У Х В А Л А

31 березня 2015 р. Справа № 9105/13/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

за участі секретаря - Ратушної М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові заяву Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про роз'яснення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірною відмови у перерахунку пенсії за віком та зобов'язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В:

27.08.2014 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області (далі - УПФ) в якому, з врахуванням уточнення позовних вимог в судовому засіданні 10.09.2014, просила визнати неправомірними дії відповідача щодо неврахування до складу заробітної плати сум індексації та матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових потреб при призначенні пенсії та зобов'язати УПФ здійснити перерахунок розміру її пенсії, як державному службовцю з урахуванням до заробітної плати з якої проводиться нарахування пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення та індексацію з 17.06.2014 і в подальшому до моменту припинення пенсії.

Постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 10 вересня 2014 року в справі №338/1311/14-а заявлений позов задоволено.

За результатами апеляційного розгляду справи постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року апеляційну скаргу УПФ задоволено частково. Постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 10 вересня 2014 року змінено, виключено абзац четвертий резолютивної частини постанови щодо виплати пенсії надалі. В решті постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 10 вересня 2014 року залишено без змін.

31.01.2015 Львівським апеляційним адміністративним судом отримано заяву УПФ про роз'яснення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року.

Згідно поданої заяви вказана постанова є незрозумілою в частині того, чи виплачувати в подальшому пенсію позивачу, у зв'язку із чим просить вказати кінцеву дату такої виплати.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду заяв про роз'яснення судового рішення були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до ч.1 ст.41 та ч.3 ст.170 КАС України, вважає можливим проведення розгляду таких заяв за їх відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи заяви про роз'яснення судового рішення, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення такої.

Згідно з ч.1 ст.170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Частиною 2 ст.170 КАС України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Виходячи із системного тлумачення положень вказаної статті, роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати, оскільки має місце ймовірність неправильного його виконання чи невиконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Вказана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення в судовому засіданні. Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Також, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Слід зазначити, що фактично УПФ просить не роз'яснити постанову апеляційного суду, а не погоджується із нею оскільки вважає, що відсутні підстави для подальшої виплати пенсії позивачу. Вказане виходить за межі повноважень суду щодо роз'яснення судового рішення, передбаченого ч.1 ст.170 КАС України.

Більше того, апеляційний суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що в судовому рішенні яке заявник просить роз'яснити чітко зазначено, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. Отже, вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити таку, у разі відсутності спору про право особи на отримання пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, не можна обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком. Тобто, органи Пенсійного фонду України зобов'язані проводити нарахування та виплату пенсії відповідній особі до втрати нею такого права.

Загалом, усі твердження УПФ щодо нечіткості резолютивної частини судового рішення, критично оцінюються апеляційним судом, оскільки такі є переоцінкою заявником висновків суду наведених у такому судовому рішенні та довільним їх трактуванням, з метою обґрунтування своєї позиції яка полягає в обмеженні права ОСОБА_1 на виплату та перерахунок належної їй пенсії певним часовим проміжком.

Відтак, апеляційний суд вважає, що як мотивувальна так і резолютивна частина постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року є чіткими та повністю зрозумілими, що унеможливлює неоднакове тлумачення висновків суду та не може стати причиною ускладнення чи неможливості виконання судового рішення.

Роз'яснюючи судове рішення суд не може змінювати його суть. Якщо особа вважає, що суд припустився помилки - це є підставою для оскарження постанови в касаційному порядку.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяв про роз'яснення судового рішення.

Керуючись ст.ст.158-160, 170, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про роз'яснення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року відмовити.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя О.М. Гінда

Суддя В.В. Ніколін