Справа № 22ц-2153/2008 рік
Головуючий у 1-й інстанції Марченко Л.М.
Категорія 18
Доповідач ІгнатоваЛ.Є.
УХВАЛА
іменем України
2 квітня 2008 року Апеляційний суд Донецької області у складі
головуючої -Новосядлої В.М. , суддів - Ігнатової Л.Є., Троценко Л.І., при технічному секретарі - Скляренко Р.С ., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу по апеляційній скарзі закритого акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 15 січня 2008 року по заяві закритого акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
установив:
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 15 січня 2008 року товариству було відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1
Суд першої інстанції виходив з того, що з наданих заявником доказів у даній справі вбачається спір про право, тому товариству слід звернутись до суду у позовному порядку.
В апеляційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу у зв"язку з порушенням судом норм цивільно-процесуального законодавства, оскільки банком заявлена вимога, яка грунтується на правочині, вчиненому в письмовій формі, тому заявник вважає, що його вимоги слід розглядати у порядку наказного провадження.
Сторони в судове засідання не з"явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, з таких підстав.
Відмовляючи в прийнятті заяви про видачу судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що із заяви та доданих до неї документів вбачається спір про право, що виключає можливість розгляду питання про видачу судового наказу.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна.
Згідно зі ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлені вимоги, які грунтуються на правочині, вчиненому у письмовій формі: про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати; про компенсацію затрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини, або транспортних засобів боржника та в інших випадках, встановлених законом.
Як видно з матеріалів справи між заявником та ОСОБА_1 був укладений письмовий кредитний договір від 6.09. 2006 року, згідно з яким остання отримала кредит у розмірі 1000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 48% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення.
Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється щомісячними платежами кожного місяця, яка складається із заборгованості за кредитним договором, відсотків, комісії та інших витрат за договором.
У зв"язку із порушенням боржником умов договору про повернення кредиту у нього виникла заборгованість в сумі 938, 37 грн. за кредитом, 529, 38 грн., по процентах за користування кредитом, а усього: 1467, 75 грн.
Заявник надав до суду документи, що підтверджують розрахунок заборгованості по сплаті кредиту та відсотків по кредитному договору між боржником та кредитором.
Таким чином, надані банком матеріали свідчать про їх відповідність ст. 96 ЦПК України та відсутність підстав, які б унеможливлювали видачу судового наказу.
Посилання в ухвалі на наявність спору про право є передчасними, оскільки наказне провадження передбачає порядок та умови скасування суддею судового наказу у разі подання боржником відповідної заяви.
За таких обставин ухвала судді підлягає скасуванню з направленням матеріалів до суду першої інстанції для повторного вирішення питання про їх прийняття.
Керуючись ст. ст. 312, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.
Ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 15 січня 2008 року скасувати, справу направити на новий розгляд питання щодо прийняття до провадження заяви ЗАТ КБ „Приватбанк".
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.