Справа № 1-2. 2007 рік
ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2007 року Диканський районний суд Полтавської області в
складі:
головуючої - судді Щабельської LB.
при секретарі - Обрізану Д.В.
за участю прокурора - Рощепи ЯЗ.
та адвоката - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Диканька кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, військовозобов'язаного, раніше не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,
.ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_2 16 вересня 2006 року близько 21 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння , керуючи автомобілем ГАЗ- 21, державний номерний знак НОМЕР_1, та рухаючись по вул. Калініна в напрямку вул. Шевченка в с. Байрак Диканського району Полтавської області, під час роз'їзду із зустрічним транспортним засобом, в порушення вимог п. 12.2 Правил дорожнього руху України, згідно яких у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості він повинен був вибрати таку швидкість руху, щоб мати змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дорога, в результаті засліплення зустрічний транспортним засобом скоїв наїзд на потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які рухалися по краю- проїжджої частини дорога в попутному напрямку, завдавши останнім тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення, після чого зник з місця пригоди.
В судовому засіданні при розгляді справи підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, визнав частково та, не заперечуючи самого факту дорожньо-транспортної пригоди та порушення ним правил дорожнього руху, які проявилися у неправильному виборі швидкості руху у темну пору доби, детально пояснив, що 16 вересня 2006 року близько 21 год. 00 хв., рухаючись автомобілем ГАЗ - 21 в с. Байрак Диканського району із швидкістю близько 60 км/год, при роз'їзді із зустрічним транспортним засобом, що рухався із ввімкненим дальнім світлом фар, в результаті засліплення скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які рухалися по краю проїжджої частини та обочини в попутному напрямку, помітивши їх у безпосередній близькості попереду свого автомобіля. При цьому прийняті ним міри для негайної 'зупинки транспортного засобу не змогли перешкодити наїзду. Підсудний заперечував свої перебування у стані алкогольного сп'яніння, хоча в ході судового слідства пояснив, що в ніч з 15 на 16 вересня 2006 року вживав спиртні напої у вигляді горілки та пива, а гакож вживав пиво увечері 16 вересня 2006 року. У вчиненому розкаюється.
Не дивлячись на часткове визнання підсудним своєї вини, його вина у вчиненні вказаного злочину повністю підтверджуються наступною сукупністю доказів:
2
· показами потерпілого ОСОБА_4, даними в судовому засіданні про те, що 16 вересня 2006 року близько 21 год. в с. Байрак Диканського району Полтавської області він разом з потерпілою ОСОБА_3 у вечірній час рухався по вул. Калініна по обочині дороги по ходу руху транспорту, а потерпіла ОСОБА_3 рухалася зліва від нього безпосередньо по краю проїжджої частини. При цьому він бачив світло фар транспортного засобу, який рухався позаду в попутному їм напрямку, однак вважав, що водій повинен їх об'їхати, хоча бачив, що на зустріч також рухався інший транспортний засіб із ввімкненим світлом фар. Після проїзду зустрічного транспортного засобу відчув удар ззаду і прийшов до себе лише у медичному закладі. В результаті дорожньо-транспортної пригоди йому були завдані тяжкі тілесні ушкодження, однак в даний час стан його здоров'я задовільний;
· показами законного представника потерпілої ОСОБА_3 - ОСОБА_5, даними в судовому засіданні про те, що 16 вересня 2006 року близько 23 год. 00 хв., їй стало відомо, що її доньку ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_4 у с. Байрак Диканського району Полтавської області збив автомобіль під керуванням підсудного ОСОБА_2 При цьому її донька ОСОБА_3 одержала тяжкі тілесні ушкодження і. на момент розгляду справи у суді перебуває у тяжкому фізичному стані, так як не може рухатися, розмовляти, обслуговувати себе, а також в результаті одержаної травми втратила селезінку;
· показами свідка ОСОБА_6, даними в судовому засіданні про те, що 16 вересня 2006 року він разом з підсудним ОСОБА_2, який керував автомобілем ГАЗ-21, державний номер НОМЕР_1 та перебував у стані алкогольного сп'яніння після спільного вживання вина та пива, в якості пасажира їздив по с. Байрак Диканського району. Будучи у нетверезому стані заснув на пасажирському сидінні поряд з водієм. Прокинувшись від світла фар зустрічного автомобіля, безпосередньо перед автомобілем, в якому перебував, побачив пішоходів, після чого відбувся удар. Побачив, що була травмована дівчина, яка перебувала у непритомному стані. Інших деталей дорожньо-транспортної пригоди пояснити не зміг, вказавши, що був у стані сильного алкогольного сп'яніння;
- показами у суді свідка ОСОБА_7 про те, що 16 вересня 2006 року перед
вечором до нього додому у с. Байрак Диканського району приїхав підсудний на автомобілі
ГАЗ-21, яким він управляв, перебуваючи при цьому у стані алкогольного сп'яніння, та
запропонував відзначити День миротворця, випивши у кафе спиртного. Того ж дня ввечері на
вулиці він зустрів підсудного ОСОБА_2, сів до нього у автомобіль і вони поїхали до
кафе. При цьому підсудний перебував у стані алкогольного сп'яніння, так як невпевнено вів
автомобіль, який водило по дорозі з боку в бік. При цьому свідок зробив підсудному
ОСОБА_2 зауваження про те, що необхідно поставити автомобіль вдома, а потім
вживати спиртне, так як останній перебував у нетверезому стані. Однак підсудний ОСОБА_2 проігнорував вказані пропозиції і продовжував управляти автомобілем. Біля магазину
підсудний ОСОБА_2 випив алкогольне пиво з пляшки, після чого разом з свідком
ОСОБА_6 поїхав в напрямку вул. Калініна. Через деякий час свідок дізнався, що
підсудний ОСОБА_2 здійснив наїзд на потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4;
- показами свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, даними в судовому засіданні про
те, що 16 вересня 2006 року близько 21 год. 00 хв. вони стояли поблизу магазину «Альянс»,
який розташований в с. Байрак Диканського району Полтавської області. При цьому бачили,
що по вул. Калініна рухався автомобіль під керуванням підсудного ОСОБА_2, та
автомобіль марки ВАЗ, який рухався йому назустріч із ввімкненим світлом фар. Через деякий
час почули писк гальмуючого автомобіля та сильний удар. Прибігши на місце події, побачили
автомобіль підсудного із увімкненими фарами, поряд з яким лежав потерпілий ОСОБА_4, а
підсудний ОСОБА_2 тримав на руках непритомну потерпілу ОСОБА_3, голова якої була
скривавлена. Після цього потерпілих родичі повезли у лікарню, а підсудний поїхав за ними;
з
аналогічними показами свідка ОСОБА_10, даними на досудовому слідстві /ас. 48/, які були досліджені у судовому засіданні;
· показами на досудовому слідстві свідка ОСОБА_11 /а.с. 41/, дослідженими у суді, про те, що 16 вересня 2006 року близько 12 год. він разом, з підсудним ОСОБА_2, вживав спиртні напої і останній випив близько 100 гр. горілки;
· показами на досудовому слідстві свідка ОСОБА_12 /а.с. 40/, дослідженими у суді, про те, що 16 вересня 2006 року вдень близько 12 год. на базі ремонту автомобілів КАМАЗ ПП ОСОБА_13 він бачив підсудного ОСОБА_2, який приїхав туди на автомобілі ГАЗ-21 у стані алкогольного сп'яніння, Тому він забрав у підсудного ключі від автомобіля ГАЗ-21 та автомобіля КАМАЗ, на якому підсудний працював, і наказав поспати. Ключі від автомобіля ГАЗ-21 віддав останньому близько 19 год. вечора, коли той прокинувся:
· протоколом огляду місця пригоди та схемою до нього \а.с. 7 - 11\, в якому зафіксована обстановка дорожньо - транспортної пригода;
· протоколом огляду господарства гр.. ОСОБА_6. \а,с. 22 - 30\, яким зафіксовано, що в гаражі даного господарства було виявлено автомобіль ГАЗ -21, державний номер НОМЕР_1, із механічними пошкодженнями та плямами крові на зовнішній поверхні автомобіля та в салоні з боку сидіння водія;
· протоколом відтворення обстановки та обставин події \а.с. 66-68\ за участю ОСОБА_2, який на місці показав та розказав порядок своїх дій під час скоєння дорожньо - транспортної пригоди;
висновком судово - медичної експертизи НОМЕР_2 від 26.10.2006 року \а.с. 106 -107V, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді черепно - мозкової травми, забою головного мозку з субдуральною гематомою справа з цефалічним синдромом, саден шкіри голови, тулубу, які утворилися від дії тупих предметів з обмежено контактуючою поверхнею, якими могли бути виступаючі частини транспортного засобу, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, по ознаці небезпеки для жиїтя в момент їх спричинення;
. .-' висновком судово - медичної експертизи НОМЕР_3 від 02.11.2006 року \а.с. 112-113V, з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді черепно - мозкової травми, забою головного мозку з переломом кісток черепу та субарахноідальним крововиливом, розривом селезінки та заочеревною гематомою, рани м'яких тканин голови, саден шкіри кінцівок, які утворилися від дії тупих предметів з обмежено контактуючою поверхнею, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення;
- висновком судово-автотехнічної експертизи НОМЕР_4 від 26.09.2006 року \а.с. 79-
86\, з якого вбачається, що у діях підсудного ОСОБА_2, який рухався із швидкістю не
менше 58,1 км/год, вбачаються невідповідності вимогам п.п. 12.2 Правил дорожнього руху
України, які проявилися у неправильному виборі безпечної швидкості руху у даних дорожніх
умовах, яка не повинна була перевищувати 35,9 км/год, і з технічної точки зору перебували у
причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що
настали.
Кваліфікація злочинних підсудного ОСОБА_2 за ст. 286 ч. 2 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя у момент їх спричинення, є вірною, так як підсудний ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного
4 сп'яніння, керуючи автомобілем ГАЗ - 21, державний номер НОМЕР_1, в с. Байрак Диканського району Полтавської області 16 вересня 2006 року приблизно о 21 год. в порушення п. 12.2 Правил дорожнього руху України не вибрав у темну пору доби в умовах недостатньої видимості безпечну швидкість руху, при якій мав можливість зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, і скоїв наїзд на потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, завдавши їм тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх спричинення.
Суд не приймає до уваги твердження підсудного ОСОБА_2 про те, що при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди він перебував у тверезому стані, так як це спростовується вказаними вище показами свідків, а також поясненнями самого підсудного про те, що того дня він неодноразово вживав спиртні напої, а також його твердженнями про те, що у свідків немає підстав оговорювати його у судовому засіданні. Суд вважає, що вказану заяву у суді підсудний ОСОБА_2 зробив з метою пом'якшити свою відповідальність за вчинене.
Призначаючи покарання підсудному, суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, дані про особу підсудного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, суд враховує молодий вік підсудного, часткове відшкодування завданих збитків, щире каяття та те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, суд враховує вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Призначаючи підсудному покарання, суд також враховує той факт, що в діях потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також вбачаються порушення вимог п.4.1 та п. 4.4. Правил дорожнього руху України, згідно яких пішоходи повинні були рухатися по тротуару, який є на вул. Калініна у с. Байрак Диканського району. Якщо пересуватися по тротуару неможливо, пішоходи повинні рухатися в один ряд узбіччям, тримаючись якомога правіше, а у разі його відсутності або неможливості рухатися по ньому - по краю проїжджої частини назустріч руху транспортних засобів, виділивши себе у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху. У суді ж було з достовірністю встановлено, що потерпілі при наявності тротуару рухалися в темну пору доби без будь-якого виділення себе по ходу руху транспортних засобів у два ряди, при цьому потерпіла ОСОБА_3 безпосередньо рухалася по краю проїжджої частини, а потерпілий ОСОБА_4 рухався поряд з нею по узбіччю. Тому суд приходить до висновку, що вказані вище порушення потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Правил дорожнього руху України також перебувають у причинному зв'язку із наслідками, що настали, і свідчать про наявність вини самих потерпілих.
Приймаючи до уваги викладене вище і те. що підсудний ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, суд вважає, що міра покарання за вчинене повинна бути йому визначена у вигляді реального позбавлення волі. Але, враховуючи такі обставини, як перша судимість, щире каяття, часткове відшкодування завданих матеріальних збитків, вчинення злочину з необережності, суд з урахуванням особи підсудного, який має молодий вік та позитивно характеризується, а також, враховуючи думку потерпілих, які не вимагали позбавити підсудного волі, вважає можливим при призначенні йому покарання застосувати ст. 69 КК України і призначити міру пакарання нижче від найнижчої межі, визначеної санкцією ст. 286 ч. 2 КК України, яка буде необхідною та достатньою для перевиховання підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.
Суд вважає необхідним на відшкодування матеріальної шкоди, завданої державі лікуванням потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у Диканській центральній районній лікарні
5 та у Полтавській обласній клінічній лікарні, стягти з підсудного усі витрати у повному об'мі, задовольнивши цивільні позови прокурора.
Суд вважає необхідним стягти з підсудного ОСОБА_2 на користь представника потерпілої ОСОБА_3 - ОСОБА_5 витрати, понесені на лікування ОСОБА_3, у повному об'ємі в сумі 8766 грн. 85 коп., відповідно до уточненої позовної заяви, поданої у судовому засіданні з доданими квитанціями, з врахуванням того, що підсудний вказану суму в суді визнав у повному об'ємі.
Суд вважає необхідним стягти з підсудного ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_4 понесені ним витрати на своє лікування, задовольнивши його позов в цій частині частково на загальну суму 999 грн. 59 коп., з врахуванням того, що потерпілим подані до суду квитанції про придбання медикаментів на загальну суму лише 2356 грн. 85 коп. і він в суді пояснив, що 900 грн. йому було відшкодовано батьками підсудного.
Вирішуючи питання про відшкодування завданої злочином моральної шкоди потерпілим, суд, не зважаючи на повне визнання підсудним ОСОБА_2 пред'явлених до нього позовних вимог в цій частині, враховує обставини справи, ступінь вини підсудного та самих потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, особу підсудного та можливість реального відшкодування ним завданої шкоди з врахуванням його сімейного та матеріального стану.
При цьому суд вважає, що вказаним злочином потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 завдана значна моральна шкода, яка проявилась у вигляді тривалого фізичного болю, значних душевних страждань та хвилювань, враховуючи обсяг фізичних та душевних страждань кожного з них, характеру та тривалості їх немайнових втрат, часу та зусиль, необхідних для відновлення здоров'я та попереднього життєвого стану, стосовно потерпілої ОСОБА_3 -необхідності затрати значних додаткових зусиль для організації її подальшого життя з врахуванням понесених нею непоправних втрат фізичного здоров'я, і приходить до висновку, що відшкодування вказаної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_3 в сумі 35 000 грн., а на користь потерпілого ОСОБА_4 - 7000 грн., буде достатньо компенсувати завдану кожному з них моральну шкоду.
Враховуючи те, що матері потерпілої ОСОБА_3 - ОСОБА_5 злочином також завдано значної моральної шкоди, яка проявилась у душевних стражданнях через непоправну втрату її дочкою здоров'я, необхідності додаткових зусиль для організації подальшого життя як її особисто, так і ОСОБА_3, яка в даний час перебуває у нерухомому стані та потребує постійного стороннього догляду та подальшого лікування, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з підсудного на користь ОСОБА_5 моральної шкоди в сумі 15 000 грн.
Виходячи з викладеного, суд вважає необхідним у задоволенні іншої частини позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.
Речовий доказ по справі у вигляді автомобіля ГАЗ - 21, державний номер НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у Диканському РВ УМВС та належить ОСОБА_14, підлягає поверненню власнику.
Речові докази у вигляді марлевих тампонів із речовиною бурого кольору, які приєднані до матеріалів кримінальної справи, повинні бути "залишені при справі.
Приймаючи до уваги те, що підсудний ОСОБА_2 повинен відбувати покарання у місцях позбавлення волі, суд вважає необхідним змінити йому запобіжний захід з підписки про невиїзд на утримання під вартою, взявши його під варту із залу суду, з зарахуванням у строк відбування покарання часу перебування під вартою під час досудового слідства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
б
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України та за цією статтею із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у вигляді двох років 6 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд на утримання під вартою, взявши його під варту із залу суду і строк відбування ним покарання обчислювати з 22 січня 2007 року. Зарахувати засудженому ОСОБА_2 в сірок відбутого покарання перебування ним під вартою з 20 по 23 вересня 2006 року.
Задовояити цивільні позови. . Стягти з засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 35 000 (тридцять п'ять тисяч) грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягти з засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 8766 (вісім тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 85 коп., у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягти з засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_4 999 /дев'ятсот дев'яносто дев'ять/ грн. 59 коп. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 7000 (сім тисяч) грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Позови прокурора Диканського району Полтавської області задовольнити. Стягти з засудженого ОСОБА_2 на користь Диканської центральної районної лікарні на р/р 35424004001381 МФО 831019 УДК в Полтавській області, код 01999256 - 1 370 (одну тисячу триста сімдесят) грн.44 коп. за лікування потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Стягти з засудженого ОСОБА_2 на користь Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського на р/р 35424004001147 МФО 831019 УДК в Полтавській області, код 01999106 - 8 378 (вісім тисяч триста сімдесят вісім) грн.01 коп. за лікування потерпших ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Речовий доказ у вигляді автомобіля ГАЗ - 21, державний номер НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у Диканському РВ УМВС та належить ОСОБА_14, повернути власнику.
Речові докази у вигляді марлевих тампонів із речовиною бурого кольору, які приєднані до матеріалів кримінальної справи, залишити при справі.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 15
діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Диканський районний суд, а
засудженим ОСОБА_2, який утримується під вартою, - у той же строк, з моменту
одержання копії вироку.
Головуюча: