Судове рішення #41262705

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


02 березня 2015 року Справа № 876/11862/14


Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Ільчишин Н.В.,

Пліша М.А.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 05 грудня 2014 року про залишення адміністративного позову без розгляду у справі №452/3612/14-а за позовом ОСОБА_2 до Самбірської міської ради Львівської області, третя особа ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення,-


В С Т А Н О В И В :


02.12.2014р. ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Самбірської міської ради, третьої особи ОСОБА_4, просив визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Самбірської міської ради від 02.06.2009р. за №211 «Про надання дозволу на прибудови перебудови, переобладнання», надане ОСОБА_4, який проживає по адресу: АДРЕСА_1, в частині, що стосується реконструкції господарського приміщення в житловий будинок; визнати незаконним (протиправним) та скасувати рішення виконавчого комітету Самбірської міської ради від 29.11.2012р. за №595 «Про надання дозволу на продовження будівництва», наданого ОСОБА_4, який проживає по адресу: АДРЕСА_1.

Ухвалою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 05.12.2014р. адміністративний позов ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою судді суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 05.12.2014р. скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що про існування оскаржуваних рішень ОСОБА_2 стало відомо 16.10.2014р., коли такі було надано виконавчим комітетом Самбірської міської ради на запит адвоката. Виходячи із змісту ст.99 КАС України початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов'язує з днем, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. З огляду на вказане, посилання суду першої інстанції на те, що строк на звернення до адміністративного суду пропущений вважає безпідставним.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, представник відповідача та третя особа щодо поданої апеляційної скарги заперечили, вважали рішення суду першої інстанції законним.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред'явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.

Згідно із ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зі змісту з ч. 2 ст. 99 КАС України випливає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з позовної заяви, підставою звернення ОСОБА_2, який є співвласником ділянки по АДРЕСА_2, площею 0,0737 га із позовом до суду став лист Виконавчого комітету Самбірської міської ради від 16.10.2014р., отриманий на адвокатський запит від 15.10.2014р., з якого позивачу стало відомо, що гр.ОСОБА_4, який проживає за адресою АДРЕСА_1, здійснює будівництво на приватизованій земельній ділянці відповідно до проектної документації, яка розроблена ліцензованою проектною організацією. Разом із листом отримано оскаржувані рішення, якими третій особі надано дозвіл на будівництво, яке на переконання позивача є незаконним і порушує його права.

Застосовуючи приписи ст.100 КАС України суддя суду першої інстанції виходив з того, що вказаний адміністративний позов поданий ОСОБА_2 до суду після закінчення строків, встановлених ч.2 та ч.4 ст.99 КАС України, клопотання про поновлення строку на звернення до суду з даним позовом, із зазначенням поважності причин пропуску даного строку, позивач не заявив, а тому, адміністративний позов слід залишити без розгляду, оскільки відсутні підстави для визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними.

Проте з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується і вважає їх передчасними виходячи з наступного.

Згідно із ст.8 КАС України адміністративний суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч.2 ст.5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З листа заступника міського голови від 12.08.2011р., який наданий суду апеляційної інстанції вбачається, що власник ділянки по АДРЕСА_1, яка суміжна до ділянки, що належить позивачу, ОСОБА_4 закладає фундаменти під господарську будівлю впритул до брандмауерної стіни сараю позивача. В процесі виконання цієї роботи почалась руйнуватись стіна сараю позивача, яка розташована на межі ділянок, тому ОСОБА_4 зобов'язано її відновити.

Дозвіл на перебудову, в тому числі, існуючої господарської будівлі у дворі будинку з влаштуванням в ній літньої кухні, додаткових господарських приміщень ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 надано рішенням виконавчого комітету Самбірської міської ради від 02.06.2009р. №211.

На підставі заяви ОСОБА_4, враховуючи рішення Самбірської міської ради від 02.06.2009р. №211, заперечення сусіднього землекористувача ОСОБА_2, рішенням Виконавчого комітету Самбірської міської ради від 29.11.2012р. №595 затверджено акт міжвідомчої комісії від 21.11.2012р. та дозволено ОСОБА_4 продовжити будівництво господарської будівлі, літньої кухні по АДРЕСА_1, згідно проекту, розробленого ліцензованою організацією.

Як пояснив в судовому засідання суду апеляційної інстанції представник позивача, у зв'язку з проведенням ОСОБА_4 у 2014 році будівництва, позивач звертався із заявами щодо вжиття встановлених законом заходів з приводу незаконного будівництва у Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області (від 22.07.2014р.) та у Самбірську міськрайонну прокуратуру (від 13.10.2014р.).

Листом Самбірської міськрайонної прокуратури від 19.08.2014р. позивача повідомлено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян, а тому заявник вправі звернутись до суду для захисту порушених прав (а.с.16.)

В свою чергу третя особа пояснив, що будівництво будівель почав у 2011 році, призупиняв та знову відновлював у 2012-2014 роках та закінчив будівництво у 2014 році. Проте дані обставини заперечила представник позивача, а тому такі підлягають з'ясуванню судом першої інстанції.

Оскільки в позовній заяві позивач зазначав, що з відповіді на адвокатський запит від 15.10.2014р. дізнався про існування рішень, якими надавався дозвіл ОСОБА_4. на будівництво, а тому згідно вимоги ст.100 та ст.107 КАС України вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за наявності такого запиту та відповіді на нього головуючий суддя для з'ясування питання поважності (неповажності) пропуску строків звернення до суду мав повноваження як залишити позовну заяву без руху, надавши строк для подачі доказів поважності причин пропуску такого строку, або ж відкрити провадження у справі та зажадати подачу таких доказів для вирішення даного питання в попередньому судовому засіданні чи в судовому засіданні.

Дані вимоги процесуального закону суддею суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не були враховані.

Окрім того колегія суддів наголошує, що в силу приписів ч.3 ст. 162 КАС України, якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

Так у справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Згідно п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що залишаючи позовну заяву без розгляду в порядку ст.99 та ст.100 КАС України, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що є наслідком задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали як такої, що винесена передчасно та перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.160, 195, 196, 199, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -


У Х В А Л И В:


Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 05 грудня 2014 року про залишення адміністративного позову без розгляду у справі №452/3612/14-а скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.



Головуючий суддя Т.І. Шинкар


Судді: Н.В. Ільчишин


М.А. Пліш


Повний текст Ухвали виготовлено 06.03.2015р.






















Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація