т.ч. заставному кредитору - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"), суд дійшов висновку про розірвання договору купівлі-продажу.

Крім того, суд зазначає, що невиконання чи неналежне виконання правочину передбачає право заінтересованої сторони вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.13 р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".

Щодо заяви АТ "Райффайзен Банк Аваль" від 16.06.14 р. забезпечення заяви банку про розірвання договору купівлі-продажу від 20.11.12 р. суд зазначає наступне.

Згідно ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченого цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору.

Отже, приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен визначитись як з предметом спору у співвідношенні з певними заходами забезпечення позову, які вимагається до застосування, і певними діями, які вимагається заборонити вчиняти, так і з доцільністю та обґрунтованістю вжиття таких заходів.

Проте, у відповідності до приписів ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які є спеціальними нормами до відношенню до загальних, заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією, або до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до затвердження господарським судом мирової угоди, або до дня винесення ухвали про відмову у визнанні боржника банкрутом.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви банку про забезпечення заяви про розірвання договору купівлі-продажу та про задоволення заяви АТ "Райффайзен Банк Аваль" про розірвання договору купівлі-продажу.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 12, 22-32, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 526, 626, 651 ЦК України, ст.ст. 75, 86 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви АТ "Райффайзен Банк Аваль" про забезпечення позову відмовити.

2. Задовольнити заяву АТ "Райффайзен Банк Аваль" про розірвання договору купівлі-продажу.

3. Розірвати договір купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху №1-41, заг.пл. 27,8 кв.м., №1-1, 1-2, 1-8, 1-16-:-1-21, 1-24, 1-29 заг.пл. 201,2 кв.м., 2-го поверху №2-14а, 2-14б, заг. пл. 5,4 кв.м.; 3-го поверху №3-11а, 3-11б заг.пл. 5,4 кв.м; 4-го поверху №4-5, 4-9-:- 4-16, 4-11а, 4-11б заг.пл. 317,7 кв.м.; 5-го поверху №5-1:-5-16, 5-11а, 5-11б заг.пл. 576,0 кв.м; 6-го пов. №6-1-:-6-16, 6-11а, 6-11б заг.пл. 576,0 кв.м; 7-го поверху №7-1-:-7-16, 7-11а, 7-11б заг.пл. 576,0 кв.м; 8-го поверху №8-1-:-8-16, 8-10а, 8-10б заг.пл. 572,5 кв.м, технічного поверху №І-ІХ заг.пл. 201,9 кв.м. в літ. "Ж-8", заг.пл. 3059,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, від 20.11.2012 р. посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 за реєстровим №2683, який укладений за результатами відкритих торгів (аукціону) від 19.11.2012 р.

4. Ухвалу направити ліквідатору, АТ "РБ Аваль", ТОВ "Альказар-К", ТОВ "Одисея 2000", банкруту.

Суддя Міньковський С.В.