Справа № 2 а -104\2007 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

19       січня       2007   РОКУ   АВТОЗАВОДСЬКИЙ    РАЙСУД   М.

КРЕМЕНЧУКА В СКЛАДІ:

головуючого - судді - Соболева В.А.,

при секретарі - Чорновол Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці

адміністративну   справу      за   позовом      ОСОБА_1 до Управління Державного департаменту України з

питань виконання покарань у Полтавській області про виплату

грошової   допомоги   при   звільненні   у   запас,   відшкодування

середнього    заробітку   за    весь    час   затримки    остаточного

розрахунку,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним

позовом до Управління Державного департаменту України з

питань виконання покарань у Полтавській області про виплату

грошової допомоги при звільненні у запас, відшкодування

середнього заробітку за весь час затримки остаточного

розрахунку, вказуючи, що вона проходила службу на посаді

інспектора       Автозаводського       районного     підрозділу

Кременчуцького міського відділу кримінально-виконавчої

інспекції Управління Державного департаменту України з питань

виконання покарань у Полтавській області з 17 серпня 1999 року

по ЗО грудня 2005 року. При звільненні відповідач не виплатив їй

грошову допомогу в сумі 1782 грн., виплата якої передбачена ч. 2

ст.     9          Закону    України     "Про     пенсійне     забезпечення

військовослужбовців,  осіб начальницького та  рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" № 2262-ХП від 9.04.1992 року зі змінами та доповненнями. Позивачка просила суд стягнути з відповідача на свою користь вищевказану грошову допомогу та компенсацію за затримку остаточного розрахунку в сумі 5702 грн 40 коп. на підставі ст. 117 КЗпП України.

Представник позивачки ОСОБА_2 позов своєї дружини підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача Максимчук О.В. позов визнала лише в частині вимог грошової допомоги.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд знайшов позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що дійсно обставини, викладені позивачкою у позові, мали місце. ОСОБА_1 проходила службу на посаді інспектора Автозаводського районного підрозділу Кременчуцького міського відділу кримінально-виконавчої інспекції Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Полтавській області з 17 серпня 1999 року по ЗО грудня 2005 року. Звільнилась за власним бажанням. При звільненні відповідач не виплатив їй грошову допомогу в сумі 1782 грн.

Суд вважав необхідним, справедливим і законним стягнути з відповідача на користь позивачки суму грошової допомоги при звільненні 1782 грн.

Що ж стосується вимог про стягнення компенсації за затримку остаточного розрахунку, передбаченої ст. 117 КЗпП України, то в цій частині позову суд вважав необхідним відмовити. При цьому врахував, що на правовідносини між позивачкою та відповідачем не розповсюджуються норми Кодексу законів про працю, а діють відповідні положення про проходження служби та Закон України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", згідно з п. 2 ч. 9 якого при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини, або інші поважні причини, виплачується грошова допомога в розмірі 25% місячного грошового утримання за кожний повний календарний рік служби.

Керуючись ч. 2 ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", ст. ст. 160, 163 КАС України, суд

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 частково задовольнити: стягнути з Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Полтавській області на користь ОСОБА_1 грошову допомогу при зільненні в розмірі 1782 грн.

В залишковій частині позову ОСОБА_1 відмовити.

Повна постанова буде проголошена 22 січня 2007 року о 9 годині.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з моменту проголошення постанови у повному обсязі.

В разі неподання заяви про апеляційне оскарження постанова набирає чинності після закінчення десятиденного терміну з дня проголошення постанови, а в разі неподання апеляційної скарги - після закінчення двадцятиденного терміну.