АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Боголюбської Л.Б.,

суддів: Дзюбіна В.В., Осіпової Л.О.,

за участю прокурора Ємця А.А.,

захисника ОСОБА_1,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, Збаравської Н.В. на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 10 грудня 2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 10 грудня 2014 року кримінальна справа по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

який народився в селі Сергіївка Березнегуватського району

Миколаївської області, має вищу юридичну освіту, раніше не

судимий, який зареєстрований в АДРЕСА_1, фактично

проживає в АДРЕСА_3, -

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 359, ч.2 ст. 361-2 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, який

народився в м. Києві та проживає за адресою: АДРЕСА_2, має вищу технічну освіту, раніше не

судимий, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 359 КК України,

повернута прокурору міста Києва для проведення додаткове розслідування.

Органами досудового слідства підсудному ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення у несанкціонованому збуті інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах та автоматизованих системах, створених та захищених відповідно до чинного законодавства, повторно, за попередньою змовою групою осіб, а, крім того, підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення у незаконному придбанні та збуті спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Повертаючи кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прокурору міста Києва, з підстав неповноти та неправильності досудового розслідування, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні, суд зазначив, що підсудним пред'явлено неконкретне обвинувачення, бо в ньому не зазначено конкретний час, місце та спосіб придбання підсудними спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, що є порушенням їх права на захист.

Крім того, всупереч вимогам ст.22, ст.ст.64-66 КПК 1960 року, органами досудового слідства не було перевірено показання ОСОБА_2 про його відсутність в м. Києві 11 липня 2011 року, коли, як зазначено в обвинувальному висновку, він зустрічався з підсудним ОСОБА_3 по Кільцевій дорозі для передачі спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, та про його перебування в той час у м. Сваляві Свалявського району Закарпатської області; не надано жодних доказів щодо перевірки місця знаходження комп'ютера, сервера, з якого надсилалася інформація через електронні поштові скриньки ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6 на поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_7 , і місця знаходження Інтернет провайдерів, які обслуговували дані скриньки.

Судом вживалися заходи для забезпечення прибуття в судове засідання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які були понятими при огляді покупця ОСОБА_8 в кабінеті № 420 СБ України в м. Києві від 16.07.2011 року, який здійснював оперативну закупівлю спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, проте на виклики до суду вказані особи не з'являлися, приводи через органи внутрішніх справ не виконувалися, встановити їх реальне місце проживання за дорученням суду в порядку ст. 315-1 КПК 1960 року не виявилося можливим.

Наведена неповнота та неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні, як зазначив суд першої інстанції, оскільки у справі належить здійснити цілий комплекс оперативно-розшукових та слідчих дій, що суперечить процесуальній природі судового розгляду.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову суду першої інстанції скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд для розгляду по суті, посилаючись на те, що судом недотримані вимоги ст. 281 КПК 1960 року, бо розбіжності або неточності, допущені органами досудового слідства, можуть бути усунуті в судовому засіданні, в тому числі і шляхом наданням судових доручень для встановлення всіх обставин справи, що судом першої інстанції зроблено не було.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію і просив її задовольнити, пояснення обвинувачених та захисника, які заперечували проти апеляції і просили постанову суду залишити без зміни, вивчивши матеріали кримінальної справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів уважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Неповним визнається досудове розслідування тоді, коли під час його провадження всупереч вимогам ст. 22 КПК 1960 року не були досліджені або були досліджені поверхово чи однобічно обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, при цьому вони не вправі перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, допитаний в ході судового слідства підсудний ОСОБА_2 стверджував, що 11 липня 2011 року він не знаходився у м. Києві і не міг зустрічатися з ОСОБА_3 у зазначений в обвинуваченні час для передачі будь-яких речей, зокрема, спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а явку з повинною писав під тиском та під диктовку працівників правоохоронних органів.

Стороною обвинувачення ці обставини належно перевірені не були, а лише заперечувалися в судовому засіданні без належної аргументації.

В ході досудового слідства не були з'ясовані і обставини місця знаходження комп'ютера, сервера, з якого надсилалася інформація через мережу Інтернет на поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_7, хоча в обвинуваченні зазначено, що обвинувачений ОСОБА_2 розповсюджував спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації через мережу Інтернет.

Судом першої інстанції вживалися, передбачені законом заходи, в тому числі застосовувалися приводи свідків та в порядку ст. 315 -1 КПК 1960 року надавалися доручення слідчому про встановлення місця знаходження свідків, показання яких мають значення для перевірки, але постанови суду про привід та про виконання доручення належно не виконувалися.

З огляду на викладене, твердження апелянта про те, що наявні у кримінальній справі розбіжності або неточності допущені під час досудового слідства можуть бути усунуті судом в порядку, передбаченому ст. 315- 1 КПК 1960 року, чого судом першої інстанції зроблено не було, колегія суддів уважає надуманими, а інших переконливих доводів про необґрунтованість прийнятого судом рішення апелянт не навів.

Таким чином, залишилися не з'ясованими обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а суд першої інстанції позбавлений можливості усунути недоліки порушення вимог кримінально-процесуального закону, оскільки у справі належить здійснити цілий комплекс оперативно- розшукових заходів та слідчих дій, що суперечить процесуальній природі судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК 1960 року, п.п. 11, 15 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України 2012 року, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.

Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 10 грудня 2014 року про направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 359, ч.2 ст. 361-2 КК України, та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 359 КК України, прокурору міста Києва на додаткове розслідування залишити без зміни.

С У Д Д І:

______________ _____________ ______________

Боголюбська Л.Б. Дзюбін В.В. Осіпова Л.О.

Справа №11/796/87/2015 Категорія КК: ч.2 ст. 359, ч. 2 ст. 361-2

Головуючий у першій інстанції Дроздова Н.В.

Доповідач Боголюбська Л.Б.