ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2009 p. №2-a-10491/08/9
Хмельницький окружний адміністративний суд в складі:
судді Фелонюк Д.Л.
при секретарі судового засідання Буяновській М.С.
за участю позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Ковальчук В.О. - за довіреністю від 20.08.2008р. № 2734/08
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі про визнання недійсною та скасування вимоги про сплату боргу Ф-201 від 18.06.08р.
У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст. 160 КАС України.
ВСТАНОВИВ:
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області про визнання недійсною та скасування вимоги про сплату боргу Ф-201 від 18.06.08р. в сумі 348, 96 грн.. У позові зазначає, що вищевказана вимога була йому надіслана з порушенням п.8.2.а.а Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Зазначає, що вимога надсилається одночасно з актом докумнтальної перевірки, а надісланий акт розрахунку суми доплат до мінімального розміру страхового внеску від 18.06.08р. не є актом документальної перевірки, так як він не виявляє розбіжностей між даними податкової декларації ДПІ та поданими даними до управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області. Посилання управління ПФУ щодо сплати мінімальних страхових внесків з мінімальної заробітної плати вважає безпідставним, оскільки не отримує мінімальної заробітної плати, а отримує прибуток від піждприємницької діяльності. Вважає, що ним сплачені всі страхові внески та просить скасувати вимогу про сплату боргу Ф-201 від 18.06.08р. В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав і підтвердив обставинами, на які посилається у позовній заяві, просить суд задоволити позовні вимоги.
Представник відповідача проти позову заперечив, вказавши, що позивач відповідно до законодавства являється страхувальником в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і зобов'язаний вчасно сплачувати страхові внески до ПФУ. На підставі поданих позивачем до УПФ в Дунаєвецькому районі розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2005-2006 роки, управлінням було здійснено розрахунки сум доплати до мінімального розміру страхових внесків за кожний місяць, які становлять 561, 31 грн. Проте, частина боргу була сплачена і остаточно несплачена сума становить 348, 96 грн., про що позивачу була направлена відповідна вимога, яку представник вважає законною. Просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV страхувальниками визначено: роботодавців: „підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Зазначені страхувальники згідно ч.1 ст.15 Закону є платниками страхових внесків до Пенсійного фонду. ОСОБА_1 належить до страхувальників в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески. Згідно ч.6 ст.18 Закону законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Відповідно до п.п.2 п.8 Прикінцевих положень Закону фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі, які обрали особливий спосіб оподаткування, сплачують страхові внески на умовах і в порядку, визначених цим Законом та в розмірах, передбачених Законом України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", але не менше мінімального страхового внеску.
Відповідно до ч.1 ст. 19 та підпункту 2 п.8 Прикінцевих положень Закону фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності , що оподатковуються за загальною системою оподаткування, сплачують страхові внески із сум доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб в межах максимальної величини, з якої справляються страхові внески, але не менше мінімального страхового внеску.
Згідно з п.п.5.3.2 п.5 Інструкції про порядк обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663, страхові внески платники, визначені підпунктом 2.1.3 п.2.1 Інструкції (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування), сплачують за себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (підпункт 2.1.4 п.2.1 Інструкції), якщо податковими органами провадиться нарахування авансових сум податку, протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня, до 15 листопада авансові платежі в розмірі 25% річної суми страхового внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності.
Суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня наступного рокуза звітний рік на підставі даних податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав чистий дохід на 32%. Фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності сплачують страхові внески в сумі не менше ніж мінімальний страховий внесок лише за ті місяці , в яких вони мали чистий дохід.
Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України визначення сум страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється на підставі: даних у річних розрахунках; даних у розрахунку авансових сум страхових внесків; даних річних розрахунків про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків, отриманих від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів; отриманих від податкових органів відомостей про результати перевірок діяльності таких осіб, що призвели до збільшення або зменшення розмірів страхових внесків.
Суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав чистий дохід, на розмір страхового внеску, зазначеного в абзаці шостому пункту 4.7 цієї Інструкції.
Згідно поданих ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2005-2006 роки, нараховано та сплачено 185, 56 грн. страхових внесків. Управлінням Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі відповідно до п.п.2 п.8 Прикінцевих положень вищезазначеного Закону, п.п.5.3.2 п.5.3 Інструкції , на підставі поданих розрахунків за 2005-2006 роки проведено розрахунки сум доплати до мінімального розміру страхових внесків за кожний місяць, у якому позивач виступає як суб'єкт підприємницької діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний страховий внесок - це сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Відповідно до ст.83 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та ст.83 «Про Державний бюджет України на 2006 рік» розмір мінімальної заробітної плати становив: з 1 січня 2005 року - 262 грн.; з 1 квітня 2005 року - 290 грн.; з 1 липня 2005 року - 310 грн.; з 1 вересня 2005 року - 332 грн.; з 1 січня 2006 року - 350 грн.; з 1 липня 2006 року - 375 грн.; з 1 грудня 2006 року - 400 грн..
Сума страхових внесків, яку мав сплатити за 2005-2006 роки ОСОБА_1, становила 561 грн. 31 коп., що підтверджується відповідними актами розрахунку суми доплат до мінімального розміру страхового внеску від 18.06.2008 року. Частина боргу позивачем була сплачена і сума заборгованості складає 348 грн. 96 коп., про що позивачу була направлена вимога про сплату боргу № Ф-201 від 18.06.2008 p., яка є виконавчим документом. Дана вимога оскаржувалась позивачем в адміністративному порядку. Згідно рішення управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області № 2231/08 від 02.07.08р. про результати розгляду заяви щодо узгодження вимоги про сплату боргу та рішення Пенсійного фонду України №18042/09-10 від 16.10.2008р. про результати розгляду скарги, заяву та скаргу залишено без задоволення вимогу про сплату боргу №Ф-201 від 18.06.2008р. - без змін.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що дії відповідача є правомірними, вимога прийнята у відповідності до норм чинного законодавства, тому з підстав, зазначених позивачем, остання скасуванню не підлягає, відповідно в позові належить відмовити внаслідок його безпідставності.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У позові приватного підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі про визнання недійсною та скасування вимоги про сплату боргу Ф-201 від 18.06.08р. відмовити.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.