Справа № 22-7423/2008р.                          Головуючий в 1 інстанції Садчиков Д.В.

Категорія 5                                                   Доповідач Стельмах Н.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 листопада 2008 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С, суддів Звягінцевої О.М., Молчанова С.І.,

при секретарі Шилковій Ю.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-ті особи - виконавчий комітет Новодонецької селищної ради, Добропільський міський відділ земельних ресурсів та головний архітектор відділу містобудування та архітектури Добропільської міської ради, комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» про поновлення права користування водоводом, відшкодування матеріальної та моральної щкоди і

встановив:

в апеляційній скарзі ОСОБА_1 оспорює обгрунтованість судового рішення, яким відмовлено в задоволенні вказаного позову, і ставить питання про його скасування та ухвалення нового про задоволення позову, оскільки вважає, що викладені в судовому рішенні висновки не відповідають встановленим по справі доказам.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

14 грудня 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача і зазначала, що він в 1997 році купив у ОСОБА_3 належну йому земельну ділянку, рядом з якою ще в 1989 році було обладнано водо розподільчий колодязь.

Вказаний колодязь обладнано з дозволу водоканалу за сумісні кошти її та ОСОБА_3 і з нього проведено водопостачання на її земельну ділянку.

23 травня 2006 року вона побачила, що водопостачання до її земельної ділянки є відсутнім внаслідок того, що відповідач його заглушив та розібрав колодязь, засипавши його землею.

Розмір спричинених цим їй збитків складає 673, 39 грн., з яких 453, 30 грн. вартість залізобетонного кільця; 142, 09 грн. вартість кришки на КС-15 та 78, 00 грн. вартість люка.

Відповідач не згоден відшкодувати їй вказані збитки.

Крім того, неправомірними діями відповідача їй спричинено моральну шкоду, відшкодування якої вона визначає в 5000 грн. з врахуванням характеру, обсягу та тривалості моральних страждань, спричинених їй відповідачем.

Тому вона просила суд ухвалити рішення, яким визнати неправомірними дії відповідача та стягнути з нього на її користь у відшкодування збитків 673, 39, грн., та 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 11 вересня 2008 року відмовлено в задоволенні вимог щодо визнання неправомірними дій ОСОБА_2 та стягнення матеріальної і моральної шкоди.

Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно із п.5 ч.1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

При розгляді цієї справи судом першої інстанції розглянуто вимоги, які ОСОБА_1 не заявлялися про стягнення матеріальної шкоди, і не розглянуто позов в частині відшкодування збитків.

В позовній заяві є відсутнім посилання позивачки на будь-яку норму матеріального права в обгрунтування підстав вимоги про відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 623 ЦК України збитки спричиняються порушенням зобов'язань і відшкодовуються особою, що їх порушила, в розмірі, який доказується кредитором.

Зважаючи на неясне викладення позовних вимог у вказаній частині, суду згідно із вимогами ст. 10 ЦПК України належало їх уточнити і вирішити справу з підстав, визначених позивачкою, а не на свій розсуд із застосуванням ст. 1166 ЦК України.

Зазначене перешкоджає апеляційному суду згідно із ст. 303 ЦПК України прийняти рішення в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги відповідно до чинного законодавства.

Крім того, відмовляючи в задоволенні позову суд в рішенні, не навівши жодного доказу в обґрунтування своїх висновків, послався на те, що не встановив вини відповідача у відключенні садиби позивачки від водопостачання, оскільки ОСОБА_2  був змушений демонтувати водо розподільчий колодязь,  існування якого загрожувало збереженню його майна.

Разом з тим, судом в рішенні також визначено, що позивачка мала належний дозвіл на приєднання до вуличної водопровідної мережі, обладнала водо розподільчий колодязь разом з попереднім власником будинку відповідача за сумісні кошти і користувалася водою до 2006 року, коли відповідач відключив її садибу від водопостачання.

Таким чином, судом допущено протиріччя в частині встановлених по справі обставин і зроблених правових висновків.

При новому розгляді справи суду належить вжити заходів щодо сприянню всебічному і повному з'ясуванню обставин справи та вирішити її з дотриманням норм матеріального і процесуального законів.

Керуючись ст. ст. 307, 311, 314 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 11 вересня 2008 р. СКАСУВАТИ, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.