Справа № 22-Ц-6109 2006р.                                               Головуючий

Категорія: стягнення боргу                                                  1 інстанції - Назаренко О.В.

Доповідач - Хребтов В.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 грудня 2006 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого       - Шаповал Н.М.

суддів                                    - Цвірюка В.О.

-Хребтова В.П. при секретарі     - Дмитренко А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 16 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „ВАМДАН ЛТД" про стягнення суми боргу, -

ВСТАНОВИЛА:

З липня 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „ВАМДАН ЛТД" про стягнення суми боргу.

На підтвердження своїх вимог позивач посилався на те, що за договором позики від 25 березня та двома договорами позики від 29 березня 2004 року він передав відповідачу гроші на загальну суму в розмірі 47 умовних одиниць. Згідно розписок сторони домовилися, що під умовними одиницями сторони мали на увазі долари США, а розписка в якій не вказано позикодавця, позикодавцем є сам він. Просив стягнути з відповідача суму боргу, три відсотки річних, інфляційні, та подвійну облікову ставку НБУ, на загальну суму 421278 грн. 28 коп.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав і пояснив, що розписки надав позивачу для того, щоб гарантувати входження в засновники підприємства сина позивача, за що ОСОБА_2 обіцяв отримати кредит в НБУ. Однак гроші він не отримував.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 16 жовтня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Суд ухвалив стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу з урахуванням інфляції і трьох відсотків річних в розмірі 331442 грн. 22 коп. Вирішено питання по стягненню судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і відмовити ОСОБА_2 в задоволені позову. Рішення вважає необґрунтованим, оскільки судом не надано ніякої оцінки його розпискам і суд безпідставно розцінив їх як договори позики, які укладені в простій письмовій формі. Суд не дав оцінки кожній розписці. Розписка від 25 березня 2006 року на суму 23500 умовних одиниць розірвана, у ній не зазначено прізвище, ім'я та по батькові позикодавця, розписки були дані на прохання позивача, як гарантія, що його син буде одним з засновників фірми. Однак гроші він не отримував.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія не знаходить підстав для скасування рішення суду.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно розписки від 25 березня та двом розпискам від 29 березня 2004 року ОСОБА_1 взяв в борг у ОСОБА_2 гроші на загальну суму 47 тис. умовних одиниць, (а.с. 21-23)

ОСОБА_1 не заперечував, що розписки писав власноручно, під умовними одиницями малось на увазі долари США, Розписку від 25 березня 2004 року він писав для ОСОБА_2. Відповідно до вимог ст. 1047 ЦК України договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або іншій документ, якій посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно зі ст. 1051 ЦК України, якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця.

З підстав наведеного суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з позивача суму боргу з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують виводи суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 16 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.