УХВАЛА
Іменем України
„ 27 " січня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Романова О.В.
суддів: Слісарчука Я.А., Яковлева С. В.
за участю прокурора Селюченко І.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2008 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Борщів Радомишльського району, не судиму,
засуджено за ст. 203 ч. 1 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. із застосуванням ст. 69 КК України без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Як визнав суд, ОСОБА_1 літом 2008 року з метою отримання прибутку почала займатися забороненим видом господарської діяльності, виготовлення з метою збуту та збутом алкогольного напою домашнього виробництва (самогону), достовірно знаючи, що даний вид діяльності, є забороненим, оскільки згідно ч.3 ст. 2 Закону України „Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР від 19 грудня 1995 року виготовлення алкогольних напоїв здійснюється виключно суб'єктами підприємницької діяльності із обов'язковим отриманням відповідної ліцензії.
ОСОБА_1 не будучи даним суб'єктом та немаючи ліцензії, не мала права займатися даним видом діяльності, однак літом 2008 року,
Справа № 11-853/75-2009 Головуючий у 1 інстанції: Свінцицький Л.В.
Категорія: ст. 203 ч. 1 КК України Доповідач: Слісарчук Я.Л.
використовуючи алюмінієвий бідон ємкістю 40 літрів, нагрівальні електричні тени та металеві трубки, виготовила за місцем проживання в АДРЕСА_1, агрегат для виготовлення алкогольних напоїв домашнього виробництва (самогонник апарат), за допомогою якого виробляла міцний алкогольний напій домашнього виробництва (самогон), використовуючи саморобну закваску із цукру та спиртних дріжджів, яку самостійно готувала. Таким чином, ОСОБА_1 на протязі часу з літа 2008 року по 22 жовтня 2008 року неодноразово виготовляла з метою збуту самогон, який щоденно реалізовувала, (продавала), в різних кількостях, жителям м. Радомишль, отримуючи за це доход у вигляді певних грошових сум з розрахунку 10 грн. за 1 літр самогону. В результаті незаконних дій по збуту самогону за місцем проживання ОСОБА_1 утворилось місце для постійного продажу самогону і жителі м. Радомишля, в любий час доби, безперешкодно, купували даний самогон в необмеженій кількості, а ОСОБА_1 отримувала від цього прибуток.
9 жовтня 2008 року біля 10.20 год. ОСОБА_1 , за місцем свого проживання, незаконно збула ОСОБА_2 0, 5 літра самогону, отримавши за це гроші в сумі 7 грн.
12 жовтня 2008 року біля 17.20 год. ОСОБА_1 , за місцем свого проживання, незаконно збула ОСОБА_3 0, 5 літра самогону, отримавши за це гроші в сумі 7 грн .
16 жовтня 2008 року біля 10.30 год. ОСОБА_1 , за місцем свого проживання, незаконно збула ОСОБА_4 1 літр самогону, отримавши за це гроші в сумі 10 грн.
Проданий ОСОБА_1 самогон, згідно висновків спеціаліста являється міцним алкогольним напоєм кустарного виробництва, міцністю 50% об'єму спирту при 20 градусів по С.
22 серпня 2008 року під час огляду території домогосподарства ОСОБА_1 , що в м. Радомишлі по вул. Старокиївська, 20/0 було вилучено 5 літрів самогонної закваски, з якої, згідно висновку спеціаліста, можливо отримати міцний алкогольний (спиртовмісний) напій кустарного виробництва - самогон, та було вилучено складові самогонного аппарату - алюмінєвий бідон та тен, які ОСОБА_1 використовувала для виготовлення самогону.
Прокурор, який підтримував обвинувачення в суді першої інстанції вирок просить змінити, виключити з резулятивної частини вироку посилання суду на ст. 69 КК України. Вказує на те, що таке посилання є зайве, оскільки ОСОБА_1 не являється суб'єктом господарської діяльності і вона взагалі не може бути позбавлена права займатися таким видом діяльності.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію з вищенаведених підстав, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчинені злочину за обставин наведених у вироку грунтується на зібраних у справі та перевірених в судовому засіданні доказах, оцінених в сукупності і є обгрунтованим.
Дії ОСОБА_1 за ст. 203 ч.1 КК України кваліфіковані правильно, а призначене їй покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Доводи прокурора про неправильне посилання суду при призначенні покарання на ст. 69 КК України, колегія суддів не приймає до уваги.
Санкції ст. 203 ч.1 КК України передбачає обов'язкове призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, а не призначення такого покарання, відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року " Про практику призначення судами кримінального покарання", можливе лише з посиланням на ст. 69 КК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирішуючи питання про непризначення ОСОБА_1 додаткового покарання, суд в регулятивній частині вироку обгрунтовано послався на ст. 69 КК України.
Вирок місцевого суду є законним і обгрунтованим, підстав для його зміни з мотивів, викладених в апеляцію прокурора, не знаходить.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення, а вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2008 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.