УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2015 р. Справа № 876/212/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шинкар Т.І.,
суддів Ільчишин Н.В., Пліша М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року у справі №803/2343/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської області до Відкритого акціонерного товариства «Луцький м'ясокомбінат» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -
В С Т А Н О В И В:
14.11.2014р. Управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської області (далі - Управління) звернулося в суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Луцький м'ясокомбінат» (далі - Товариство), просило стягнути з відповідача заборгованість по збору на суми фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за січень-червень 2014 року в сумі 22 036,68 грн.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.11.2014р. позовну заяву Управління в частині позовних вимог про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня 2014 року по квітень 2014 року включно у розмірі 14 691,12 грн. залишено без розгляду.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 28.11.2014р. адміністративний позов про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з травня по червень 2014 року включно у розмірі 7 345,56 грн. задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28.11.2014р. в частині залишення без розгляду позовних вимог і направити справу в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, строки позовної давності щодо стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пп. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за січень-червень 2014 року в сумі 22 036,68 грн. з відповідача в користь Управління не застосовуються. Згідно з п.2 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки визначені цим Законом, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою). Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується. Таким чином, висновки суду першої інстанції про застосування шестимісячного строку позовної давності є помилковими.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ВАТ «Луцький м'ясокомбінат» є юридичною особою, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Луцьку як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і сплачує його в порядку та розмірах, визначених ст.3-5 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заборгованість ВАТ «Луцький м'ясокомбінат» по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за січень-червень 2014 року відповідно до довідки-розрахунку заборгованості складає 22 036,68 грн.(а.с.6). Вказана сума не сплачена на час звернення з позовною заявою, що стало підставою звернення з позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.
Спірні правовідносини виникли з приводу відшкодування ВАТ «Луцький м'ясокомбінат» витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень-червень 2014р., а, відтак, врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1), яка розроблена відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначається положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Пунктом 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.
На момент набрання чинності Законом № 1058-IV порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій був врегульований Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року №400/97-ВР, який визначав порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до пункту 1 статті 1 якого, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до частини 1 статті 3, абзацу 2 пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платники збору сплачують до Пенсійного фонду України збір у порядку, визначеному законодавством України; на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Абзацом четвертим пункту 1 статті 2 даного Закону встановлено, що для платників цього збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку.
Процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено Інструкцією № 21-1.
Розділ 6 Інструкції № 21-1 визначає порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 6.1 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV.
Згідно з пунктом 6.8 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Таким чином, розрахунки Управління фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які з моменту отримання є узгодженим і обов'язковим для виконання, оскільки такі розрахунки відповідач не оскаржив, а тому є обов'язковими для виконання, тобто підлягають сплаті.
Факт наявності заборгованості відповідача по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій перед Управлінням підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2014 року та довідкою-розрахунком заборгованості.
Судом першої інстанції встановлено, що Управління надсилало ВАТ «Луцький м'ясокомбінат» розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2014 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.7-9).
Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що заборгованість ВАТ «Луцький м'ясокомбінат» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підлягає стягненню у судовому порядку на користь Управління.
Водночас, колегія суддів зауважує, що вимога апеляційної скарги Управління про скасування постанови суду першої інстанції в частині залишення без розгляду позовних вимог Управління про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з січня 2014 року по червень 2014 року і направлення справи в цій частині на продовження розгляду до суду першої інстанції не підлягає задоволенню, оскільки розглядувана апеляційна скарга Управлінням подана на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28.11.2014р., якою даний публічно-правовий спір вирішено по суті та рішенням суду позов задоволено.
Слід зауважити, що постановою, на яку подана апеляційна скарга, судом першої інстанції не вирішувалось питання про залишення без розгляду частини позовних вимог. Дане питання було вирішено окремим процесуальним документом, на який подана індивідуальна апеляційна скарга.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року у справі №803/2343/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції
Головуючий суддя Т.І. Шинкар
Судді Н.В. Ільчишин
М.А.Пліш