Справа № 22Ц-1058/2009 р. Головуючий в 1 інстанції Волчко А.Я.
Категорія 37 Доповідач Корзаченко І.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2009 року колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі :
головуючого Лащенка В.Д.,
суддів Корзаченко І.Ф., Волохова Л.А.,
при секретарі Бобку О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду від 8 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа -ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним,
встановила:
У вересні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним. Позов обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його син ОСОБА_4, залишивши заповіт від 2 листопада 2004 року, яким заповів ОСОБА_1 земельну ділянку розміром 0,25 га, розташовану в с. Княжичі Києво-Святошинського району по вул. Загородній.
На час складення заповіту син внаслідок психічного захворювання не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Позивач просив визнати недійсним заповіт складений 2 листопада 2004 року ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1
Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 8 грудня 2008 року позов задоволено. Постановлено визнати недійсним заповіт складений ОСОБА_4на ім'я ОСОБА_1, посвідчений 02.11.2004 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_5.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду з підстав порушення норм матеріального і процесуального права.
Апеляційну скаргу необхідно відхилити з таких підстав.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син позивача ОСОБА_4.
2 листопада 2004 року ОСОБА_4 склав заповіт, яким заповідав ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0.25 га у с. Княжичі Києво-Святошинського району по вул.. Загородній. Даний заповіт посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_5.
На час складення заповіту ОСОБА_4 перебував у такому стані, шо не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, внаслідок психічної хвороби у формі шизофренії.
Дана обставина підтверджується висновком посмертної судово-психіатричної експертизи № 870 від 27 грудня 2006 року з якої вбачається, що ОСОБА_4 в період укладання заповіту 02 листопада 2004 року страждав на хронічне психічне захворювання у вигляді шизофренії, параноїдної форми з безперервно-прогредієнтним перебігом та вираженим параноїчним типом дефекту. Ступінь виразності розладів у психіці ОСОБА_4 була така, що він не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Даний висновок також підтверджений наявною в матеріалах справи медичною документацією відносно ОСОБА_4, показами допитаного в судовому засіданні експерта ОСОБА_6, свідка ОСОБА_7 та іншими доказами дослідженими по справі у їх сукупності.
Окрім того, згідно з висновком повторної посмертної судово-психіатричної експертизи № 436 від 12.09.2007 року ОСОБА_4 під час підписання заповіту 02.11.2004 року страждав на шизофренію у стані ремісії. Психічний стан ОСОБА_4 незначно обмежував його здатність керувати своїми діями.
Ухвалою від 10 березня 2008 року суд за клопотанням позивача призначив комісійну посмертну судово-психіатричну експертизу.
24 листопада 2008 року позивач ОСОБА_2 подав до суду заяву про відмову від проведення даної експертизи у зв'язку з відсутністю коштів на її оплату.
З урахуванням наведеного суд дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_4 на час складання заповіту перебував у такому стані, що не міг повною мірою керувати своїми діями та що заповіт слід визнати недійсним.
Доводи апелянта про те, що відповідно до висновку повторної судово-психіатричної експертизи від 12 вересня 2007 року ОСОБА_4 розумів значення своїх дій і міг керувати ними, є необгрунтованими. Відповідно до вказаного експертного висновку ОСОБА_4 під час підписання заповіту 02.11.2004 року страждав на шизофренію у стані ремісії. Психічний стан ОСОБА_4 незначно обмежував його здатність керувати своїми діями. Тому висновок суду про те, що ОСОБА_4 не міг повною мірою керувати своїми діями грунтується на висновках обох проведених у справі судово-психіатричних експертиз. Від проведення третьої комісійної експертизи позивач відмовився. Відповідач не заявляв клопотання про призначення прихіатричної експертизи.
Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Києво-Святошинського районного суду від 8 грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді
Справа № 22Ц-1058/2009 р. Головуючий в 1 інстанції Волчко А.Я.
Категорія 37 Доповідач Корзаченко І.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2009 року колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі :
головуючого Лащенка В.Д.,
суддів Корзаченко І.Ф., Волохова Л.А.,
при секретарі Бобку О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду від 8 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа -ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним,
встановила:
Враховуючи, що для складення ухвали в повному обсязі необхідний тривалий час, відкласти її складення до 3 березня 2009 року, проголосивши резолютивну частину.
Керуючись ст. 209 ЦПК України, колегія,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Києво-Святошинського районного суду від 8 грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді