РІШЕННЯ                                             Рядок ст. зв.№   

                                                                                                                       Справа №2-31/09р.

                                             ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

11 лютого 2009 року

          Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої-судді:                 Єгорової Н.І.,

при секретарі:                        Маковецькій Л.А.,

за участю представника:       ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доманівка цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

                                                     ВСТАНОВИВ:

             Позивач ОСОБА_2. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3. про стягнення боргу за договором позики в розмірі 4900 грн., посилаючись на те, що 11  листопада 2004р. він позичив кошти відповідачу в сумі 4900 грн., про що була складена розписка. Згідно розписки, відповідач зобов*язався повернути позивачу борг в тому ж розмірі до 30 травня 2005р. В зазначений термін борг відповідачем не був повернутий. ОСОБА_2. намагався вирішити питання про повернення боргу мирним шляхом, але ОСОБА_3. ухилявся від зустрічі і виконання боргових зобов*язань. Позивач просить стягнути з ОСОБА_3. борг за договором позики в примусовому порядку.

              В судовому засіданні позивач ОСОБА_2. збільшив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача борг в сумі 4900 грн., проценти від суми позики за ставками Національного Банку України за 3 роки в сумі 497.47 грн., пеню за 3 роки в сумі 441 грн., судовий збір в розмірі  63.40 грн., інформаційно-технічні витрати в розмірі 30 грн., та витрати за надання правової допомоги в сумі 250 грн.

              Відповідач ОСОБА_3. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і пояснив, що він дійсно  отримував від позивача кошти в борг окремими частинами на загальну суму 4900 грн., але кошти він повністю повернув і тому ніяких боргових зобов*язань перед позивачем не має.

               Вислухавши сторони, свідків, допитаних в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

                Із матеріалів справи вбачається, що сторони між собою уклали письмовий договір позики на загальну суму 4900 грн., про що свідчить розписка боржника ОСОБА_3. від 11 .11.2004р. Згідно розписки ОСОБА_3. 01 листопада 2004р. взяв в борг у ОСОБА_2. кошти в сумі 4900 грн. Борг відповідач зобов*язався повернути 30 травня 2005р.  Відповідач підтвердив факт отримання від позивача коштів в сумі 4900 грн. в борг.

             В судовому засіданні ОСОБА_3. наполягав на тому, що борг він повернув і ніяких боргових зобов*язань перед стягувачем не має. Доказами повернення боргу, як відповідач вважає, є пояснення свідків ОСОБА_4. та ОСОБА_5.

              Згідно ст.1047 ЦК України договір укладається в письмовій формі. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

               За аналогією, повернення коштів за договором позики провадиться таким же чином, тобто складанням розписки позикодавцем про отримання коштів від боржника. Свідки ОСОБА_4. та ОСОБА_3., яка є дружиною відповідача, тобто зацікавленою особою, не були присутні при повернені коштів відповідачем позивачу із рук в руки, а тому  їх пояснення не можуть бути доказами виконання договору позики. Інших письмових доказів про повернення боргу   відповідачем надано не було

               Із пояснень свідка ОСОБА_6. в судовому засіданні, вбачається, що в 2007р.при спілкуванні з відповідачем, він обмовився, що заборгував кошти ОСОБА_2, але не поверне їх, так у нього їх не має. Факт спілкування з даним свідком ОСОБА_3. не заперечує. Пояснення  свідка ОСОБА_6. підтверджує ствердження позивача про невиконання відповідачем боргових зобов*язань, а тому позовні вимоги в даній частині позову підлягають задоволенню в повному обсязі.

               Відповідно до ст..1050, 625 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов*язаний сплатити грошову суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

               Крім того, згідно ст..1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

                Позивач просить стягнути з відповідача проценти від суми позики за ставкою Національного Банку України за період з 30.05.2005р. по 30.05.2008р. в сумі 497 грн.47 коп.  та  3% річних від простроченої суми боргу за той же період в сумі 441 грн.

                Враховуючи, що на стягнення неустойки, відповідно до ст..258 ЦК України встановлена спеціальна (скорочена) позовна давність, суд приходить до висновку, що пеня за прострочення виконання грошового зобов*язання підлягає задоволенню лише в межах річного терміну, тобто за 1 рік і складає 147 грн. , інша частина позовних вимог відносно процентів від суми позики- підлягає задоволенню, так як ґрунтується на нормах цивільного законодавства.

                 Судові витрати в вигляді судового збору, витрат на інформаційно-технічне забезпечення та надання правової допомоги також підлягають стягненню з відповідача згідно ст..88 ЦПК України.

                 На підставі викладеного, керуючись ст..ст.625,1046-1050 ЦК України, ст..ст.5,6,8,10,11,60, 88, 209-215 ЦПК України, суд

                                                     ВИРІШИВ:

                    Позовні вимоги задовольнити частково.

                    Стягнути з ОСОБА_3на користь ОСОБА_2  борг за договором позики в розмірі 4900 (чотири тисячі дев*ятсот грн..) грн..,  проценти від суми позики в сумі 497.47 грн.( чотириста дев*яносто сім грн.. 47 коп.), пеню за невиконання грошового зобов*язання в сумі 147 грн. (сто сорок сім грн..) судовий збір в розмірі 55 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., та витрати за надання правової допомоги в сумі 250 грн.

                      Рішення суду набирає чинності після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з моменту проголошення рішення суду. Апеляційне оскарження проводиться в порядку ст.. 294 ЦПК України.

Суддя:                                                                                                               Н.І.Єгорова 

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: