УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 р. Справа № 12594/13/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

за участі секретаря - Ратушної М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України (правонаступник Державна фіскальна служба України) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Медіа Друк» до Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В :

В червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Експрес Медіа Друк» (далі - ТОВ) звернулося до суду з позовом до Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів) в якому просило визнати протиправною відмову відповідача у прийнятті податкових накладних від 20.04.2013 №156, від 22.04.2013 №158, від 23.04.2013 №163, від 24.03.2013 №№164, 165, від 25.04.2013 №№166, 168, від 26.04.2013 №172, від 30.04.2013 №№177, 181 виданих ТОВ для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), зобов'язати Міндоходів зареєструвати в ЄРПН вказані податкові накладні днем, коли їх було надіслано ТОВ відповідачу.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що єдиною підставою для неприйняття надісланих ТОВ податкових накладних податковим органом зазначено невідповідність місцезнаходження юридичної особи ТОВ вказане у податковій накладній, інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР), що однак не відповідає дійсності та спростовується витягом з ЄДР та самими податковими накладними в яких адреси ТОВ збігаються.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року в справі №813/4637/13-а заявлений позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржило Міндоходів, яке покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову якою у задоволенні позову відмовити повністю. У поданій апеляційній скарзі вказує, що вимоги ТОВ не можуть бути задоволені в силу того, що у відповідності до ст.201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що у відповідача не було правових підстав для неприйняття надісланих та сформованих належним чином податкових накладних ТОВ, що призвело до порушення його прав, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 27.12.2012 з метою спрощення надання податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку між ТОВ та Державною податковою інспекцією у Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби був укладений договір №271220121 щодо визнання електронних документів. Відповідно до п.1 вказаного договору, його предметом є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу Державної податкової служби засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу (а.с.9-12).

На виконання умов зазначеного договору ТОВ надіслало на адресу Міндоходів, в електронному вигляді для реєстрації в ЄРПН податкові накладні: від 20.04.2013 №156 - 07.05.2013, від 22.04.2013 №158 - 01.05.2013, від 23.04.2013 №163, від 24.03.2013 №№164, 165, від 25.04.2013 №№166, 168, від 26.04.2013 №172, від 30.04.2013 №№177, 181 - 08.05.2013 (а.с.13-42).

Однак, ТОВ отримало від відповідача відповідні квитанції, в яких повідомлялось, що податкові накладні не прийнято із-за виявлення помилок. Зокрема, місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі, не відповідає інформації ЄДР.

Не погодившись із такими діями податкового органу, ТОВ звернулось до адміністративного суду із цим позовом.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Відповідно до вимог п.201.1 ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у ЄРПН. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити, зокрема як місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів (послуг) платник податку - продавець товарів (послуг) зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

Підпунктом 14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що ЄРПН - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з п.11 підрозділу 2 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість-продавцями в ЄРПН запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (абз.10 п.201.10 ст.201 ПК України).

Відповідно абз.4 п.201.10 ст.201 ПК України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 ст.201 та/або п.192.1 ст.192 ПК України, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин (абз.8 п.201.10 ст.201 ПК України).

Згідно з п.8 «Порядку ведення ЄРПН», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Відповідно до п.9 цього Порядку причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: наявність помилок; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Встановлено, що підставою відмови Міндоходів у прийнятті спірних податкових накладних, виписаних ТОВ, зазначена невідповідність інформації ЄДР місцезнаходженню юридичної особи продавця товарів (послуг) зазначеній у податковій накладні.

Згідно з п.4 «Форми та порядку заповнення податкової накладної», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, місцезнаходження (податкова адреса) продавця та місцезнаходження (податкова адреса) покупця вказуються з урахуванням вимог ст.45 глави I розділу II ПК України та ст.29 і ст.93 ЦК України.

Відповідно до п.45.2 ст.45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у ЄДР.

Частиною 1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що ЄДР - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до ч.1 ст.18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно з ст.93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Як вбачається із витягу з ЄДР серії АВ №370191 від 04.06.2013 (а.с.7) та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.01.2013 №200087862 (а.с.8), договору про визнання електронних документів від 27.12.2012 №271220121 (а.с.9-11), місцезнаходженням ТОВ, у тому числі на дату передачі спірних податкових накладних у ЄРПН, була адреса: вул.Свободи, 5, с.Рясне-Руське, Яворівський район, Львівська область, 81085, яка і була зазначена позивачем у направлених ним податковому органу податкових накладних.

Відтак, оскільки інформація про місцезнаходження ТОВ була зазначена в податкових накладних і відповідала відомостям, що містилися в ЄДР, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для визнання неправомірною відмову Міндоходів у прийняті податкових накладних для їх реєстрації.

Слід зазначити, що предметом спору в зазначеній категорії справ є правомірність поведінки суб'єкта владних повноважень щодо неприйняття податкової накладної для реєстрації. Тому, належним способом захисту порушених прав та/або інтересів платника податків у розглядуваній ситуації є визнання неправомірним неприйняття податкової накладної для реєстрації, що у свою чергу тягне настання наслідків, передбачених у п.201.10 ст.201 ПК України, а отже податкова накладна вважається прийнятою протягом того операційного дня, коли вона була надіслана платником податків для реєстрації.

ТОВ надіслало в електронному вигляді для реєстрації в ЄРПН податкові накладні: від 20.04.2013 №156 - 07.05.2013, від 22.04.2013 №158 - 01.05.2013, від 23.04.2013 №163, від 24.03.2013 №№164, 165, від 25.04.2013 №№166, 168, від 26.04.2013 №172, а тому судом першої інстанції правомірно було зобов'язано відповідача зареєструвати спірні податкові накладні саме днем, коли вони були надіслані платником податків для реєстрації.

Суд апеляційної інстанції також акцентує увагу на тому, що відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, в розглядуваному спорі податковим органом не наведено жодного належного та допустимого доказу правомірності своїх дій щодо неприйняття надісланих ТОВ для реєстрації у ЄРПН податкових накладних.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до переконання про підставність позовних вимог ТОВ.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 207, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя О.М. Гінда

Суддя В.В. Ніколін

Повний текст виготовлений 20 березня 2015 року.