02.04.2015 Провадження №2о/331/37/15
ЄУН 331/2119/15-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И
02 квітня 2015 року місто Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді - Антоненко М.В.,
народних засідателів:- Кобзар О.В., Самолевської Н.В.
при секретарі Рухловій М.Ю.,
за участю
представника заявника - Кісленко В.П. ,
прокурора - Шевчук О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі цивільну справу за заявою Головного психіатра Департаменту охорони здоров»я Запорізької облдержадміністрації Паталаха Ф.В. про продовження амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку відносно ОСОБА_5, -
В С ТА Н О В И В:
Головний психіатр Департаменту охорони здоров»я Запорізької облдержадміністрації Паталах Ф.В. в порядку окремого провадження звернувся до суду з заявою про продовження амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку ОСОБА_5.
В обґрунтування заяви зазначино, що ОСОБА_5, 1987 р.н., який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 перебуває на диспансерному обліку в КУ «Обласна психіатрична лікарня» з 2010 р. з діагнозом: «шизофренія, параноїдна форма, афективно-маячний синдром, безперервний тип перебігу».
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29 листопада 2012 року до ОСОБА_5 застосовано амбулаторну психічну допомогу примусовому порядку, рішення про продовження амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку приймалось неодноразово, останній раз - 22.10.2014 року.
За останні 6 місяців ОСОБА_5 відвідує дільничного лікаря-психіатра своєчасно, регулярно приймає призначене лікування. Однак, критика до хвороби відсутня, ремісії короткі, неякісні. Зберігаються психопатоподібні форми поведінки, маячні ідеї на адресу сусідів не гублять своєї актуальності. Настанови на добровільне лікування не має.
За висновками комісії лікарів-психіатрів хворий від 20 березня 2015 року ОСОБА_5 страждає на тяжкий психічний розлад, являє собою активний тип соціальної небезпеки, внаслідок чого потребує продовження амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
З метою запобігання вчиненню ОСОБА_5 соціально-небезпечних дій та захисту прав інших осіб, просить суд винести рішення про продовження у примусовому порядку амбулаторну психіатричну допомогу ОСОБА_5 без його згоди.
Представник заявника Кісленко В.Ф. у судовому засіданні заяву підтримав та просив суд її задовольнити, також наполягав на розгляді справи за відсутності ОСОБА_5, оскільки присутність його у судовому засіданні може негативно вплинути на стан його психічного здоров»я.
ОСОБА_5 у судове засідання не з"явився, хоча про час та місце розгляду повідомлявся належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомив. Заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду заяви до суду не надав.
Суд, заслухавши пояснення представників заявника, думку прокурора, який вважає, що заява підлягає задоволенню, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_5, 1987 р.н., який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, перебуває на диспансерному обліку в КУ «Обласна психіатрична лікарня» з 2010 р. з діагнозом: «шизофренія, параноїдна форма, афективно-маячний синдром, безперервний тип перебігу».
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29 листопада 2012 року до ОСОБА_5 застосовано амбулаторну психічну допомогу примусовому порядку, рішення про продовження амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку приймалось неодноразово, останній раз - 22.10.2014 року.
За останні 6 місяців ОСОБА_5 відвідує дільничного лікаря-психіатра своєчасно, регулярно приймає призначене лікування. Однак, критика до хвороби відсутня, ремісії короткі, неякісні. Зберігаються психопатоподібні форми поведінки, маячні ідеї на адресу сусідів не гублять своєї актуальності. Настанови на добровільне лікування не має.
За висновками комісії лікарів-психіатрів хворий від 20 березня 2015 року ОСОБА_5 страждає на тяжкий психічний розлад, являє собою активний тип соціальної небезпеки, внаслідок чого потребує продовження амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 р. № 1489-ІП передбачено, що амбулаторна психіатрична допомога надається лікарем-психіатром на прохання або за усвідомленою згодою особи. Амбулаторна психіатрична допомога може надаватися без усвідомленої згоди особи або без згоди її законного представника у разі встановлення у неї тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона завдасть значної шкоди своєму здоров'ю у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги. Амбулаторна психіатрична допомога особі без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника надається лікарем-психіатром в примусовому порядку за рішенням суду.
За таких обставин, суд вважає, що вимоги заявника є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню, оскільки є відомості для обґрунтованого припущення про наявність у ОСОБА_5 тяжкого психічного розладу, внаслідок чого він може завдати значної шкоди своєму здоров'ю або здоров'ю оточуючих у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання йому психіатричної допомоги.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214 - 215, 240-214 ЦПК України, ст. 12 Закону України «Про психіатричну допомогу», суд
В И Р І Ш И В :
Заяву Головного психіатра Департаменту охорони здоров»я Запорізької облдержадміністрації Паталаха Ф.В. - задовольнити.
Продовжити надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку громадянину ОСОБА_5, 1987 року народження, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Суддя: М.В. Антоненко
Народні засідателі:
Кобзар О.В.
Самолевська Н.В.