ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2009 p. №2-а-203/09/2270/9
Хмельницький окружний адміністративний суд в складі:
судді Фелонюк Д.Л.
при секретарі судового засідання Буяновській М.С. за участю представника позивача: Вітюк С.В. - за довіреністю від 21.05.2007р. №3706/9/10-025 розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 про стягнення 158, 91 грн.
У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
ВСТАНОВИВ:
Хмельницька міжрайонна державна податкова інспекція звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить у відповідності до вимог Законів України „Про державну податкову службу", „Про систему оподаткування", „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" стягнути з ОСОБА_1 158, 91 грн. заборгованості по сплаті єдиного податку.
Вказує на те, що у відповідності до п.п.6.2. ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу направлялись перша та друга податкові вимоги, а також згідно п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 вказаного Закону України було прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Проте вказані заходи позитивного результату не дали, заборгованість залишилась непогашеною. Посилається на п.3.І.І. ст.3 вказаного Закону, відповідно до якого активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, вказуючи, що вони підтверджені матеріалами справи та відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, в судове засідання не з'явився. Ухвала про відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду разом із повісткою, копією адміністративного позову з додатками вручені 20.01.2009 року відповідно до поштового повідомлення № 731092.
Згідно ч.2 ст.128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які не прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, суд вважає за необхідне вирішити дану справу по суті відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України на основі наявних у ній доказів.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 24.07.2003 року за № НОМЕР_1 Хмельницькою районною державною адміністрацією, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію.
Відповідно до поданої заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідач обрав спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку та згідно заяви займається діяльністю вантажні перевезення.
Станом на 18.11.2008 року у відповідача утворилась заборгованість по єдиному податку до бюджету в розмірі 158, 91 грн., що підтверджується заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування № 4270/2 від 05.09.2007 року, корінцем свідоцтва про сплату єдиного податку в розмірі 160 грн., довідкою відділу оподаткування фізичних осіб, картками особового рахунку платника.
З метою погашення податкового боргу, у відповідності до пп.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу було вручено дві податкові вимоги: перша - № 1/614 від 23.11.2007 року (отримана 06.12.2007р. відповідно до поштового повідомлення) та друга № 2/12 від 08.01.2008 року (отримана 12.01.2008р. відповідно до поштового повідомлення). Позивачем у відповідності до п.п. 7.2.1 п.7.2 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було прийнято рішення №2/1 від 14.02.2008 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Доказів про погашення податкового боргу суду не подано.
У зв'язку із несплатою податкового боргу в добровільному порядку, позивачем подано позов до суду з вимогою стягнути на активи відповідача 158, 91 грн. заборгованості по сплаті єдиного податку.
Досліджуючи надані докази, оцінивши їх в сукупності, до уваги приймається наступне.
Статтею 67 Конституції України та ст.9 Закону України „Про систему оподаткування" на платників податків покладено обов'язок своєчасно та у повному обсязі сплачувати загальнодержавні та місцеві податки і збори до державних та місцевих бюджетів.
Сплата єдиного податку передбачена Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 року № 727/98 (в редакції Указу Президента № 746/99 від 28.06.1999 року).
Відповідно до пункту 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 року № 727/98 (в редакції Указу Президента № 746/99 від 28.06.1999 року) (надалі - Указ Президента України № 727) суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва-фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 грн. та більше 200 грн. на місяць.
Враховуючи, що згідно пункту 4 Указу Президента України єдиний податок є альтернативним способом оподаткування в складі спрощеної системи оподаткування, до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Відповідно до п. 5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" в редакції від 28.06.1999 р. суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
При цьому згідно п. 4 зазначеного Указу відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).
Відповідно до п.11 ст.10 та п.11 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право стягувати до бюджетів державних цільових фондів суми недоїмки та штрафних санкцій у порядку визначеному законом.
Згідно п.3.1.1 ст.3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
При цьому згідно п.2.3.1 ст. 2 та 1.6 ст. 1 зазначеного Закону, ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" позивачу надано право здійснювати заходи з примусового стягнення податкового боргу, тобто проводити звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу.
Відповідно до п.п.1.2, 1.3 вказаного Закону передбачено, що податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність податкової заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення. Судом зважається на те, що податкові вимоги в адміністративному та судовому порядку не оскаржувались та не скасовані, доказів про сплату заборгованості суду не подано.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані матеріалами справи, відповідають чинному законодавсту та підлягають задоволенню.
Керуючись 6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 про стягнення 158, 91 грн. задоволити.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (Хмельницька область, Хмельницький район, с.Андрійківці, код НОМЕР_1) на користь Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції (м.Хмельницький, вул. Кам'янецька 257/1, р/р 35210003000186, ЄДРПОУ 04784955) 158, 91 грн. (сто п'ятдесят вісім гривень 91 коп.) заборгованості по сплаті єдиного податку.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подасться протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.