УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2015 р. Справа № 876/319/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Ільчишин Н.В., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року у справі №813/6598/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колордрукпостач» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

25.09.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Колордрукпостач» (далі - Товариство) звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ), просило визнати протиправними дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки Товариства; визнати протиправними дії відповідача щодо внесення до інформаційних баз АІС Податковий блок «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомостей, що містяться в акті №144/13-07-22-10/36501186 від 20.08.2014р. «Про неможливості проведення зустрічної звірки ТзОВ «Колордрукпостач»; зобов'язати відповідача вилучити відомості по акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Колордрукпостач» №144/13-07-22-10/36501186 від 20.08.2014р. з інформаційних баз даних та відновити в електронній базі даних суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які існували до складання зазначеного акта та, які Товариство включило до податкових декларацій з ПДВ у березні 2014 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2014р. позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ДПІ подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2014р. та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства повністю. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що на підставі наказу на перевірку від 11.08.2014р. №612 та відповідно до направлень від 11.08.2014р. здійснено відповідні заходи з метою проведення звірки Товариства з питань правомірності формування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2014 року та їх подальший вплив на формування доходів та витрат за відповідний період. Здійснено вихід за юридичною та фактичною адресою позивача, в ході якого встановлено, що за такими Товариство та його посадові особи не знаходяться. В ході аналізу податкової звітності Товариства відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств. До перевірки не надано первинних бухгалтерських та податкових документів, що підтверджують придбання товарів, робіт та послуг від підприємств-постачальників, а також використання складських, виробничих приміщень та обладнання. Враховуючи вищенаведене, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру. У свою чергу висновки акта перевірки та власне сам акт перевірки не є рішенням органу владних повноважень, оскільки акт перевірки є службовим документом, що підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявленні правопорушення, а відтак не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси. Відображення в АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» будь-яких розбіжностей в задекларованих платниками податків показниках не тягне за собою зміни в обліковій картці платника податків, щодо узгоджених сум податкового кредиту та податкового зобов'язання.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Колордрукпостач» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 18.05.2009р., знаходиться за адресою м.Львів, вул.Замарстинівська,170, основний вид економічної діяльності - оптова торгівля хімічними продуктами, перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м.Львова як платник податків, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.28).

Відповідно до наказу ДПІ № 612 від 11.08.2014 р. та направлень від 11.08.2014 р. №748, 749, ДПІ 11.08.2014р. здійснено вихід за юридичною адресою Товариства: м. Львів, вул. Замарстинівська, 170, в результаті чого встановлено відсутність посадових осіб за вказаною адресою та складено акт обстеження юридичної (фактичної) адреси платника від 11.08.2014 р. № 177 (а.с.49).

Листом ДПІ від 12.08.2014р. №12386/13-07-22-10-08 скеровано запит на встановлення місцезнаходження платника до Головного оперативного відділу ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області (а.с.50-51).

За наслідками акта обстеження юридичної (фактичної) адреси Товариства від 11.08.2014р. №177 складено акт №144/13-07-22-10/36501186 від 20.08.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Колордрукпостач» з питань правомірності формування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2014 року та їх подальший вплив на формування доходів та витрат за відповідні періоди.

При проведенні перевірки Товариства використовувались інформаційні дані АІС «Облік платників і платежів», Інформаційно-пошукова система «Запит», АРМ - свідоцтво (ПДВ), АІС «ТАХ», АС «Бест-звіт», ІАІС «Податковий блок», АС «Аудит», Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, Офіційний веб-сайт Державної податкової адміністрації України, акт перевірки ТзОВ «Теоком» Західної ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 28.03.2014р. №258/20-33-22-03-07, первинні документи по взаєморозрахунках Товариства з ТзОВ «Теоком», що надані слідчим відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями СУ ГУМВС України у Львівській області.

Згідно висновків акта про неможливість проведення зустрічної звірки встановлено, що Товариством порушено вимоги п.185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами і доповненнями (далі-ПК України), в результаті чого завищено податкове зобов'язання з податку на додану вартість (далі-ПДВ) за рахунок безтоварних операцій всього у сумі 108 430,1 грн. за березень 2014 року та вимоги п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит всього у сумі 108 430,1 грн. за березень 2014 року.

На підставі зазначеного акта у інформаційних базах даних податкового органу проведено зміни щодо задекларованих показників сум податкового зобов'язання та податкового кредиту Товариства, що стало підставою для звернення із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 73 ПК України та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1245 (далі - Порядок №1245), врегульовано порядок звернення податкового органу до платників податків із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується уповноваженою особою і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту та надсилається платнику податків за наявності певних підстав, зокрема, у разі проведення зустрічної звірки. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. У разі коли запит складено з порушенням вимог, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Згідно п.14 Порядку №1245 передбачено, що суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено Податковим кодексом України. У разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Відповідно до п.73.5 ст.73 ПК України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно із положеннями Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1232 (далі - Порядок №1232), зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків та проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Відповідно до п.4 Порядку №1232, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

У пункті 6 Порядку №1232 передбачено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

З метою впровадження єдиного порядку направлення та обліку запитів на проведення зустрічних звірок, оформлення, накопичення та реалізації їх матеріалів органами державної податкової служби Наказом ДПА України від 22 квітня 2011 року №236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до п.3.2 Методичних рекомендацій з метою спрощення процедури проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання (особливо тих, які віднесені до категорії великих платників податків) за наявності інформації, зазначеної у запиті органу ДПС - ініціатора, та її документального підтвердження, орган ДПС - виконавець протягом трьох робочих днів проводить на їх підставі зустрічну звірку та складає Довідку про результати проведення зустрічної звірки відповідно до підпункту 4.6 пункту 4 Методичних рекомендацій.

При цьому інформація на запит та її документальне підтвердження можуть бути наявними в органі ДПС - виконавця у зв'язку із направленням суб'єктом господарювання за місцем реєстрації інформації відповідно до вимог статей 72 та 73 глави 7 розділу II та інших норм Кодексу, за результатами попередньо проведених звірок (перевірок) та отриманих відповідних документів суб'єкта господарювання тощо.

У разі відсутності в органі ДПС - виконавця запитуваної інформації та її документального підтвердження, такий орган протягом 2-х робочих днів з дня отримання запиту надсилає завірений печаткою Запит про надання інформації та її документального підтвердження (додаток 2) суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному (уповноваженому) представникові під розписку. Такий запит реєструється як вихідна кореспонденція у загальному порядку.

Згідно з п.3.3. Методичних рекомендацій обов'язок направлення запиту на адресу суб'єкта господарювання та забезпечення проведення зустрічної звірки покладається на орган ДПС - виконавця, в якому такий суб'єкт господарювання перебуває на обліку.

Пунктом 4.5 Наказу №236 передбачено, що при отриманні від суб'єкта господарювання (у встановлений статтею 73 Кодексу термін) інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження відповідальний підрозділ проводить зустрічну звірку суб'єкта господарювання протягом 3 робочих днів з дня, наступного за днем отримання такої інформації та її документального підтвердження.

Отже, надсилання платнику податків, щодо якого проводиться зустрічна звірка, запиту про подання інформації та її документального підтвердження, є обов'язковим етапом визначеного законом порядку проведення звірки, якщо у податкового органу відсутня необхідна для звірки інформація.

З матеріалів справи вбачається, що Листом ДПІ від 08.05.2014р. з покликанням на п.73.1, п.1 аб.1 п.73.3 ст.73, п.п.78.1.1 ПК України зобов'язано Товариство надати у десятиденний термін пояснення та їх документальне підтвердження з питань господарських відносин з ТзОВ «Теоком» за січень 2014 року та ПП «Грант Сервіс Плюс» за березень 2014 року та їх подальший вплив на правильність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2014 року, березень 2014 року. Та попереджено, що в разі ненадання запитуваної інформації в десятиденний термін можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки.

Вказаний запит надіслано рекомендованим листом 13.05.2014р. Як вбачається з результату пошуку пересилання поштових відправлень за штрих кодовим ідентифікатором, такий вручено особисто адресату 14.05.2014р. (а.с.45-46).

Проте, будучи виконавцем проведення зустрічної звірки ДПІ не надало суду доказів в підтвердження виконання вимог ПК України, Порядку №1232 та Наказу №236: доказів надсилання Товариству запиту про надання інформації та її документального підтвердження рекомендованим листом з повідомленням про вручення законному чи уповноваженому представникові Товариства під розписку, в контексті проведення зустрічної звірки, що є підставою для висновку суду про протиправність дій ДПІ.

Відповідно до п.п.7-9 Порядку №1232, за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Довідка про проведення зустрічної звірки підлягає реєстрації в органах державної податкової служби (як ініціатора, так і виконавця). Матеріали зустрічної звірки надсилаються до органу державної податкової служби (ініціатора).

Підпунктом 4.4 Наказу №236 передбачено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Слід зауважити, що Форма акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, згідно додатку №3 до Наказу №236 не передбачає формулювання в ньому яких-небудь висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що в оскаржуваному акті №144/13-07-22-10/36501186 від 20.08.2014р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Колордрукпостач» з питань правомірності формування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2014 року та їх подальший вплив на формування доходів і витрат за відповідні періоди встановлено порушення норм податкового законодавства, ДПІ вийшла за межі наданих їй повноважень, оскільки дійшла висновку про відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) та по операціях з придбання товарів, без дослідження жодного первинного бухгалтерського та податкового документа, та склала акт без дотримання форми, що не допускається під час проведення звірки.

У зв'язку з чим, вірними є висновок суду першої інстанції, що вимога про визнання протиправними дій щодо проведення зустрічної звірки з ТзОВ «Колордрукпостач», є обґрунтованою, а дії ДПІ такими, що вчинені безпідставно та за своїм змістом є фактичною перевіркою, що була оформлена актом про неможливість проведення зустрічної звірки від 20.08.2014р. №144/13-07-22-10/36501186.

Позиція щодо можливості визнання протиправними дій податкового органу у разі безпідставності проведення зустрічної звірки та проведення такої з порушенням нормативних приписів узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, що слідує з ухвал про відмову у відкритті касаційного провадження з підстав необґрунтованості викладених податковим органом в касаційній скарзі доводів у справах за №№2а-11060/12/2670 (ухвала від 21.01.2013 року), 2а-9881/12/2670 (ухвала від 24.12.2012 року), 2а-9979/12/2670 (ухвала від 12.12.2012 року), 2-а-900/12/2170 (ухвала від 31.10.2012 року).

Окрім того, судом першої інстанції встановлено, що на підставі зазначеного акта у інформаційних базах даних податкового органу відповідачем проведено зміни щодо задекларованих показників сум податкового зобов'язання та податкового кредиту Товариства.

Слід зауважити, що система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008р. №266, який на підставі Наказу Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року №165, втратив чинність та яким, окрім того, затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця.

Згідно пункту 2.5.6. Наказу №165 зазначено, що до впровадження у промислову експлуатацію АС «Камеральна електронна перевірка» за результатами проведеного аналізу та зіставлення даних автоматизованого контролю податкової звітності, інформації з інших джерел формується Висновок про наявність значної кількості ризиків після проведеної камеральної перевірки, які будуть підставою для прийняття рішення про проведення планової/позапланової документальної виїзної/невиїзної перевірки (далі - висновок). Начальником (заступником начальника) територіального органу Міндоходів протягом трьох робочих днів з дня отримання реєстрів висновків шляхом накладання резолюції приймається рішення про організацію та проведення планової/позапланової документальної виїзної/невиїзної перевірки та визначається відповідальний підрозділ.

Система призначена для проведення зіставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні із забезпеченням доступу до результатів зіставлення підрозділам органів Міндоходів на регіональному та районному рівні для відпрацювання отриманих результатів та використання їх для контрольно-перевірочної роботи.

Податковий орган не може самостійно внести зміни до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Міндоходів, оскільки, декларуючи податкові зобов'язання та податковий кредит, платник податків має право на те, щоб задекларовані ним показники відповідали показникам, відображеним в електронній базі податкової звітності.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження.

Таким чином, в разі виявлення під час проведення перевірки заниження чи завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення.

Висновок щодо правильності або недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до бази, може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов`язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції що самостійна зміна відповідачем в інформаційних базах співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ТзОВ «Колордрукпостач» без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Як це зазначив Верховний суд України в Ухвалі від 02.06.2010р. у справі за позовом ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» до фізичних осіб, третьої особи акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», про визнання незаконними дій посадових осіб товариства, захист прав це передбачені законом способи охорони прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

З урахуванням того, що висновки акта про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що дії відповідача, що полягають у відображенні висновків оскаржуваного акту в інформаційних базах АІС Податковий блок «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» слід визнати протиправними, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків повинно бути поновлення в АІС узгоджених показників, які були відображені у ній, оскільки задекларовані Товариством.

Подібну правову позицію викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2013 року №К/9991/74156/12 та постановах №К/800/17701/13 від 14.05.2014р. та №К/800/7581/14 від 05.06.2014р.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, у п.110 рішення у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що суб'єкт владних повноважень, вчинивши оскаржувані дії, не дотримався принципу верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, вимог чинного податкового законодавства України та передбачених ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом», про що зазначив у своєму рішенні Європейський суд з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України».

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не довів правомірності своїх дій, та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи. Рішення прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року у справі №813/6598/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді Н.В. Ільчишин

М.А.Пліш