Справа № 344/3677/15-ц
Провадження № 2/344/2388/15
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗАОЧНЕ
03 квітня 2015 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Татарінової О.А.,
секретаря Білоган Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, мотивуючи тим, що 12.07.2010 року у виконкомі Ліснотарновицької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області зареєстрвувала шлюб з відповідачем, про що зроблено відповідний актовий запис за № 6.
В шлюбі народилась дочка - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Причиною розірвання шлюбу стало те, що відповідач зловживає спиртними напоями, в нетверезому стані влаштовує сварки, конфлікти, які негативно впливають на виховання доньки, сторони не змогли створити міцної сім'ї. Стосунки які на даний час існують між ними виключають можливість її збереження. За наведених обставин просить шлюб розірвати, дитину залишити на проживанні з нею, прізвище не змінювати на дошлюбне та стягувати аліменти в її користь на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердому грошовому розмірі по 600 гривень щомісячно до досягнення донькою повноліття.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, суду подала заяву, за змістом якої просить розглянути справу у її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. З урахуванням положень ст. 224 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 12 липня 2010 року (а.с.4) сторони зареєстрували шлюб 12 липня 2010 року у виконкомі Ліснотарновицької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, про що зроблено відповідний актовий запис за № 6.
В шлюбі народилась дочка - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією свідоцтва про її народження (а.с.5).
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Як вбачається з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».
Судом встановлено, що сторони не підтримують сімейних стосунків, шлюб їх існує формально. Збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, оскільки відповідач зловживає спиртними напоями, в нетверезому стані влаштовує сварки, конфлікти, які негативно впливають на виховання доньки, намагання вплинути на відповідача позитивних результатів не дали . Тому такий шлюб зберігати не доцільно.
За приписами ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами слід розірвати, дитину залишити на проживанні з матір'ю, після реєстрації розірвання шлюбу прізвище позивачки не змінювати на дошлюбне.
В порядку ч. 2 ст. 115 СК України після набрання даним рішенням законної сили воно підлягає направленню до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачується щомісячно.
За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України і роз'яснень, викладених в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Оскільки неповнолітня дитина залишається проживати з матір»ю, та доводів про те, що відповідач не має постійного доходу, суд дійшов висновку, що аліменти, які підляють стягненню з відповідача на користь позивачки на утримання дитини, слід визначити в твердій грошовій сумі.
За правилами ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
При визначенні розміру аліментів суд відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України враховує, що відповідачем не надано суду доказів про його матеріальне становище та стан здоров'я. Проте, відповідач є працездатною особою, і спроможний платити аліменти на утримання дитини.
Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи,що обов»язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення аліментів на утримання дитини слід задовольнити, та стягувати з відповідача аліменти в користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 600 гривень, щомісячно, та до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 11 березня 2015 року.
Згідно із ч. 3 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Тому з відповідача слід стягнути 243,60 гривень судового збору в дохід держави.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.
На підставі наведеного, пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 104, 110, 112 Сімейного кодексу України,ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, керуючись ст. ст. 212-215,224-226, 367 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 12 липня 2010 року у виконкомі Ліснотарновицької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, про що зроблено відповідний актовий запис за № 6 - розірвати.
Неповнолітню дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, залишити на проживанні з матір'ю ОСОБА_1.
Після реєстрації розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити шлюбне "ОСОБА_1 ".
Стягувати з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Лісна Тарновиця Надвірнянського району Івано-Франківської області, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, і/н НОМЕР_1, на утримання неповнолітньої доньки -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 600 (шістсот) гривень, щомісячно, починаючи з 11.03.2015 року та до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 243,60 гривень на користь держави в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ в м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693.
Після набрання законної сили рішення суду надіслати до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відмітки в актовому записі про шлюб.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачів протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Татарінова О.А.