ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2015 року Справа № 876/9277/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 представника ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.09.2014р. по справі № 344/10985/14-а, за позовом ОСОБА_2 до Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

23.07.2014 року позивачка звернулася до суду з вказаним вище позовом та просила визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати допомоги по догляду за дитиною до досягненням нею трирічного віку, та зобов'язати відповідачаздійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з 01.01.2014 року згідно ст. 15 чинного Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», зобов'язання в подальшому проводити нарахування і виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Постановою суду першої інстанції в задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовлено.

Постанову суду оскаржив представник позивачаОСОБА_1.. Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції прийняв незаконне, необґрунтоване рішення та таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задоволити повністю.

Оскільки сторони повідомлялися судом про час та місце розгляду справи, однак їх представники в судове засідання не з"явились, то відповідно до ст.197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Суд встановив, що позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1 року народила сина ОСОБА_3, про що свідчить копія свідоцтва про народження, наявна у матеріалах справи .

До 1 січня 2008 року, дати набрання чинності Законом України № 107-VI від 28 грудня 2007 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною регулювалися Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-ХII від 21 листопада 1992 року, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» № 2240-III від 18 січня 2001 року, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими Законами.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону №2811-ХІІ та Закону №2240-III. Зокрема, внесеними змінами до статті 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-ХII від 21 листопада 1992 року його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» № 2240-III від 18 січня 2001 року, було виключено статті 40-44.

Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційною низку положень Закону України № 107-VI від 28 грудня 2007 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з часу проголошення рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» № 2240-III від 18 січня 2001 року , а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-ХII від 21 листопада 1992 року.

Статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

27.03.2014 року було прийнято Закон України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов економічного зростання в Україні" №1166-VІІ.

Відповідно зазначеному закону, було внесено ряд змін у порядок виплати та нарахування зазначеної допомоги, а саме: об'єднано допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в один вид допомоги - допомогу при народженні дитини; призупинено виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для усіх отримувачів допомоги. Дані положення набрали чинності 01.07.2014 року.

Ч.2 ст. 99 КАС України передбачено що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку. Позивач пропустив належний строк звернення до суду, оскільки звернувся з позовом 23.07.2014 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають до задоволення в межах шестимісячного строку звернення до суду, тобто починаючи з 23.01.2014 року по 30.06.2014 року, а позовні вимоги поза межами строку звернення до суду, - слід залишити без розгляду.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач має право на нарахування та виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку за період з 23.01.2014 року по 30.06.2014 року відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Щодо зобов"язання в подальшому проводити позивачу перерахунок і виплату допомоги по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку при зміні розміру прожиткового мінімому, колегія суддів вважає, що така вимога не підлягає до задоволення оскільки стосується не визначеного конкретно майбутнього часу

З огляду на те, що судом першої інстанції рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задоволити частково.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ч.4 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 представника ОСОБА_2 задовольнити частково, постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.09.2014р. по справі № 344/10985/14-а - скасувати, та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Зобов'язати Департамент соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 23 січня 2014 року по 30 червня 2014 у розмірі, що дорівнює прожитковому мінімуму для дітей віком до шести років відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Позовні вимоги ОСОБА_2 про здійснення нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 січня 2014 року до 22 січня 2014 року - залишити без розгляду.

В задоволенні решти позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

А.М. Ліщинський