Справа № 22ц-1227 \2008

 Категорія

Головуючий в 1 інстанції: Островська О.П.

Доповідач Борисов Є.А.

УХВАЛА

 Іменем України

1 квітня 2008 року Судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного

суду Луганської області в складі:

головуючого: Борисова Є.А.

суддів: Темнікової В.І.,  Пригорнєвої Л.І.

при секретарі: Плахотнюк К.К.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.  Луганську цивільну справу за

апеляційною скаргою військового прокурора Луганського гарнізону на ухвалу судді

Ленінського районного суду м.  Луганська від 1 листопада 2007 року за позовом

військового прокурора Луганського гарнізону в інтересах держави в особі

Міністерства оборони України,  Квартирно-експлуатаційного відділу м.  Луганська

Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України

Військової частини А-1783 Міністерства оборони України до ОСОБА_1,  ОСОБА_2 та малолітньої ОСОБА_3 в

їх особі про виселення.

встановила:

У жовтні 2007 року військовий прокурор Луганського гарнізону звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України,  Квартирно-експлуатаційного відділу М. Луганська Головного квартирно-експлуатаційного управління МО України,  Військової частини А-1783 до відповідачів ОСОБА_1,  ОСОБА_2, та малолітньої ОСОБА_3 в їх особі,  про їх виселення,  в якому послався,  на те,  що відповідачі без законних підстав мешкають у приміщенні колишнього гуртожитку Міністерства оборони України АДРЕСА_1. Звернення з вказаним позовом в інтересах держави обгрунтував тим,  що вказане приміщення є майном держави в особі Міністерства оборони України,  яке незаконно використовується відповідачами,  чим державі спричинюється шкода.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м.  Луганська від 01.11.2007 року позовна заява військового прокурора Луганського гарнізону була повернута без розгляду на підставі  ст.  121 ЦПК України як така,  що подана особою,  яка не має повноважень на ведення справи.

В апеляційній скарзі Військовий прокурор Луганського гарнізону просить ухвалу скасувати у зв'язку з її необґрунтованістю і порушенням судом вимог процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до  ст.  121 ЦПК України позовна заява повертається,  якщо заяву від імені позивача подано особою,  яка не має повноважень на ведення справи.

Як вбачається з позовної заяви,  вона подана прокурором в інтересах держави.

Пунктом 2  ст.  121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках,  визначених законом.

Відповідно до  ст.  36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставок представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушені економічних,  політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб,  що вчиняються у відносинах між ними і державою.

Згідно зі  ст.  45 ЦПК України суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників,  які звертаються до суду в інтересах держави. Е позовній заяві прокурор самостійно визначає,  в чому саме полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту.

Конституційний Суд України в Рішенні від 08.04.99 року (далі - рішення КСУ; визначив,  що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадк} самостійно визначає з посиланням на законодавство,  на підставі якого подається позов,  в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави,  обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган,  уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю,  частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів,  державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності,  але й в діяльності приватних підприємств,  товариств.

Пунктом 2 резолютивної частини рішення КСУ визначено,  що під поняттям "орган,  уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах",  треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування,  який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади. В п. 5 мотивувальної частини рішення КСУ передбачено,  що орган,  уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах фактично є позивачем у справі.

З огляду на вищезазначене,  суд першої інстанції дійшов вірного висновку,  що прокурор може бути представником сторони у справі тільки у випадку,  коли цією стороною у справі є орган державної влади або орган місцевого самоврядування,  наділені повноваженнями виконавчої влади і що заявляючи позов про виселення,  прокурор необгрунтовано визначив Міністерство оборони України як орган,  уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах,  оскільки Міністерство оборони України не може бути позивачем і стороною у процесі,  а Квартирно-експлуатаційний відділ м.  Луганська та військова частина А-1783 є самостійними юридичними особами,  які самостойно здійснюють свою діяльність через свої органи та посадових осіб,  і не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.

Судова колегія погоджується з висновком суду,  що прокурором фактично пред'явлено позов не в інтересах держави,  а в інтересах самостійних юридичних осіб,  які не позбавлені можливості самостійно захищати свої права. Права заявляти позови в інтересах юридичних осіб,  законом прокуророві не надано.

З урахуванням викладеного,  судова колегія вважає,  що суд першої інстанції обґрунтовано постановив ухвалу про повернення позовної заяви військового прокурора Луганського гарнізону без розгляду.

Доводи апеляційної скарги про порушення державних інтересів у даному випадку є непереконливими,  оскільки з них не вбачається у чому саме полягають

порушення або загроза порушень економічних,  політичних та інших державних інтересів внаслідок проживання відповідачів у спірному приміщенні.

Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог процесуального права і підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись  ст.  ст.  307, 312,  313-315 ЦПК України судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу військового прокурора Луганського гарнізону відхилити .

Ухвалу судді Ленінського районного суду м.  Луганська від 1 листопада 2007 року за позовом військового прокурора Луганського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України,  Квартирно-експлуатаційного відділу м.  Луганська Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України Військової частини А-1783 Міністерства оборони України до ОСОБА_1,  ОСОБА_2 та Малолітньої ОСОБА_3 в їх особі про виселення, - залишити без змін.

Ця ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після її проголошення.