Справа № 2- 244/07

  РІШЕННЯ

іменем України

18січня 2007р.                                                                                                               м. Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі:

судді               Талько О.Б.,

секретаря              Мокренької О.О.,

        розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

прокурора Корольовського району м. Житомира в інтересах гр. ОСОБА_1 до гр. ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що гр. ОСОБА_1 є наймачем квартириАДРЕСА_1. 27 липня 1996 року за згодою наймача квартири за вказаною адресою був зареєстрований відповідач, який з дня реєстрації не проживав у зазначеній квартирі.

У зв'язку з викладеним, прокурор просить визнати відповідача таким, що втратив право користуватися жилим приміщенням, оскільки останній не проживає в квартирі більше шести місяців без поважних причин.

Представник прокуратури судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному об'ємі.

Гр. ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позов, пред'явлений прокурором в його інтересах, пояснивши, що відповідач, хоча й був зареєстрований за вказаною адресою, у спірній квартирі не проживав з дня реєстрації.

Відповідач на даний час відбуває покарання у вигляді позбавлення волі. На пропозицію суду надати письмові заперечення щодо позову зазначив, що позов не визнає, відмовившись надавати будь-які пояснення з цього приводу.

Представник третьої особи - КВЖРЕП-№11 м. Житомира, - в судове засідання не з'явився, надіславши на адресу суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, особи, в інтересах якої пред'явлений позов, та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач з 27 липня 1996 року зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1. Наймачем вказаної квартири є гр. ОСОБА_1

З довідки Щ УМВС України в Житомирській області вбачається, що відповідач 4 лютого 2002 року був засуджений до 3 років позбавлення волі із застосуванням іспитового строку на один рік. 29 вересня 2002 року вироком суду відповідачеві було призначене покарання у вигляді 3 років 9 місяців позбавлення волі та звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки. Постановою суду від 13 лютого 2004 року іспитовий строк був скасований і відповідач був направлений в місця позбавлення волі.                              

Відповідно до п.7 ч. З ст. 71 ЖК України у випадку взяття під варту або засудження до позбавлення волі члена сім'ї наймача, за ним зберігається право користування житлом протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання.

П. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 квітня 1985 року « Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» роз'яснено, що вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство. При цьому, наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача, або ж для відмови їй у цьому.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач до винесення вироку не перебував під вартою. Отже, притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності не позбавляло

лого можливості користуватися спірним житлом.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3, який є сусідом ОСОБА_1 , пояснив, що відповідач з дня реєстрації не Проживав у спірній квартирі. Про причину його не проживання він не знає.

Факт непроживання відповідача стверджується також і актом КВЖРЕП №11 м. Житомира від 26.07.2006 року.

З оглянутих в судовому засіданні матеріалів кримінальної справи вбачається, що 11 червня 2001 року у ОСОБА_2 було відібрано підписку про невиїзд. При обранні вказаного запобіжного заходу відповідачем по справі було зазначене місце свого проживання : АДРЕСА_2. Окрім того, наявна в матеріалах кримінальної справи довідка - характеристика з місця проживання відповідача свідчить про те, що місцем його фактичного проживання є кв. АДРЕСА_2.

Таким чином, суд вважає, що відповідач був відсутній без поважних причин у спірній квартирі понад встановлений строк та обрав інше постійне місце проживання і за таких обставин він втрачає право користування спірним житлом.

Керуючись ст. ст. 71,72 ЖК України, ст. ст. 10,60,208,212,224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:      Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 та зняти його з реєстрації за вказаною адресою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не подано.

Рішення може бути  переглянуте Корольовським районним  судом  м.  Житомира за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та в подальшому подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.