Справа № 1 - 2/09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

м. Луцьк                                                                                       16 січня  2009 року

Судова палата в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі головуючого - судді Матата О.В., судді Пазюка О.С., народних засідателів Левчук Г.В., Остапчук Л.Д., Плюти В.О. при секретарі Уманській Л.С., з участю прокурора Черняк Л.Й., потерпілого ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, підсудногоОСОБА_3., його законного представника ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5підсудного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_8., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення у злочинах, передбачених п.п.7, 12 ч.2 ст.115 КК України:ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця смт.Стара Вижівка, жителя с.Лісняки Старовижівського р-ну Волинської обл., громадянина України, учня Старовижівського професійного ліцею, не судимого; ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2народження, уродженця смт.Стара Вижівка, зареєстрованого в с.Лісняки Старовижівського р-ну Волинської обл., громадянина України, не одруженого, не працюючого, студента Луцького національного технічного університету із заочною формою навчання, не судимого, -

В С Т А Н О В И Л А:

19 грудня 2007 року близько 22 години на вул.Дубовій в с.Лісняки Старовижівського р-ну Волинської обл. ОСОБА_3 та ОСОБА_6, обидва перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння,  грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи групою осіб, з особливою зухвалістю і використовуючи з хуліганських мотивів незначний привід, - вчинили побиття ОСОБА_7

Під час хуліганства ОСОБА_3. застосовував заздалегідь заготовлений ним для використання в бійці дерев'яний обрізок, наносив ним удари ОСОБА_7., аОСОБА_6. йому ж, лежачому, рукою та взутими ногами наносив удари по тілі, внаслідок чого ОСОБА_7. були спричинені легкі тілесні ушкодження у вигляді саден і синців.

Крім цього, під час хуліганства і з хуліганських мотивів, з метою вбивства ОСОБА_7. ОСОБА_3. наніс йому два удари дерев'яним обрізком по голові, умисно протиправно з хуліганських мотивів заподіявши смерть ОСОБА_7., який не приходячи до свідомості ІНФОРМАЦІЯ_3 помер у лікарні внаслідок черепно-мозкової травми.

Підсудний ОСОБА_3. свою вину у злочині, передбаченому п.п.7, 12 ч.2 ст.115 КК України визнав частково. При цьому він заперечував те, що наносив удари по голові ОСОБА_7. і визнав лише те, що вдарив його дерев'яним обрізком по ногах без наміру вбивати потерпілого.

ПідсуднийОСОБА_6. також свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні за п.п.7, 12 ч.2 ст.115 КК України визнав частково. Він заперечував нанесення ним потерпілому ударів в ділянку голови, підтвердив факт нанесення ним потерпілому ударів ногами без наміру заподіяти йому смерть.

В судовому засіданні обидва підсудні підтвердили, що 19 грудня 2007 року в клубі с.Лісняки Старовижівського р-ну вони разом з братами-двійникамиОСОБА_9 і ОСОБА_10 та іншими вживали алкогольні напої і у той вечір виникали суперечки між ОСОБА_3 зОСОБА_7. та між ОСОБА_6. з ОСОБА_11., а після цього вже на вулиці села було побито ОСОБА_7., який через декілька днів помер.

ОСОБА_3. показав, що дерев'яний обрізок довжиною близько 1-го метра, 7-8 см. завширшки і вагою 3-3,5 кілограми він біля школи взяв з метою захистити себе. Цим обрізком він ОСОБА_7. по голові не бив, а лише вдарив по ногах. По голові ОСОБА_7. били штахетамиОСОБА_6. та ОСОБА_12. ОСОБА_6., крім цього, наносив удари ОСОБА_7ногами по тілу біля голови, шиї. В цей      час останній лежав. Долучений до справи дерев'яний обрізок на досудовому слідстві йому показували. Це саме той обрізок, яким він, ОСОБА_3вдарив потерпілого.

ОСОБА_6 показав, що в клубі і біля нього з приводу зникнення шапки ОСОБА_6 між ним і ОСОБА_11. виникла суперечка, шарпанина. Рознімав їх ОСОБА_9, який після вечірки проводив ОСОБА_11, а свого брата ОСОБА_7залишив біля нього, ОСОБА_6, щоб не допустити подальший конфлікт.

Він бачив як ОСОБА_3. брав з собою дерев'яний обрізок, наносив цим обрізком удар, збивши з ніг, а потім ще два удари обрізком по голові ОСОБА_7 який після цього лежав, не ворушився видавав звуки: «Ай, моя голова». При цьому він,ОСОБА_6., два рази ногою вдарив по тулубу ОСОБА_7Його від ОСОБА_7 відштовхнув ОСОБА_9, який приводив свого брата до свідомості, вихопив з рукОСОБА_3 дерев'яний обрізок. Після цього ОСОБА_3. таОСОБА_6. почали втікати.

Незважаючи на заперечення підсудногоОСОБА_3. щодо наявності в нього умислу на вбивство та дій, спрямованих на позбавлення життя ОСОБА_7., його вина саме в умисному з хуліганських мотивів вбивстві цієї людини підтверджується дослідженими у судовому засіданні достатніми і переконливими доказами.

Факт скоєння ОСОБА_6. хуліганства, що супроводжувалося особливою зухвалістю і вчинено групою осіб, також підтверджується наявними у справі доказами.

Потерпілий ОСОБА_1. (батько ОСОБА_7.) показав, що на тілі його сина ОСОБА_7після його побиття було багато синців та інших слідів насильства, крім тих, що призвели до смерті.

Свідок ОСОБА_13. (мати ОСОБА_7.) також це підтвердила і показала, що Руслан, коли ще був при свідомості, називав осіб, які його побили. Він розповідав про участь в побитті ОСОБА_6 і про те, що ОСОБА_3. дерев'яним обрізком («дрючком») вдарив його по ногах, потім - по голові. По голові було два удари. Під ранок Руслан вже не міг пересуватись, розмовляти. Лікарі поставили діагноз несумісний із життям.

Аналогічні показання дав свідок ОСОБА_14., який першим з медичних працівників оглядав ОСОБА_7. та спілкувався з ним.

Свідок ОСОБА_15. (брат ОСОБА_7.) показав, що під час святкування 19 грудня 2007 року в клубі с.ЛіснякиОСОБА_6. чіплявся до ОСОБА_11, а ОСОБА_3. - до його брата ОСОБА_7. Потім він проводив додому ОСОБА_11, а свого брата залишив біля ОСОБА_6для того, щоб не було бійки між останнім і ОСОБА_11

Коли він повернувся до брата то побачив як ОСОБА_3. дерев'яним обрізком два рази вдарив по голові його брата ОСОБА_7, аОСОБА_6. руками і ногами наносив йому ж удари по тулубу і по голові.

Поблизу знаходилися ОСОБА_12 та ОСОБА_7- односельчанин.

Свідок ОСОБА_12. показав, що він бачив як ОСОБА_3. вдарив дерев'яним обрізком по ногах потерпілого ОСОБА_7., а свідок ОСОБА_7. показав, що бачив як ОСОБА_3. дерев'яним обрізком два рази вдарив по голові потерпілого ОСОБА_7., аОСОБА_6. ногами наносив удари потерпілому по тулубу.

Свідок ОСОБА_16. підтвердила, що під час святкування в клубі між ОСОБА_6. і ОСОБА_11. та між ОСОБА_3 іОСОБА_7. відбувалася шарпанина. ОСОБА_11 просив ОСОБА_9. провести його додому.

Свідок ОСОБА_17. підтвердив правдивість своїх показань на досудовому слідстві (т.1 а.с.120) про те, що ОСОБА_3 приставав до братів-двійників ОСОБА_9 і ОСОБА_7з приводу того, що вони мало принесли горілки, шарпав ОСОБА_7за одяг, аОСОБА_6. приставав до ОСОБА_11 і теж шарпав його.

Свідок ОСОБА_18 показав, що 18 грудня 2007 року для опалення школи с.Лісняки з пилорами були завезені відходи від нарізаних палетів.

СвідокОСОБА_19 показала, що завезені соснові обрізки знаходилися біля шкільного хліва, були вологими.

Працівниками міліції було вилучено дерев'яний обрізок, який за словами ОСОБА_9. він вихопив з рукОСОБА_3. Останній не заперечував, що саме цей обрізок він використовував в бійці. Це також підтвердив підсуднийОСОБА_6.

Згідно протоколу огляду, цей обрізок довжиною 126,5 см. продовгуватої форми, з сучками та різною шириною від 9,9 см. до 13 см. і товщиною від 1,5 см. до 2,5 см.

Допитані як свідки лікаріОСОБА_20. (хірург), ОСОБА_21 (анастезіолог), ОСОБА_22 (нейрохірург) показали, що ОСОБА_7. поступив у лікарню без свідомості з тяжкою черепно-мозковою травмою. Його мозок майже не пульсував і швидко набрякав.

СвідокОСОБА_20. зауважив, що черепна коробка потерпілого мала зміщення на 1 см., що свідчило про сильний удар.

Лікар ОСОБА_22 також висловив таку думку і звернув увагу на наявність в ОСОБА_7. двох внутрішніх гематом голови (з двох сторін), перелом кісток склепіння черепа з однієї сторони - багато-ламковий перелом, і перелом низу основи черепа.

Відповідно до висновку експерта (т.1, а.с.41-45) смерть ОСОБА_7. сталася внаслідок тяжкої закритої черепно-мозкової травми з набряком головного мозку. Між спричиненням йому тілесних ушкоджень і настанням смерті є прямий причинний зв'язок.

При проведенні комісійної судово-медичної експертизи (т.1, а.с.207-213) було підсумковано, що в ОСОБА_7 мали місце наступні ушкодження: Підшкірна гематома, злам скронево-тім'яних кісток, епідуральна гематома зліва; підшкірна гематома, багато-зламковий перелом скроневої кістки з переходом на основу черепа, епідуральна гематома справа; крововиливи в м'які тканини навколо правого ока, а також: закрита черепно-мозкова травма у вигляді лінійного перелому склепіння черепа (по вінцевому шву) та лінійний перелом основи черепа (лобна кістка, очна частина та решітчаста кістка) з крововиливами над твердою мозковою оболонкою (двобічні епідуральні лобно-скроневі гематоми), крововилив в м'які тканини голови в лівій тім'яно-потиличній ділянці, крововилив в лівий скроневий м'яз, чотири садна в лівій тім'яно-потиличній ділянці, синці в ділянці лівого та правого ока.

Крововиливи в м'які  тканини голови, злам кісток склепіння та основи черепа з епідуральними гематомами як з лівої, так і з правої сторони виникли внаслідок двох ударів тупим твердим предметом продовженої форми (з правої і лівої сторін).

Таким предметом міг бути і наявний по справі дерев'яний опилок (обрізок).

Смерть ОСОБА_7. наступила внаслідок закритої черепно-мозкової травми. Настання смерті має прямий причинний зв'язок з ушкодженнями в лівій скронево-тім'яній ділянці та в правій тім'яно-скронево-лобній ділянці і могла наступити як від кожної окремо групи ушкоджень, так і від їх сукупності.

Інші тілесні ушкодження експерти не пов'язують з настанням смерті ОСОБА_7. і відносять їх до категорії легких.

Такий висновок комісійної судово-медичної експертизи узгоджується з наявними у справі  іншими доказами і сумніву не викликає.

І лікарі, які оглядали ОСОБА_7., і експерти підтвердили наявність в нього двох небезпечних для життя травм голови, несумісних із життям.

Експерт-доповідач експертної комісії в судовому засіданні повністю підтримав комісійний висновок судмедекспертизи і роз'яснив, що смертельні травми ОСОБА_7. були спричинені тяжким предметом подовженої форми, до якого взута нога не відноситься. Підтвердив він і висновок щодо можливості утворення внаслідок падіння тільки наявних в потерпілого саден в тім'яно-потиличній ділянці.

При  додатковому огляді дерев'яного обрізка (опилка), яким відповідно до показань очевидців ОСОБА_9., ОСОБА_7., ОСОБА_6 та розповіді потерпілого ОСОБА_7. удари по голові останньому наносив ОСОБА_3., убачається специфічна форма цього обрізка подовженої форми, з двома гострими краями, масивністю (т.1 а.с.216-220).

ОСОБА_3. приставав до потерпілого, не маючи для цього значного приводу. Як він сам пояснив, в нього був інший шлях додому. Проте, він пішов саме тією дорогою, якою раніше за нього пішли брати двійники. При цьому, він заздалегідь для використання в бійці заготовив (взяв з собою) спеціальний предмет - тяжкий дерев'яний обрізок. Не маючи для цього ніякої причини, він з силою наніс ОСОБА_7. цим обрізком два удари по голові (в життєво важливий орган людини), що з урахуванням обставин вчиненого злочину, зокрема, способу і знаряддя злочину, кількості, характеру і локалізації поранень, хуліганського мотиву злочину, -  свідчить про реалізацію ОСОБА_3 його прямого умислу на протиправне заподіяння смерті іншій людині з хуліганських мотивів.

Оскільки ОСОБА_3. діяв з умислом на вбивство і потерпілий помер не приходячи до свідомості при незначному функційнуванні його мозку внаслідок ушкодження, судова палата не надає значення тривалості часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого і кваліфікує діїОСОБА_3як умисне вбивство з хуліганських мотивів за п.7 ч.2 ст.115 КК України.

Водночас судова палата вважає, що у матеріалах справи відсутні достатні докази виниОСОБА_3. у тому, що умисне вбивство з хуліганських мотивів було ним вчинено за попередньою змовою групою осіб, а тому кваліфікація його дій ще й за п.12 ч.2 ст.115 КК України з обвинувачення виключається.

Про те, що ОСОБА_6 наносив удари  потерпілому ОСОБА_7. штахетою по голові у своїх непослідовних показаннях повідомив лише підсудний ОСОБА_3.

Такі його показання спростовуються показаннями свідків ОСОБА_7., який бачив якОСОБА_6. удари потерпілому наносив ногами, і ОСОБА_9., який бачив якОСОБА_6. удари  потерпілому наносив руками і ногами.

При цьому вони всі втрьох розповідали про одну й ту ж подію за обставинами, часом та послідовністю.

Отже, наносячи удари руками,ОСОБА_6. не міг одночасно наносити удари штахетою. Показання підсудногоОСОБА_3. в цій частині оцінюються як неправдиві і такі, що спрямовані на уникнення відповідальності за наслідки вчинених ним особисто злочинних дій.

В матеріалах справи відсутні переконливі докази щодо домовленості між ОСОБА_6. і ОСОБА_3 за спільними діями позбавлення життя потерпілого. Відсутні також і докази щодо спрямованості дій ОСОБА_6 саме на вбивство потерпілого.

ОСОБА_6 конфліктував з ОСОБА_11., чіплявся до нього без видимої на те причини і в клубі під час святкування, і біля клубу. Він переслідував ОСОБА_11 на вулиці, де ОСОБА_3. з'явився з дерев'яним обрізком пізніше. При цьомуОСОБА_6. бачив як ОСОБА_3. наніс обрізком удар по ногах потерпілого і його ж цим обрізком - два рази вдарив по голові з хуліганських мотивів.

ОСОБА_6 без буд-яких причин також з хуліганських мотивів руками і ногами, проявивши солідарність з ОСОБА_3, наносив удари ОСОБА_7., який вже лежав нерухомо і жалівся на пошкодження голови.

Отже,ОСОБА_6. групою осіб вчинив хуліганство, внаслідок якого потерпілому ОСОБА_7. відповідно до живої особи згідно висновку комісійної експертизи були спричинені легкі тілесні ушкодження.

Оскільки ОСОБА_6 не причетний до вбивства ОСОБА_7., умисно грубо порушував громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та вчинено групою осіб, - судова палата дії ОСОБА_6 з п.п.7, 12 ч.2 ст.115 КК України перекваліфіковує на ч.2 ст.296 КК України.

Показаннями підсуднихОСОБА_3. та ОСОБА_6, та свідків, які були очевидцями події злочину і були присутніми під час святкування «Святого Миколая», що передувало злочину, підтверджується те, що обидва підсудні перебували у стані алкогольного сп'яніння під час вчинення ними злочинів.

Відповідно до експертних висновків (т.1 а.с.137-138, 145, т.2 а.с.53)  обидва підсудні могли усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними і не перебували у стані патологічного сп'яніння.

Оскільки вони були і є осудними ОСОБА_3. таОСОБА_6. повинні нести відповідальність за скоєні ними злочини.

При призначенні покарання кожному з цих підсудних враховуються дані про їх особу, ступінь тяжкості вчиненого злочину та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.

ОСОБА_3. таОСОБА_6. злочин скоїли вперше, обидва позитивно характеризуються.

Те, що ОСОБА_3. вчинив злочин у неповнолітньому віці визнається обставиною, що пом'якшує його покарання.

Те, що ОСОБА_3. таОСОБА_6. вчинили злочини у стані алкогольного сп'яніння,  визнається обставиною, яка обтяжує покарання кожного з них.

Інші зазначені в обвинувальному висновку обтяжуючі покарання обставини не враховуються, оскільки вони є складовою частиною інкримінованих підсудним злочинів.

Законних підстав для призначення ОСОБА_3. та ОСОБА_6 більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, або для звільнення ОСОБА_6 від покарання з випробуванням немає.

ОСОБА_3. скоїв особливо тяжкий злочин,ОСОБА_6. - злочин середньої тяжкості. При цьомуОСОБА_6. взагалі без будь-якої причини ногами наносив удари людині, яка перебувала свідомо для нього в безпорадному стані.

Тому обидва вони повинні відбувати покарання у місцях позбавлення волі відповідно до санкції закону, у якому передбачена їх відповідальність за скоєне.

Позов, заявлений прокурором в інтересах Старовижівської ЦРЛ на суму 2.088,14 грн. та позов потерпілого про відшкодування матеріальної шкоди на суму 14.689 грн. і про відшкодування 75 тисяч гривень моральної шкоди в частині визначених сум відшкодування підлягає до задоволення.

Матеріальна шкода підтверджується документально, а моральна шкода достатньо аргументована в позовній заяві. Моральні страждання батька внаслідок безпричинного вбивства його молодого сина очевидні. Ці вимоги відповідають ч.2 ст.1168 ЦК України.

Проте, інші зазначені в позовних заявах особи, крімОСОБА_3. та його батьків, не можуть нести цивільно-правову відповідальність за скоєний ОСОБА_3 злочин, його наслідки та за перебування потерпілого у лікарні саме у зв'язку з цим злочином.

Відповідно до ст.51 КПК України та ст.1179 ЦК України в разі неможливості стягнення шкоди з неповнолітнього цей обов'язок покладається на його батьків до досягнення ОСОБА_3 повноліття.

ОСОБА_3., його батьки ОСОБА_4. та ОСОБА_24. позови визнали частково, вважаючи, що до заподіяння шкоди причетні й інші особи.

Такі їхні доводи спростовані доказами виниОСОБА_3. у вчиненні злочину, яким заподіяно шкоду потерпілому і лікарні.

Також, зОСОБА_3. підлягає стягненню 406,20 грн. судових витрат за проведення щодо нього комплексної судової психолого-психіатричної експертизи.

Речові докази: дерев'яний обрізок (опилок) як знаряддя злочину підлягає знищенню, а спортивна шапка - поверненню потерпілому і в разі його відмови - знищенню.

ОСОБА_3. перебуває під вартою з 28.07.2008 року,ОСОБА_6. - з 11.08.2008 року. З цього часу слід обчислювати строк їхнього покарання.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, судова палата

З А С У Д И Л А:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого п.7 ч.2 ст.115 КК України та призначити йому покарання 11 (одинадцять) років позбавлення волі.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України та призначити йому покарання 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід щодоОСОБА_3. та ОСОБА_6 залишити попередній - тримання під вартою і обчислювати строк покарання ОСОБА_3. з 28 липня 2008 року, ОСОБА_6 з 11 серпня 2008 року.

 Цивільні позови прокурора та потерпілого задовольнити частково.

Стягнути зОСОБА_3після досягнення ним повноліття, з його батьків до досягнення ним повноліття при відсутності в нього  самостійного заробітку та відповідного для забезпечення стягнення майна, а саме - зОСОБА_4та зОСОБА_24солідарно в користь Старовижівської центральної районної лікарні 2.088 грн. 14 коп. (дві тисячі вісімдесят вісім гривень чотирнадцять копійок) та в користь ОСОБА_1 14689 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять гривень) матеріальної шкоди і 75 тисяч грн. (сімдесят п'ять тисяч гривень) моральної шкоди.

Стягнути зОСОБА_3в доход держави судові витрати за проведення психолого-психіатричної експертизи - 406 грн. 20 коп. (чотириста шість гривень двадцять копійок).

Речовий доказ - дерев'яний обрізок (опилок) знищити.

Речовий доказ - спортивну шапку передати потерпілому ОСОБА_1., а в разі його відмови від отримання цього речового доказу - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду України шляхом подачі касаційних скарг і подання через Апеляційний суд Волинської області протягом одного місяця з моменту проголошення вироку, а засудженими ОСОБА_3 і ОСОБА_6. - в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Головуючий /-/  Матат О.В.

Суддя    /-/          Пазюк О.С.

Народні засідателі:  /-/  /-/  /-/    Левчук Г.В., Остапук Л.Д., Плюта В.О.

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду                                                                    О.В.Матат

Друк.бсф.