Справа № 201/3046/15-ц

Провадження № 2/201/1494/2015

РІШЕННЯ

Іменем України

18 березня 2015 року м. Дніпропетровськ

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі головуючого судді Наумової О.С.,

при секретарі Поддєлковій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, третя особа - Перша Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про встановлення додаткового строку на прийняття спадщину

за участю сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - особисто, ОСОБА_2 - згідно договору

від відповідача: Гузь А.В. - за довіреністю

від третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Дніпропетровської міської ради, визначивши третьою особою без самостійних вимог на предмет спору Першу Дніпропетровську державну нотаріальну контору, про встановлення додаткового строку на прийняття спадщину (з урахуванням зменшених вимог в частині встановлення додаткового строку на прийняття спадщину у вигляді двох місяців, зобов'язання нотаріальної контори прийняти заяву про прийняття спадщини).

В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати - ОСОБА_4, з якою він проживав у приватизованій ними 3-кімнатній квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1. Право власності на квартиру підтверджується свідоцтвом про власності від 06.12.1993р. Після смерті матері залишилося спадкове майно у вигляді даної квартири. Він є єдиним спадкоємцем і фактично прийняв спадщину, оскільки на момент смерті проживав разом з матір'ю та утримував квартиру. Зазначає, що 30.05.2014р. звернувся в Першу Дніпропетровську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини. Але нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки він пропустив шестимісячний строк для її прийняття. Вказує, що пропустив даний термін, оскільки вважав, що фактично прийняв спадщину. Крім того він є людиною похилого віку, постійно хворіє і лікується. Після смерті матері займався оформленням пенсії, що потребувало багато часу та фізичних зусиль, не мав матеріальної можливості своєчасно оформити право на спадщину. Вважає вказані причини пропуску строку на прийняття спадщини поважними, тому, посилаючись на норми ст.ст. 1268,1270,1272 ЦК України, просить позов задовольнити.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні відзначив, що покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи - Першої Дніпропетровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву, в якій просив справу розглядати без його участі, а також надав суду належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4

Вислухавши в судовому засіданні позивача та його представника, представника відповідача, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України), суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню за таких обставин.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 11).

Як вбачається зі свідоцтва про власності від 06.12.1993р. на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яке зареєстроване у реєстровій книзі за № 30п -127, дана квартира належала на праві спільної сумісної власності померлій ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (позивач) (а.с. 5).

Як вбачається із оглянуто. В судовому засідання спадкової справ, заведеної після смерті ОСОБА_5, постановою нотаріуса від 30.05.2014р. відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, оскільки позивач пропустив шестимісячний строк подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач в судовому засіданні пояснив, що він є єдиним спадкоємцем і фактично прийняв спадщину, оскільки на момент смерті спадкодавця проживав разом з матір'ю та утримував квартиру. Відзначив, що дійсно пропустив шестимісячний термін подання заяви, оскільки вважав, що фактично прийняв спадщину. Крім того він є людиною похилого віку, має ряд хронічних захворювань, переніс гіпертонічний криз і з 2001 року по теперішній час хворіє, у зв'язку із чим знаходиться на обліку у лікаря терапевта з діагнозом гіпертонічна хвороба II ст., 2 ст., р.2, на підтвердження чого надав довідку КЗ "Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 4" від 25.02.2015р. № 01-18/303, рядно якої він знаходиться на диспансерному обліку у дільничного лікаря терапевта з 2001р. (а.с. 12). Також додатково пояснив, що він 2 роки проживав у Німеччині із сім'єю, а у зв'язку із хворобою матері у 2009 році вимушений був покинути родину та повернутися на Україну, щоб її доглядати матір. Отже, з 2009 року проживає у спадковій квартирі. Крім того, він після смерті матері займався оформленням пенсії, що потребувало багато часу та фізичних зусиль, не мав матеріальної можливості своєчасно оформити право на спадщину. Наразі він проживає у квартирі, сплачує комунальні платежі, на підтвердження чого надав квитанції (а.с. 26 - 31).

Свідок ОСОБА_6 надав пояснення про те, що він є близьким другом родини ОСОБА_1 Самого ОСОБА_1 знає понад 20 років. До 1999 року він проживав по сусідству з ним та його матір'ю за адресою АДРЕСА_2, а наразі проживає по вул. Паторжинского, але продовжує підтримувати стосунки із ОСОБА_1 Позивач у 2007 виїжджав на постійне місце мешкання до Німеччини, але у серпні 2009 року повернувся у зв'язку із хворобою матері. Крім того, приїжджав до неї у 2007 році. Зараз проживає у квартирі один, доглядає за квартирою. Він є єдиним спадкоємцем, інших дітей у ОСОБА_4 немає.

Свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що він є сином ОСОБА_1, онуком ОСОБА_4 На спадщину не претендує, батько є єдиним спадкоємцем.. Батько проживав увесь час із бабусею десь з 1985 року. У 2007 році виїжджав на постійне місце мешкання до Німеччини, але у серпні 2009 року повернувся у зв'язку із хворобою матері. Крім того, приїжджав до неї у квітні 2007 році. Зараз проживає у квартирі один, сплачує комунальні платежі.

Суд зазначає, що статтею 1258 ЦК України встановлена черговість спадкування за законом. Так, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

До складу спадщини, згідно зі ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті спадщини. Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Частиною 3 ст. 1272 ЦК України встановлено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, дійсно позивач прописаний у спадковій квартирі, сплачує комунальні платежі. Його власними поясненнями та поясненнями свідка підтверджено, що він все життя (за виключенням двох років перебування у Германі) та у т.ч. на момент смерті матері, проживав у квартирі і зараз в ній проживає. Причини, у зв'язку із якими позивач не звертався до нотаріальної контори суд вважає поважними, зокрема, хвороба позивача, похилий вік, скрутне матеріальне становище та смерть близької людини, суттєво впливали на організацію життя позивача. Що зумовило пропущення встановленого законом терміну на подання заяви про прийняття спадщини.

Суд враховує, що особа вважається такою, що прийняли спадщину, якщо вчинила фактичні дії (вступ в управління та володіння спадковим майном). Разом із тим, нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про спадщину у зв'язку із пропуском строку. Тому, з метою відновлення права позивача на прийняття спадщини, зважаючи на те, що наразі спір з приводу спадщини відсутній, беручи до уваги інші наведені обставини, суд вважає зазначені причини пропуску подання заяви на прийняття спадщини поважними і приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини у вигляді двох місяців з дня набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57, 77, 209, 214-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, третя особа - Перша Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини у вигляді двох місяців - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, додатковий строк на прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері - ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, у два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.С. Наумова