СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
| Справа № |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
представник скаржника: не з'явився, дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України";
представник суб'екта оскарження: не з'явився, підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим;
представник боржника: Кабанцов Роман Олександрович, довіреність № 4-2009 від 04 січня 2009 року, товариство з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль";
розглянувши апеляційну скаргу Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкуро В.М.) від 26 серпня 2008 року у справі №2-6/5683-2006
за скаргою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, 1, місто Київ 116,04116)
на дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (вул. К. Лібкнехта, 16, місто Сімферополь, АР Крим, 95006)
за участю боржника: товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" (вул. Кримська, 7, с.м.т. Молодіжне, Сімферопольський р-н, АР Крим, 97501)
ВСТАНОВИВ:
У січні 2006 року позивач - дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" про стягнення 888 640,54 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладеного між ним (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" (покупцем) договору на постачання природного газу №06/05-421 від 01 квітня 2005 року позивач поставив відповідачу, протягом квітня-вересня 2005 року природній газ в об'ємі 82 909 тис. куб.м. на загальну суму 28 605 930,54 грн.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, в частині оплати за поставлений природній газ, позивач просив стягнути з відповідача 760 930,54 грн. основного боргу, 44 401,82 грн. пені, 53 265,14 грн. 7 % штрафу, 23 054,65 грн. інфляційних, 6 988,39 грн. 3 % річних.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 серпня 2006 року (суддя Шкуро В.М.) позов задоволено частково.
Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 760 930,54 грн. основного боргу, 44 363,29 грн. пені, 53 265,14 грн. 7% штрафу, 23 054,65 грн. інфляційних, 6 988,39 грн. З % річних та судові витрати. В частині стягнення 38,53 грн. у позові відмовлено.
Судове рішення мотивоване наявністю підстав до задоволення позовних вимог на підставі ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України.
04 квітня 2006 року рішення набрало законної сили та на його виконання господарським судом Автономної Республіки Крим виданий наказ від 04 квітня 2006 року у справі № 2-6/5683-2006.
У серпні 2008 року позивач звернувся до господарського суду зі скаргою на дії державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в якій просить суд: визнати неправомірними дії державного виконавця, які полягають у винесені постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27 червня 2008 року; визнати незаконною постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 27 червня 2008 року; зобов'язати державного виконавця відновити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 квітня 2006 року у даній справі.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 серпня 2008 року скаргу задоволено (арк. с. 138-139, 151).
Постановлено визнати неправомірними дії державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим. Визнано незаконною постанову державної виконавчої служби про повернення виконавчого документу від 27 червня 2008 року, а також зобов'язано державну виконавчу службу відновити виконавче провадження з примусового виконанню наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 квітня 2006 року у даній справі.
Ухвала мотивована посиланнями на пункт 15 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до якої, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим подав апеляційну скаргу до Севастопольського апеляційного господарського суду, в якій просив ухвалу скасувати та припинити провадження у справі.
Апеляційна скарга мотивована положеннями на пункт 10 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 3 червня 2008 року № 309-VI, відповідно до якого пункт 3.4 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" викладено у такій редакції: "3.4 Процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2009 року". Пунктом 3.7 статті 3 вказаного Закону встановлено, що на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Заявник апеляційної скарги також вважає, що відсутність грошових коштів та майна, на яке може бути звернуто стягнення, свідчить про неможливість державного виконавця застосовувати у відношенні боржника будь-які заходи примусового стягнення до 1 січня 2009 року.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 вересня 2008 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику з підстав пропуску, без поважних причин, строку на апеляційне оскарження ухвали.
Постановою Вищого господарського суду України від 10 грудня 2008 року ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 вересня 2008 року у справі № 2-6/5683-2006 скасовано, справу передано на розгляд до Севастопольського апеляційного господарського суду.
Розпорядженням про заміну складу колегії від 27 січня 2009 року, у зв’язку з зайнятістю в іншому судовому процесі та з метою дотримання графіку розгляду справ, суддя Заплава Л.М. замінена на суддю Котлярову О.Л.
У судове засідання, призначене на 27 січня 2009 року, сторони не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними документами в матеріалах справи.
Розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
Відповідно до пункту 3.4 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємства паливно-енергетичного комплексу", процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 01 січня 2009 року.
Абзацом 6 пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємства паливно-енергетичного комплексу" встановлено, на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно з пунктом 15 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню у випадку віднесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємства паливно-енергетичного комплексу".
Отже, враховуючі вищенаведені норми чинного законодавства, державний виконавець повинен був зупинити виконавче провадження, а не повертати виконавчий документ без виконання стягувачу.
При цьому, судова колегія не може погодитись з доводами апеляційної скарги про те, що виконавчий документ має бути повернутий стягувачу саме з підстав відсутності грошових коштів та майна і у зв`язку з цим, неможливості стягнення. Судова колегія зазначає, що виконавче провадження зупиняється в силу спеціального закону - "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємства паливно-енергетичного комплексу" навіть за наявності грошових коштів та майна. Наявність або відсутність грошових коштів і майна у боржника у даному випадку значення не має.
На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що судове рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим вимоги підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, викладені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а ухвала суду першої інстанції –скасуванню.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105, 106, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
2. ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 серпня 2008 року у справі №2-6/5683-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді