УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 р. Справа № 876/103/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Ільчишин Н.В.,

Пліша М.А.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ягодинської митниці Міндоходів на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року у справі №803/2273/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клеодора-М» до Ягодинської митниці Міндоходів про скасування карток відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

В С Т А Н О В И В:

05.11.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Клеодора-М» (далі - Товариство) звернулось в суд з позовом до Ягодинської митниці Міндоходів (далі-Митниця), просило скасувати картки відмови Митниці у прийнятті митних декларацій, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №205020101/2014/01146 від 29.10.2014р.; №205020103/2014/01373 від 30.10.2014р.; №205020101/2014/01145 від 29.10.2014р.; №205020101/2014/01149 від 29.10.2014р.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 08.12.2014р. позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Митниця продала апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08.12.2014р. та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що для здійснення митного контролю та митного оформлення товару «кузови до легкових автомобілів, бувші у використанні» було подано в електронному вигляді попередні митні декларації та інші товаросупровідні документи при опрацюванні яких встановлено, що відповідно до графи 31 (опису товару) розмитненню підлягають повністю укомплектовані кузови бувші у вжитку, які класифікуються у товарній підкатегорії 8707109020, та інші частини до легкових автомобілів, які класифікуються в інших підкатегоріях. До кожної підкатегорії застосовуються відповідні ставки мита згідно з УКТЗЕД, які впливають на рівень оподаткування та надходження коштів в дохід Державного бюджету України. Під час ідентифікаційних оглядів кузовів до транспортних засобів у кількості 9 штук встановлено, що крім деталей кузова та частин, які знаходяться на ньому, які внесені в товаросупровідні документи, присутні допоміжні частини, які не вказані в товаросупровідних документах. За результатами огляду кузовів складено акт про проведення огляду з яким ознайомлені особи, які перевозили кузови, жодних зауважень чи заперечень до огляду, актів огляду та записів, які внесені до нього посадовими особами Митниці з боку осіб, які були присутні при ньому, не надходило. Таким чином, Товариство під час надання органу доходів і зборів попереднього повідомлення (шляхом подання попередньої митної декларації) про намір здійснити переміщення повністю укомплектованих кузовів до транспортних засобів через митний кордон України не надало документів, які б містили точні відомості про найменування, обсяг (кількість) та вартість товарів, які планується ввезти на митну територію України, а саме частини, які фактично присутні на кузовах та повинні класифікуватись у відповідних товарних підкатегоріях згідно УКТЗЕД.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримала, представники позивача щодо апеляційної скарги заперечили, просили залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, у період з 27 по 28 жовтня 2014 року Товариством надано Митниці для митного контролю та митного оформлення дев'ять кузовів до транспортних засобів, поставлених на виконання умов договору №01-09/02 від 02.09.2013р., укладеного між Товариством та фірмою FAVOR INTERNATIONAL, INK.

У всіх поданих до митного оформлення б/в кузовах до легкових автомобілів відсутні одні й ті ж деталі: двигун у зборі, передня і задня підвіска в зборі, трансмісія, паливна система, паливний бак, паливний насос, передні та задні фари, кермо, керівна рейка, щиток вимірювальних приладів, коробка передач, система запалювання, глушіння.

В пакет документів для проведення митних процедур по кузовах Товариством подані наступні товарно-супровідні документи: вантажні митні декларації (ВМД) (а.с.10-45); міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) (а.с.46-54); інвойси фірми-постачальника кузовів FAVOR INTERNATIONAL, INK. (а.с.55-63); експортні декларації країни відправлення (а.с.64-90).

У графі 31 ВМД Товариством задекларовано однотипний товар - «повністю укомплектований кузов до легкового автомобіля б/в, та як зазначено у ВМД на якому відсутні: двигун у зборі, передня і задня підвіска в зборі, трансмісія, коробка передач, система запалювання, глушіння, паливна система, паливний бак, паливний насос, коробка передач, система запалювання, глушіння, передні та задні фари, кермо, керівна рейка, щиток вимірювальних приладів». У графі 33 код УКТЗЕД зазначено 8707109020 «Кузови для моторних транспортних засобів товарної позиції 8703».

Також у поданих ВМД Товариством вказано інші частини до легкових автомобілів, які класифікуються в інших підкатегоріях, зокрема, в графі 31 зазначена частина до легкового автомобіля, бувша у використанні рульова колонка у зборі, яка класифікована в підкатегорії 8708943598 та частини до легкового автомобіля бувші у використанні, а саме, металеві трубки гальмівної, паливної системи та системи кондиціювання - підкатегорія 7304900000.

Під час ідентифікаційного огляду кузовів до транспортних засобів у кількості дев'ять штук посадовими особами Митниці встановлено, що крім деталей кузова та частин, які знаходяться на ньому та які внесені у товаросупровідні документи, присутні допоміжні частини кузова, які не вказані в товаросупровідних документах, та повинні класифікуватись в окремих товарних підкатегоріях, за іншим кодом УКЗЕД.

За результатом вивчення поданих документів та огляду кузовів, посадовими особами Митниці винесені картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205020101/2014/01146 від 29.10.2014 року, №205020103/2014/01373 від 30.10.2014 року, №205020101/2014/01145 від 29.10.2014 року, №205020101/2014/01149 від 29.10.2014 року, в яких позивачу відмовлено у пропуску товару через митний кордон України (а.с.6-9).

У мотивувальній частині вказаних карток відмови зазначено, що при декларуванні та класифікації товару - кузовів до легкового автомобіля, порушено вимоги пункту 4 статті 335 Митного кодексу України, а саме встановлено невідповідність даних поданих в попередній митній декларації та товарно-супровідних документах, з фактичними.

Вказане стало підставою звернення Товариства з позовом до суду за захистом порушених прав.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 23 ч.1 ст.4 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI встановлено, що митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Частинами 1-3 статті 69 Митного кодексу України передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Відповідно до ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно пп. «г» п.5 ч.8 ст.257 Митного кодексу України встановлено, що митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: - код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Пунктом 4 ч.2 ст.544 Митного кодексу України передбачено, що реалізуючи митну політику України, митна служба України виконує такі основні завдання: здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо.

Згідно ч.2 ст.318 Митного кодексу України, митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Таким чином, повноваження щодо здійснення митного оформлення товару є виключною компетенцією митних органів.

Згідно з ч.5 ст.264 Митного кодексу України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації.

Відповідно до ч.1 ст.335 Митного кодексу України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості: 1) при перевезенні автомобільним транспортом: а) документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність); б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні); в) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності); г) комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів; ґ) відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки; д) найменування товарів; е) вага брутто товарів (у кілограмах) або об'єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів.

Відповідно до ч.1 ст.259 Митного кодексу України попередня митна декларація (інший документ, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до статті 94 цього Кодексу) подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.

Згідно з п.1 ч.2 ст.259 Митного кодексу України попередня митна декларація повинна містити відомості, достатні для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення доставки їх до органу доходів і зборів призначення.

Відповідно до ч.8 вказаної статті попередня митна декларація приймається органом доходів і зборів, якщо її перевіркою встановлено, що вона містить необхідні відомості щодо товару і до неї додано необхідні документи або їх копії, у тому числі у вигляді електронного документа. У разі відсутності на момент подання попередньої митної декларації оригіналів документів дозволяється подання їх копій. Факт прийняття декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Частинами 9 та 10 ст.259 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів не має права відмовити в прийнятті попередньої митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова органу доходів і зборів в прийнятті попередньої митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами відсутній спір стосовно комплектності поданих до митного контролю товарно-супровідних документів. Також відсутній спір стосовно класифікації товару згідно УКТЗЕД. Натомість, між сторонами існує спір стосовно достовірності поданих документів, а саме відповідності найменування товару, який зазначений у електронній митній декларації, товаросупровідних документах та фактичних.

Як вбачається з матеріалів справи, митниця вважає, що до товарної позиції «укомплектований кузов транспортного засобу» код УКТЗЕД 8707109020, який задекларовано Товариством, відноситься власне кузов, на якому встановлені: приладові щитки; багажні полиці; сидіння і подушки; замки із ручками; фіксатори замків, ручки для підіймання скла, склоочисники лобового скла, шумоізоляція, внутрішнє облицювання та електроарматура, елементи освітлення кузова (за винятком фар та задніх габаритних фонарів) та кузовні елементи (дзеркала, крючки, крюки кріплення вантажу у вантажному відділені, килимки).

Водночас, під час проведення огляду товарів, як це зазначено в запереченнях та апеляційній скарзі, встановлено, що окрім вищеперерахованих елементів присутні: кінцевики рульової колонки, електрозвукові сигнали, вентилятор системи охолодження з кріпленням, електропакет піднімання та опускання вікон дверей автомобіля, шкіряний салон з електропакетом регулювання передніх сидінь, електричний люк, склоочисники лобового скла з приводом, повітряні подушки безпеки, звукові гучномовці з саббуфером, бак омивача скла, фаркоп, панель керування клімат контролем.

Як з'ясовано судом першої інстанції, що не заперечувалось представником Митниці, саме по собі встановлення цих елементів не змінює код товарної класифікації кузова, тобто не класифікує автомобіль як готовий (складений) зі сплатою відповідних обов'язкових платежів. Однак, на переконання відповідача, враховуючи роз'яснення Міністерства доходів і зборів України, які наведені у листі Міністерства доходів і зборів України від 26 березня 2014 року №6983/7/99-99-24-02-03-17, ці елементи автомобіля мають декларуватися в окремих товарних позиціях.

Відповідно до вказаного Листа, повністю укомплектований кузов - це власне кузов автомобіля в зборі, на якому встановлено: приладові щитки, багажні полиці, сидіння і подушки, скло лобове, скло у дверях та у багажному відділенні, сонцезахисні елементи, замки із ручками, фіксатори замків, ручки для підіймання скла, склоочисник лобового скла, шумоізоляція, внутрішнє облицювання та електроарматура, елементи освітлення кузова (за винятком фар та задніх габаритних фонарів) та кузовні елементи (дзеркала, крючки, крюки для кріплення вантажу у вантажному відділенні, килимки). При цьому деякі з перелічених елементів можуть бути відсутніми, наприклад, скло, дзеркала, ручки, сидіння без подушок.

У випадках, коли товар являє собою кузов, поданий разом з частинами автомобіля, які не відносяться до кузовних частин, а кузов в сукупності з цими частинами не може бути віднесений до завершеного (готового) автомобіля, кузов класифікується у товарній позиції 8707, а ці не кузовні частини у відповідних товарних позиціях.

Водночас, у Листі вказано, що до основних складових частин кузова відносяться: корпус кузова, двері, капот, крила, електроарматура. Сучасні кузови легкових автомобілів мають біля 400 деталей, які можуть бути штампованими і з'єднані зварюванням, клепанням або складатися за допомогою простих кріпильних виробів (гвинтів, гайок, болтів та ін.).

Проте, у додатку до Закону України «Про Митний тариф України» від 19 вересня 2013 року №584-VII визначені основні правила інтерпретації УКТЗЕД. Зокрема в додаткових примітках України Групи 87 «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання», кузовами для моторних транспортних засобів, що використовувалися, вважаються такі, які вже були встановлені на транспортному засобі або з моменту виготовлення яких минуло більше одного року (п.2). У цій групі термін «укомплектовані» застосовується до кузовів для промислового складання моторних транспортних засобів товарної позиції 8703, пофарбованих, повністю або не повністю укомплектованих елементами та приладами внутрішнього і зовнішнього обладнання (п.3). Термін «не укомплектовані» застосовується до кузовів для промислового складання моторних транспортних засобів товарної позиції 8703, пофарбованих або нефарбованих, із встановленими на них дверима і капотами або без них, без елементів та приладів внутрішнього та зовнішнього обладнання (п.4).

На переконання колегії суддів, при здійсненні митних процедур Митниця повинна застосовувати Закон України «Про Митний тариф України» та використовувати роз'яснення і тлумачення, які не звужують змісту його норм, а тому в кожному конкретному випадку при проведенні митних процедур на предмет відповідності товару товарній позиції, слід керуватись, в тому числі, додатковими примітками: в спірному випадку щодо товару «кузов укомплектований» - додатковими примітками до Групи 87 Додатка до Закону України «Про Митний тариф України».

Водночас, на переконання колегії суддів, в разі встановлення на кузов ТЗ додаткових елементів, які не змінюють його товарну позицію, це не свідчить про недостовірність поданих декларантом відомостей, оскільки в спірному випадку позивач в деклараціях чітко зазначив «повністю укомплектований кузов» та перелічив частини автомобіля, які відсутні, а не наявні, що не можна розглядати як заявлення недостовірних відомостей.

Слід зауважити, що послідовність дій посадових осіб митних органів під час здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів і товарів, що переміщуються ними через митний кордон України, у пунктах пропуску для автомобільного сполучення через державний кордон визначено у Типовій технологічній схемі здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 451 (далі - Типова технологічна схема).

У пункті 16 Типової технологічної схеми зазначено, що за результатами митного контролю митні органи приймають одне з таких рішень про: проведення митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів відповідно до вимог законодавства і заявленого митного режиму та надання дозволу на їх пропуск через митний кордон України; пропуск або відмову в пропуску та митному оформленні автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України та повернення їх на територію суміжної держави.

Відповідно до п.20 Типової технологічної схеми за наявності обґрунтованих причин посадова особа митного органу на будь-якому етапі митного контролю може відмовити в митному оформленні чи пропуску автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон. У цьому разі митний орган зобов'язаний видати заінтересованій особі картку відмови в прийнятті митної декларації або митному оформленні товарів і транспортних засобів комерційного призначення (із зазначенням причини) в порядку, встановленому Мінфіном.

На переконання колегії суддів, Митницею не надано належної оцінки електронним експортним деклараціям (ЕХ1), як документам, що підтверджують факт вивезення товару за межі Європейського Союзу, завірені митними органами, які з 01.07.2009р. мають електронну форму, а тому всі EX1 з відмітками зберігаються в електронній базі даних ЄС, що підтверджується Листом Єворопейської Комісії скерованого до Державної митної служби України від 27.03.2008р. В поданих експортних деклараціях зазначено товар з відповідними кодами УКТЗЕД, що відповідають відомостям у електронних попередніх митних деклараціях.

Окрім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що питання встановлення додаткових елементів (шкіряний салон, звукові гучномовці з саббуфером, бак омивача скла, фаркоп, панель керування клімат контролем тощо), які на думку Митниці повинні заявлятися в окремих товарних позиціях, вирішується на етапі митних процедур - контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до статті 54 Митного кодексу України, що є правом у разі наявності таких підстав коригування митної вартості як ввезеного кузова, так і додаткових встановлених елементів.

Враховуючи те, що законодавець не встановлює вичерпних підстав для відмови у пропуску товарів через митний кордон України, а також оскільки саме по собі встановлення перелічених Митницею елементів не класифікує автомобіль як готовий (складений), колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що Митницею не доведено правомірності своїх дій, оскільки належних доказів в підтвердження заявлення недостовірних відомостей щодо найменування задекларованого товару та коду згідно УКТЗЕД суду не надано, що є наслідком вважати, що приймаючи спірні картки відмови відповідач не дотримався принципів, передбачених ст.2 КАС України.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ягодинської митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року у справі №803/2273/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді Н.В. Ільчишин

М.А.Пліш

Повний текст Ухвали виготовлено 06.03.2015р.