Справа  N 2-59 2007 рік

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 січня     2007 року.

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Коваленка В.К. при секретарі - Марієвській Н.А. з участю:

представника позивача - Комісарчука О.В. відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  в   смт.Брусилів   справу за  позовом закритого  ак­ціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про розірвання догово­ру та стягнення заборгованності по договору,

ВСТАНОВИВ:

2 січня   2007 року закрите  акціонерне товариство комерційний  банк  "ПриватБанк"звернулося позовом до ОСОБА_1  про розірвання договору від 15 вересня 2005року та  стягнення заборгованності по договору.Свої позовні вимоги "Приватбанк" аргументує тим, що 15 вересня 2005 року філією  "Житомирське регіональне управління" Закритого  акціонерного  товариства  комерційного  банку "ПриватБанк"  \надалі Банк\ було укладено договір про на­дання банківський послуг.

Відповідно до Заяви відповідача Банк  відкриває від­повідачу картковий рахунок та видає клієнту платіжну карт­ку з кредитним лімітом 5 тисяч гривень.Термін дії картки становить 2 роки з базовою відсотковою ставкою 4% на мі­сяць, з розрахунку 360 днів на рік.

Банк повністю виконав перед відповідачем свої зобов" язання а він грубо порушив умови договору,відповідно до яких зобов"язався щомісячно погашати заборгованність.

Відповідно до розрахунку заборгованність по Договору відповідача ОСОБА_1 станом на 11 жовтня 2006 ро­ку складає 3815 гривень 78 копійок,в тому числі :по кредиту 3420,86 гривень,по відсоткам 394,92 гривень.

У відповідності з укладеним договором та Цивільним ко­дексом України відповідач зобов"язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Представник "Приватбанку" просив  позов задовільнити частково.Просив розірвати договір про надання банківських послуг.Від інших позовних вимог відмовився так як відповідач повністю оплатив заборгованність.

Відповідач в судовому засіданні не заперечив щоб дого­вір між ним та "ПриватБаНком" розірвали.Він сам мав намір розірвати умови договору так як при його укладанні процен­тна ставка становила 24% а при начисленні процентів 48%.

Вислухавши представника ЗАТ комерційний банк "Приват­банк"  ,відповідача,вивчивши та оцінивши матеріали спра­ви, дослідивши докази суд вважає,що позовні вимоги пози­вача підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено,що між банком "ПраватБанк" та ОСОБА_1 було укладено договір,який складається з заяви відповідача,,Умов надання банківських послуг та Пра­вил користування платіжною карткою.

Відповідно до розрахунку заборгованності станом на 11 жовтня 2006 року заборгованність ОСОБА_1 перед банком становила 3420 гривень 86 копійок.

Із виписки по рахунках та копій квитанцій Стемківський О.В. повністю сплатив банку заборгованність.

Відповідно до ст.651 п.2 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою сто­роною та в інших випадках,встановлених договором або зако­ном.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні,на користь якої ухвале­но  рішення,суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвержені судові витрати.Якщо позов задо­волено частково,судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного,керуючись ст.ст.10,11,15,60, 88,196,209,112-218,226,294  ЦПК України,ст.651 ч.2 ЦК Ук­раїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов закритого акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 задовільнити частково.

Стягнути  з  ОСОБА_1 на користь  Закритого  акціонерного  товариства комерційний банк "Приват- банк" розрахунковий рахунок 29096837101501 в  Жиитомирському  РУ ПриватБанку,  МФО  311744,  код 26192037  8  гривень  50 державного мита.

В іншій частині позовних вимог позивачу відмовити у зв"язку з безпідставністю позовних вимог.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня про­голошення рішення а апеляційна скарга на рішення суду по­дається протягом двадцяти днів після подання заяви про апе­ляційне оскарження.