ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
"29" червня 2006 р. |
Справа № 15/382 |
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Хилька Ю.І.розглянув матеріали справи 15/382
за позовом: суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Кіровоград
до відповідача: підприємства "Універсальна міжрайонна оптово - торгова база" Кіровоградського обласного споживчого союзу, м. Кіровоград
до третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" (м. Кіровоград, просп. Комуністичний, 15)
про стягнення 16074 грн. 42 коп.
та зустрічної позовної заявою підприємства "Універсальна міжрайонна оптово - торгова база" Кіровоградського обласного споживчого союзу, м. Кіровоград
до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Кіровоград
про розірвання договору та стягнення 28150 грн. 99 коп.
Представники сторін:
від позивача за первісним позовом -ОСОБА_2, довіреність № НОМЕР_1.
від відповідача за первісним позовом - ОСОБА_3 , довіреність № б/н від 28.02.06 ;
від відповідача за первісним позовом- ОСОБА_4, довіреність № б/н від 28.02.2006 року.
від позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_3 , довіреність № б/н від 28.02.06 ;
від позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_4, довіреність № б/н від 28.02.2006 року.
від відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_2, довіреність № НОМЕР_1.
від 3-ої особи - участі не брав;
Справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній доказами та матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача , проаналізувавши правовідносини, що виникли між сторонами та надавши їм юридичну кваліфікацію, господарський суд ,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду від 30.05.2005 року по даній справі в задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь підприємства “Універсальна міжрайонна оптово-торгова база “ Кіровоградського обласного споживчого союзу збитки в сумі 2281 грн. 47 коп., шкоди в сумі 22505 грн. 18 коп., державного мита в сумі 332 грн. 86 коп. В задоволенні зустрічного позову про стягнення 128 грн. 40 коп. збитків та 3364 грн. 34 коп. шкоди відмовлено. Договір на користування електроенергією від 4.01.2001 року, укладений між підприємством “Універсальна міжрайонна оптово-торгівельна база” Кіровоградської облспоживспілки м.Кіровоград та приватним підприємцем ОСОБА_1 розірвано. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12. 2005 року рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.05.05 р. залишене без змін, а апеляційна скарга суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2006 року касаційна скарга суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 задоволена частково. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12. 2005 року та рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.05.2005 року у справі №15/382 в частині задоволення вимог Підприємства “Універсальна міжрайонна оптово-торгова база” Кіровоградського обласного споживчого союзу до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 22505 грн. 18 коп. скасовано, справу в означеній частині передано на новий судовий розгляд до господарського суду Кіровоградської області в іншому складі. В решті постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 19.12.2005 р. та рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.05.2005 року залишено без змін.
Підставою для скасування вказаних судових рішень касаційна інстанція визнала неправильне застосування вимог ст. 1191 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотньої вимоги (регресу). Дійшовши висновку про наявність підстав до покладення на ПП ОСОБА_1 зобов'язань по відшкодуванню шкоди позивачеві підприємству “Універсальна міжрайонна оптово-торгова база” Кіровоградського обласного споживчого союзу в сумі 22505 грн. 18 коп., суди попереднії інстанцій не навели будь-яких обгрунтувань на підтвердження зазначених обставин та не послалися на докази, якими ці обставини підтверджені.
При новому судовому розгляді справи господарський суд виходить з вимог ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України про те, що вказівки, які містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Фактично справа розгядається в частині зустрічних вимог Підприємства “Універсальна міжрайонна оптово-торгівельна база “ Кіровоградської облспоживспілки м.Кіровоград (позивач) до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м.Кіровоград про стягнення 22505 грн. 18 коп. Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 22505 грн. 18 коп.
Між сторонами: Підприємством “Універсальна міжрайонна оптово-торгівельна база” Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств (позивачем ) та Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 (відповідачем ) укладений договір на користування електричною енергією (т.1 а.с. 8-10). Предметом договору є умови постачання електроенергії через підстанцію у відповідності з встановленими даним договором умовами і діючими нормативно-правовими актами і величинами споживання електричної енергії в межах встановленого ліміту. Відповідач зобов'язався своєчасно проводити розрахунки за електроенергію, нарахування на перевищення договірних величин електроспоживання, пені за прострочку платежів, а також інших платежів за розрахунковий період згідно з діючими в розрахунковому періоді тарифами і в обсягах, обумовлених даним договором. Договір підписаний сторонами і скріплений печатками. ПП ОСОБА_1 підтвердив наявність договору гарантійним листом від 20.08.01 року і зазначає, що він є субабонентом. (т.1 а.с. 94). Згідно п.1.6 “Правил користування електричною енергією” затверджених Постановою НКРЕ №28 в редакції постанови НКРЕ від 22.08.02 року №928 відносини між споживачами та субспоживачами , у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача, що укладається між ними на основі типового договору. Відповідно термінів, запроваджених вказаними правилами у розділі “Загальні положення” субспоживач - це суб'єкт господарської діяльності - споживач, якому електрична енергія постачається постачальником алектричної енергії через мережі електропередавальних організацій та технологічні електричні мережі основного споживача, до мереж якого приєднані елктроустановки суб'єкта господарської діяльності- споживача (субспоживача).
Господарський суд вважає, що підставою для виникнення спірних правовідносин між сторонами є факт сплати підприємством “Універсальна міжрайонна оптово-торгова база” Кіровоградського обласного споживчого союзу за рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25.01.2005 року на користь ВАТ “Кіровоградобленерго” 29116 грн. 44 коп. підвищеної плати за споживання електроенергії понад договірні величини. Судом приймається до уваги пояснення відповідача ПП ОСОБА_1 про те, що він фактично не перебував з ВАТ “Кіровоградобленерго” і тому не повинен нести будь-якої відповідальності за своєчасність і повноту оплати за спожиту електроенергію, однак суд не може погодитись з таким твердженням, оскільки передбачене ст.1191 Цивільного кодексу України право зворотньої вимоги до винної особи виникає з недоговірних зобов'язань.
Як зазначається в роз'ясненнях президії ВАСУ від 01.04.94р. № 02-5/215 „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" / з наступними змінами / крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство України передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди, навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
ПП ОСОБА_1 не надав суду достатньо доказів, які б беззаперечно і однозначно підтвердили відсутність його вини у завданні шкоди позивачу шляхом несвоєчасної та не в повному обсязі оплати використаної в грудні 2002 р та в січні 2004 року електроенергії.
Факт спричинення та розмір шкоди доведено рішенням господарського суду Кіровоградської області по справі №15/408.
Згідно до аудиторського висновку про підтвердження стану розрахунків Підприємства “Універсальна міжрайонна оптово-торгівельна база” Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств з дебіторами-кредиторами:
- станом на 01.01. 2003 року у зв'язку з невиконанням пункту 3.3 Договору між користувачем електроенергії ( Підприємство “Універсальна міжрайонна оптово-торгівельна база” Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств ) і субкористувачем (ПП ОСОБА_1) приватним підприємцем ОСОБА_1 нанесена шкода Підприємству “Універсальна міжрайонна оптово-торгівельна база” Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств в сумі 14814 грн. 35 коп. внаслідок нарахування постачальником (ВАТ “Кіровоградобленерго”) штрафних санкцій за несвоєчасну сплату нарахованої в грудні 2002 року плати за електроенергію.
-невиконання приватним підприємцем ОСОБА_1 умов договору з Підприємством “Універсальна міжрайонна оптово-торгівельна база” Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств щодо дотримання термінів сплати Кіровоградській міській філії ВАТ “Кіровоградобленерго” плати за фактично спожиту електроенергію нанесена шкода в сумі 11055 грн. 17 коп.
За твердженням позивача несвоєчасна оплата використаної електроенергії виникла з вини суабонента-відповідача за зустрічним позовом, а тому на підставі ст.ст. 1191 та 1192 Цивільного кодексу України він має право зворотньої вимоги до винної особи на суму 25869 грн. 52 коп.
Позовні вимоги підлягають до задоволення в розмірі змінених позивачем вимог- 22505 грн. 18 коп. виходячи зі слідуючого.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачеві надавався рахунок №НОМЕР_2 на оплату використаної електроенергії в кількості 11627 грн. квт/год на суму 4043 грн.09 коп. з врахуванням ПДВ з вказаним терміном оплати до 25.12.2002 року. Платіжним дорученням НОМЕР_3 відповідач 24.12.2002 року оплатив лише 522 грн. 30 коп. за використану в грудні 2002 року електроенергію, а решту суми в розмірі 3520 грн. 80 коп. платіжним дорученням НОМЕР_4 , тобто несвоєчасно.
Крім того, відповідачеві надано рахунок №НОМЕР_5 на оплату використаної за січень електроенергії в кількості 11759 квт/год. на суму 3689 грн.98 коп. з врахуванням ПДВ та з терміном оплати 25.01.2004 року . Платіжним дорученням №НОМЕР_6 відповідач оплатив використану за січень електроенергію на суму 3354 грн. 52 коп., тобто несвоєчасно та не в повному обсязі.
Судом не приймається до уваги посилання відповідача про те, що станом на 18.04.2002 року він мав переплату на користь позивача в розмірі 3520 грн. 80 коп. за електроенергію згідно до акту взаємних розрахунків (т.1 а.с. 85), оскільки вказане спростовується матеріалами справи. Згідно до умов договору від 04.01.2001 року оплата за електроенергію здійснюється субабонентом в порядку попередньої оплати, а остаточна- через 5 днів з дня виписки рахунку. Попередню оплату за грудень 2002 рок у відповідач взагалі не здійснив та не провів оплату вказаної в рахунку суми 4043 грн. 09 коп. в строк до 25.12.2002 року. З листом про проведення зарахування суми 3522 грн. 20 коп. відповідач звернувся лише в останній день строку оплати боргу. Крім того, згідно до умов договору не передбачено такий порядок оплати за електроенергію як зарахування переплати. Суму заборгованості за грудень 2002 року відповідач визнав і оплатив платіжним дорученням НОМЕР_4. Господарський суд вважає, що відповідач несвоєчасно оплатив спожиту в грудні 2002 року електроенергію в розмірі 11627 квт/год.
Аналізуючи висновки рішення господарського суду від 25.01.2005 року в якому зазначено, що в грудні 2002 року перевищення договірної величини споживання електроенергії у позивача склало 15043 квт/год на суму 14814 грн. 35 коп., матеріалами справи доведено що з вказаної кількості з вини відповідача допущено перевищення договірної величини споживання електроенергії в розмірі 11627 квт/год на суму 11450 грн.01 коп.
Таким чином господарський суд вважає повністю доведеною та не спростованою вину відповідача в спричиненні додаткових збитків для позивача у вигляді сплати позивачем ВАТ “Кіровоградобленерго” підвищеної плати за використану електроенергію на суму 11450 грн. 01 коп. за грудень 2002 року та на суму 11055 грн. 17 коп. за січень 2004 року, а всього на суму 22505 грн. 18 коп. Про наявність причинного зв'язку між діями відповідача в спричиненні додаткових збитків підприємству позивача внаслідок сплати останнім на користь 3-ої особи - ВАТ “Кіровоградобленерго” п'ятикратної вартості спожитої електроенергії засвідчують отримані в результаті співвідношення періоди виникнення заборгованості грудень 2002 року та січень 2004 року та аналіз виконання зобов'язань по проведенню оплати за електроенергію відповідачем саме в спірні періоди.
При обгрунтуванні своїх вимог позивач не перекладає стягнення штрафних санкцій у вигляді оплати п'тикратної вартості використаної електроенергій на відповідача, а реалізовує своє законне право на відшкодування шкоди, завданої відповідачем, оскільки позивач повністю відшкодував шкоду завдану з вини відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 47-1, 49, 75, 82 - 85, 116 ГПК України господарський суд
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 47-1, 49, 75, 82 - 85, 116 ГПК України господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта піприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідент. Номер НОМЕР_7 на користь Підприємства “Універсальна міжрайонна оптово-торгівельна база” Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств м.Кіровоград вул. Є. Маланюка 11 ідент. Код. 01755410 шкоду в розмірі 22505 грн. 18 коп.
Наказ видати.
Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.
|
Суддя |
|
Ю. І. Хилько |