Справа № 22-Ц-5085 2006р.                                                       Головуючий

Категорія: моральна шкода                                           1 інстанції-Гримайло A.M.

Доповідач - Хребтов В.П.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

25 грудня 2006 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого       - Шаповал Н.М.

суддів                                 - Цвірюка В.О.

-Хребтова В.П. при секретарі     - Дмитренко A.M.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Управління Державного казначейства у Харківській області Тойка Станіслава Сергійовича та представника третьої особи ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Харківського міського Управління державного казначейства України, третя особа ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

27 липня 2005 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Харківського міського управління МВС України в Харківській області, Управління державного казначейства України, третя особа ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.

На підтвердження своїх вимог ОСОБА_3 посилалася на те, що вона була потерпілою по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_4. В період досудового слідства слідчим ОСОБА_1 були допущені порушення кримінально - процесуального законодавства, що призвело до ухвалення судом, відносно обвинуваченої, м'якого рішення та застосування амністії, не було залучено до кримінальної справи посвідчення водія. Слідчий під час попереднього слідства не захищав її права, неправильно були кваліфіковані дії, обвинуваченої, її, як потерпілу, не було запрошено на проведення слідчої дії - відтворення обстановки і обставин події, не ознайомили з матеріалами справи та не було забезпечено цивільного позову по кримінальній справі. Все це спричинило їй моральну шкоду, яку просила стягнути з відповідачів в розмірі 50000 грн.

Представник Державного казначейства проти позову заперечував посилаючись на те, що позивачка не надала доказів про те, що діями слідчого їй була завдана моральна шкода.

Таку ж думку висловили представники Харківського міського управління УМВС України в Харківській області і третьої особи.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково. Суд ухвалив стягнути на користь позивачки 5 тис. грн., а з ХМУ УМВС України в Харківській області державне мито в розмірі 51 грн.

В апеляційних скаргах представник Управління державного казначейства у Харківській області та представник третьої особи просять рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що в діях слідчого не було порушень кримінально - процесуального кодексу і позивачка не надала доказів, що їй була завдана моральна шкода.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг,  судова  колегія  приходить до висновку про те,  що апеляційні скарги

підлягають задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_3 в задоволені позову.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 була завдана моральна шкода діями слідчого ОСОБА_1, який в ході досудового слідства не забезпечив цивільний позов, не наклав арешт на квартиру, і ОСОБА_4 20 липня 2004 року продала належну їй 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 своїм батькам, в результаті чого ОСОБА_3 була позбавлена можливості відшкодування спричиненої їй матеріальної шкоди.

Судова колегія не могла погодитися з такими висновками суду, оскільки вони не відповідають нормам матеріального права і судом не дана належна оцінка наданим сторонами доказам.

Так, матеріали справи свідчать про те, що в ході досудового слідства по обвинуваченню ОСОБА_4 у скоєні дорожньо - транспортної пригоди, слідчим ОСОБА_1 було складено протокол від 26 лютого 2004 року про відсутність майна, належного ОСОБА_4.

20 липня 2004 року ОСОБА_4 по договору купівлі - продажу відчужила 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 своїм співвласникам.

Матеріали справи свідчать про те, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві сумісної власності ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (після одруження ОСОБА_4) (а.с. 60)

З врахуванням наведеного, судова колегія вважає, що доводи позивачки, щодо не накладення арешту на квартиру позбавило її можливості відшкодувати матеріальну шкоду є припущенням, оскільки не має даних про те, що могла бути можливість у держвиконавця реалізувати, на відшкодування шкоди, 1/3 частини двокімнатної квартири у багатоквартирному будинку.

Крім того, після проведення досудового слідства вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 травня 2005 року ОСОБА_4 визнана винною у скоєні злочину, передбаченого ст. 286 КК України. Всі процесуальні дії вирішувалися у судовому засіданні при розгляді кримінальної справи судом, і слідчий ОСОБА_1 не міг впливати на прийняте судом рішення стосовно кваліфікації дій обвинуваченої, міри покарання та інших обставин.

Відповідно до вимог ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, задану їхнім працівником під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона забов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судова колегія вважає, що позивачка ОСОБА_3 не надала доказів про те, що діями слідчого їй була завдана моральна шкода, у зв'язку з чим судова колегія скасовує рішення суду і відмовляє ОСОБА_3 в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника Управління Державного казначейства у Харківській області Тойка Станіслава Сергійовича та представника третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2006 року - скасувати.

Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову до Харківського Управління МВС України, Управління державного казначейства України, третя особа ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.