Справа 201/10431/15-а

Провадження 2а/201/20/2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 березня 2015 року м. Дніпропетровськ

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі головуючого судді Наумової О.С.,

при секретарі Поддєлковій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного центру з нарахування та здійсненню соціальних виплат Дніпропетровської облдержадміністрації (далі - Центр), Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської облдержадміністрації (далі - Департамент) про визнання дій Департаменту та Центру з нарахування щорічної разової грошової допомоги, як інваліду війни відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2014 рік неправомірними, солідарне стягнення з Департаменту та Центру за рахунок Державного Бюджету України суми перерахованої одноразової допомоги за 2014 рік згідно ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком згідно ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 8 538,37 грн., встановлення контролю за виконанням судового рішення, -

за участю сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю

від відповідача 1: Севрюк Н.О. - за довіреністю

від відповідача 2: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Дніпропетровського обласного центру з нарахування та здійсненню соціальних виплат Дніпропетровської облдержадміністрації, Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської облдержадміністрації про визнання дій Департаменту та Центру з нарахування щорічної разової грошової допомоги, як інваліду війни відповідно до ст. 13 України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2014 рік неправомірними, солідарне стягнення з Департаменту та Центру за рахунок Державного Бюджету України суми перерахованої одноразової допомоги за 2014 рік згідно ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком згідно ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 8 538,37 грн., встановлення контролю за виконанням судового рішення (з урахуванням уточнених вимог (а.с. 47 - 50).

В обґрунтування позову зазначив, що він є інвалідом Великої вітчизняної війни І групи, у зв'язку із чим має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до ч. 5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993р. № 3551-XII за 2014 рік у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком. Згідно зі ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне з пізнанні" мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно ст.7 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, дорівнює 949 грн. Тому розмір разової грошової допомоги до 5 травня за 2014 рік повинен становити 10 * 949 = 9 490 грн.

Відповідач 2 (Департамент) як розпорядник коштів не забезпечив належне фінансування разової допомоги до 5 травня і не вчинив дій для встановлення у Державному бюджеті України на 2014 рік фінансування згідно із ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту", тому відповідач 1 - Центр здійснив нарахування разової допомоги не на підставі Закону, а згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 102 від 16.04.2014р. у розмірі 2 575,00 грн., тобто недонарахував 6 915,00 грн. (9 490,00 - 2 575,00). Отже, недонарахована сума підлягає солідарному стягненню із відповідачів. Крім того, посилаючись на ст. 625 ЦК України, вважає, що з відповідачів також слід стягнути солідарно розмір матеріальних збитків, розрахований як індекс інфляції з травня 2014 року по січень 2015 року - 1,20976, помножений на суму несплаченої соціальної виплати 6 915,00 грн. (6 915,00 1,20976 = 8 538,37 грн.). Тому просить позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Додатково зазначив, що відповідати за даним позовом повинні саме Департамент та Центр, він не бажає залучати у якості відповідача Управління праці та соціального захисту населення Самарського району м. Дніпродзержинська, оскільки воно не повинно відповідати за даним позовом, про що надав суду заяву (а.с. 79), вважав, що він визначив вірно відповідачів у справі.

Представник відповідача 1 - Центру, в судовому засіданні проти позову заперечував, вказавши, що Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції 2014 року передбачене надання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, які встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 102 від 16.04.2014р., зокрема, для інвалідів І групи - 2 575,00 грн. Конституційний Суд України рішенням 3-рп/2012 від 25.01.2012р. визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розмір соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Отже, розмір отриманої позивачем допомоги відповідає законодавству. Крім того, вказаною постановою Кабінету Міністрів України встановлено, що у 2014 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державної адміністрації (далі - органи соціального захисту населення), які через відділення зв'язку або установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, що не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання). Цією ж постановою зобов'язано Пенсійний фонд України забезпечити подання до 17 квітня 2014 року органам соціального захисту населення перелік осіб, які мають право на одержання грошової допомоги - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.

Отже, на виконання постанови, головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 16.04.2014р. надані списки пенсіонерів - ветеранів війни, де за № 148554 значиться ОСОБА_1 та сума, яка належить до виплати - 2 575 грн. Даний список подається в електронному вигляді та ніяким чином не може коригуватися, змінюватися Центром. Отже, розмір отриманої позивачем допомоги відповідає чинному законодавству та безпосередньо Центром не було порушено його право щодо отримання допомоги. Згідно ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. Таким органом в Україні є Міністерство соціальної політики України (чинна редакція ст. 17-1 з 1.01.2013р.). До 2013 року стаття 17-1 Закону передбачала обов'язок виплачувати щорічну разову грошову допомогу до 5 травня органу праці та соціального захисту населення, зокрема, пенсіонерам - за місцем отримання пенсії. Позивач (1925 р.н.) є пенсіонером та отримує пенсію в Самарському районі м. Дніпропетровська. Органом праці та соціального захисту населення за місцем отримання пенсії позивачем є Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради, що підтверджено, зокрема, й постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06.09.2011р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2012р., яким зобов'язано УПСЗН Самарської районної у м. Дніпропетровську ради здійснити нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік. Враховуючи викладене, вважає, що Центр не повинен відповідати за даним позовом.

Представник відповідача 2 - Департаменту, в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини не явки не повідомив. Тому, за згодою сторін, суд розглядає справу у його відсутність.

Вислухавши в судовому засіданні сторін, дослідивши матеріали справи, встановлено наступне.

Позивач є інвалідом Великої вітчизняної війни І групи, що підтверджується посвідченням, виданим 22.05.2013р. (а.с. 48), перебуває на обліку в Управлінням праці та соціального захисту населення Самарського району м. Дніпродзержинська.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993р. № 3551-XII зі змінами, внесеними Законом України 25.12.1998р. № 367-XIV щорічно до 5 травня інвалідам І групи виплачується разова грошова допомога у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком.

УПСЗН Самарського району м. Дніпродзержинська позивачу виплачена грошова допомога в розмірі 2 575,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.04.2014р. № 102 "Деякі питання виплати у 2014 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань".

Позивач користується правом на отримання грошової допомоги у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком до 5 травня щорічно відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

У 2014 році розмір разової грошової допомоги, який визначено ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не змінювався.

У 2014 році прав Кабінету Міністрів України щодо встановлення розміру разової грошової допомоги, яка виплачується до 5 травня учасникам війни, чинним законодавством не передбачено.

Тому по відношенню до спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 16.04.2014р. № 102 "Про деякі питання виплати у 2014 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", якою визначено розмір виплат разової грошової допомоги до 5 травня, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку разової грошової допомоги, слід керуватися Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не підзаконним нормативно-правовим актом - Постановою Кабінету Міністрів.

При цьому слід зазначити, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Разом із тим, обов'язок по нарахуванню та виплаті допомоги, передбаченої ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", покладено на відповідний орган праці та соціального захисту населення.

Право позивача декларовано державою, яка через створені нею органи - в даному випадку органи управління праці та соціального захисту населення України, і несе обов'язок по своєчасній та повній виплаті допомоги саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.

Разом із тим, суд не приймає посилання позивача, що Департамент та Центр повинні солідарно відповідати за даним позовом, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 102 Бюджетного Кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" п.4 ч.1 ст.89 Бюджетного Кодексу (тобто видатки на державні програми соціального захисту), фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У відповідності із ч.1 ст.21 Бюджетного Кодексу України для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав всі розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно ч.2 ст.21 Бюджетного Кодексу України кошти бюджету, які отримують фізичні особи (одержувачі бюджетних коштів), надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштів.

Відповідно до Положення про Міністерство соціальної політики України, затверджене Указом Президента України від 06.04.2011р. № 389/2011, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінсоцполітики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.

Відповідно до покладених на нього завдань Міністерство організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", жертвам нацистських переслідувань;

Згідно ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. Таким органом в Україні є Міністерство соціальної політики України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.04.2014р. № 102 установлено, що у 2014 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державної адміністрації (далі - органи соціального захисту населення), які через відділення зв'язку або установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, що не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання).

Такими структурними підрозділами на місцях є управління праці та соціального захисту населення, які утворюються відповідними розпорядженням голів державних адміністрації відповідно до Закону України "Про місцеві державні адміністрації", якими затверджуються Положення про такі управління. Ці Управління є структурними підрозділами державних адміністрації, підзвітні і підконтрольні голові адміністрації та Міністерству праці і соціальної політики України.

Отже, Міністерству в особі його структурних підрозділів - УПСЗН наданий статус головного розпорядника коштів, спрямованих на забезпечення отримання фізичними особами - у даному випадку інвалідами війни, разової грошової допомоги до 5 травня на підставі п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.04.2014р. № 102.

В той же час, Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, згідно із його Положенням, затвердженим розпорядження голови облдержадміністрації від 28.12.2012р. № Р-985/0/3-12, підпорядкований голові обласної державної адміністрації, а також підзвітний і підконтрольний Міністерству соціальної політики України (далі - Мінсоцполітики). Департамент у своїй діяльності керується, у т.ч. наказами Мінсоцполітики, інших центральних органів виконавчої влади. Департамент забезпечує виконання в області повноважень, встановлених законодавством України у сфері соціального захисту у т.ч. ветеранів війни. Згідно із п. 6 Положення, Департамент забезпечує у межах своїх повноважень цільове використання бюджетних коштів, організацію виплати разової грошової допомоги до 5 травня особам, на яких поширюється чинність законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань".

Дніпропетровський обласний центр з нарахування та здійсненню соціальних виплат Дніпропетровської облдержадміністрації, відповідно до його Положення, затвердженого розпорядженням Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 18.09.2014р. № Р-515/0/3-14 є державною установою і підпорядковується департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Центр відповідно до покладених на нього завдань: здійснює вхідний облік та контроль за виконанням документів з питань призначення соціальної допомоги, інших грошових виплат, які надходять від органів праці та соціального захисту населення, підприємств, організацій та установ; перевіряє правильність визначення органами праці та соціального захисту населення права на призначення соціальної допомоги, інших видів грошових виплат; забезпечує у тижневий термін оформлення виплатних документів та їх відправку на виплату відповідно до узгоджених графіків (п.п. 4.1., 4.2. Положення).

Варто зазначити, що Положення про УПСЗН та Департамент розробляються на підставі Методичних рекомендацій з розроблення положень про структурні підрозділи соціального захисту населення місцевих державних адміністрацій, затверджених Наказом Міністерства соціальної політики України від 26.11.2012р. № 741, яким визначені також вказані функції Департаменту та УПСЗН, зокрема, Департамент підпорядкований голові обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, а також підзвітний і підконтрольний Мінсоцполітики і забезпечує виконання на відповідній території повноважень, встановлених законодавством України у сфері соціального захисту працюючого населення (розділ 3).

Управління соціального захисту населення підпорядковане голові районної, районної у м. м. Києві та Севастополі державної адміністрації, а також підзвітне і підконтрольне Департаменту соціального захисту населення обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації. Управління у своїй діяльності керується законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики.

Основним завданням управління є забезпечення реалізації державної соціальної політики на відповідній території у сфері соціального захисту населення, що включає, у т.ч. призначення та виплату державної соціальної допомоги інвалідам всіх категорій.

З наведених норм випливає, що УПСЗН є головним розпорядником бюджетних коштів, спрямованих у т.ч. на забезпечення отримання ветеранами війни разової грошової допомоги до 5 травня, управління забезпечує реалізацію державної соціальної політики на відповідній території, що включає і призначення та виплату державної соціальної допомоги. Тобто, УПСЗН призначає та здійснює виплату спірної соціальної допомоги, діючи через Центр, до якого надходять від управління відомості про призначену допомогу. Тому саме УПСЗН повинно відповідати за даним позовом, а не відповідачі солідарно, як вважає позивач.

Додатково вказане підтверджується постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06.09.2011р. (а.с. 52), залишеним без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2012р., яким зобов'язано УПСЗН Самарської районної у м. Дніпропетровську ради здійснити позивачу нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Разом з тим, вищевказана норма КАС України не містить імперативних вказівок на обов'язок суду щодо заміни первинного відповідача, оскільки остання передбачає саме право суду за згодою позивача допустити заміну сторони у справі.

Суд вважає за необхідне зазначити, що на відміну від цивільного судочинства, в адміністративному процесі зберігся процесуальний інститут заміни неналежного відповідача. Наявність такого інституту в адміністративному судочинстві обумовлена публічно-правовим характером спорів і принципом офіційного з'ясування обставин у справі.

При цьому, КАС України, на відміну від ЦПК України, не передбачає можливості продовження розгляду справи після заміни відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача за відсутності клопотання нового відповідача або залученого співвідповідача про розгляд справи спочатку.

Зважаючи на те, що позивач категорично відмовився на заміну та залучення у якості співвідповідача УПСЗН у порядку ст. 52 КАС України, вважаючи, що даний орган не повинен відповідати за даним позовом, так як не наділений повноваженнями щодо здійснення виплат зі спірної допомоги, суд, розглянувши справу в межах вимог позивача, доходить висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки визначені позивачем відповідачі не порушили його прав, свободи та інтереси.

Варто зазначити щодо вимог позивача про стягнення збитків за ст. 625 ЦК України.

Стаття 625 ЦК розміщена в розд. І "Загальні положення про зобов'язання" кн. 5 ЦК, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань. Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошові зобов'язання, відповідальність за які встановлена ст. 625 ЦК, передбачають насамперед договірні правовідносини. Дане також підтверджено Аналізом практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві Верховного Суду України (http://www.scourt.gov.ua).

Втім, правовідносини щодо виплати соціальної допомоги органом державної влади не є приватноправовими, а публічно правовими, тому і спори, що з них витікають є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів (ч. 2 ст. 4 КАС України). Відтак, оскільки зобов'язання між сторонами не є цивільно-правовими, до них не можна застосовувати норми цивільного законодавства, зокрема, в частині цивільно-правової відповідальності.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного центру з нарахування та здійсненню соціальних виплат Дніпропетровської облдержадміністрації, Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської облдержадміністрації про визнання дій Департаменту та Центру з нарахування щорічної разової грошової допомоги, як інваліду війни відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2014 рік неправомірними, солідарне стягнення з Департаменту та Центру за рахунок Державного Бюджету України суми перерахованої одноразової допомоги за 2014 рік згідно ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком згідно ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 8 538,37 грн., встановлення контролю за виконанням судового рішення - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 31 березня 2015 року. Постанова у повному обсязі cкладена 3 квітня 2015 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.С. Наумова