ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2009 p. №2-а-204/09/2270/9
Хмельницький окружний адміністративний суд в складі: судді Фелонюк Д.Л.
при секретарі судового засідання Буяновській М.С. за участю представника позивача: Вітюк С.В.- за довіреністю від 21.05.2007 р.№ 3706/9/10-025 розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Хмельницької МДПІ Хмельницької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1435, 90 грн.
У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України .
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом , в якому просить у відповідності до вимог Законів України „Про державну податкову службу", „Про систему оподаткування", „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" стягнути з відповідача - приватного підприємця ОСОБА_1 1435, 90 грн. заборгованості по сплаті єдиного податку станом на 18.11.2008 р.
Вказує на те, що позивачем у відповідності до п.п.6.2. ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу направлялись перша та друга податкові вимоги, а також згідно п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 вказаного Закону України було прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Проте вказані заходи позитивного результату не дали, заборгованість залишилась не погашеною. Посилається на п.3.І.І. ст.3 вказаного Закону, відповідно до якого активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
Відповідач в судове засідання не з'явився, ухвала про відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду разом із повісткою направлені за адресою, за якою зареєстрований відповідач (згідно реєстру поштових відправлень).
Розглядом матеріалів справи встановлено:
ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа 18.07.2006 р. Хмельницькою районною державною адміністрацією, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_1.
Відповідно до поданої заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідач обрав спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку та згідно заяви займається діяльністю роздрібна торгівля на ринках із лотків.
Станом на 18.11.2008р. за відповідачем рахується заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 1435, 90 грн., що підтверджується заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування свідоцтвом про сплату єдиного податку від 20.12.2007 року, довідкою відділу обліку та звітності, картками особового рахунку платника;
З метою погашення податкового боргу, у відповідності до пп.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу було направлено дві податкові вимоги: перша - № 1/110 від 22.02.2008 року (отримана 11.03.2008р.) відповідно до повідомлення, та друга № 2/266 від 17.04.2008 року (отримана 18.04.2008 p.). Позивачем у відповідності до п.п. 7.2.1 п.7.2 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було прийнято рішення № 611 від 19.05.2008 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Доказів про погашення податкового боргу суду не подано. У зв'язку із несплатою податкового боргу в добровільному порядку, позивачем подано позов до суду з вимогою стягнути з відповідача 1435, 90 грн. заборгованості по єдиному податку.
Статтею 67 Конституції України та ст.9 Закону України „Про систему оподаткування" на платників податків покладено обов'язок своєчасно та у повному обсязі сплачувати загальнодержавні та місцеві податки і збори до державних та місцевих бюджетів.
Сплата єдиного податку передбачена Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 року № 727/98 (в редакції Указу Президента № 746/99 від 28.06.1999 року).
Відповідно до пункту 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 року № 727/98 (в редакції Указу Президента № 746/99 від 28.06.1999 року) (надалі - Указ Президента України № 727) суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи
мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва-фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 грн. та більше 200 грн. на місяць.
Враховуючи, що згідно пункту 4 Указу Президента України єдиний податок є альтернативним способом оподаткування в складі спрощеної системи оподаткування, до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Відповідно до п. 5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" в редакції від 28.06.1999 р. суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
При цьому згідно п. 4 зазначеного Указу відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).
Відповідно до п. 11 ст. 10 та п. 11 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право стягувати до бюджетів державних цільових фондів суми недоїмки та штрафних санкцій у порядку визначеному законом.
Згідно п.3.1.1 ст.3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
Відповідно до п.п.1.2, 1.3 вказаного Закону передбачено, що податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення. Судом зважається на те, що податкові вимоги, рішення про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу в адміністративному та судовому порядку в адміністративному та судовому порядку не оскаржувались та не скасовані, доказів про сплату заборгованості суду не подано.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.
Керуючись 6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Хмельницької МДПІ Хмельницької області до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1435, 90 грн. задоволити.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (с. Малиничі, вул. Садова, 3 Хмельницький район, і\н НОМЕР_2) на користь Хмельницької МДПІ Хмельницької області (м. Хмельницький, вул. Кам'янецька 257/1, р\р 35210003000186 управління державного казначейства у Хмельницькій області код 04784955) 1435, 90 ( одна тисяча чотириста тридцять п'ять гривень 90 коп.) заборгованості по сплаті єдиного податку.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.