Справа № 22ц - 194 /09 Головуючий у 1 інстанції - Пушкарчук В.П.
Категорія - 45 Доповідач - Веремчук Л.М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 лютого 2009 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Русинчука М.М.
суддів Веремчук Л.М., Мудренко Л.І.
при секретарі Губарик К.А.
з участю: прокурора Клока Д.М.
представника позивача Баївської сільської ради Приймаченка С.Ю.
відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3
представників третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_4, ОСОБА_5
'
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Волинського природоохоронного міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Баївської сільської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у попередній стан, за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, Баївської сільської ради про усунення перешкод в користуванні земельної ділянки, за апеляційними скаргами відповідача ОСОБА_1 та представника третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_6 на рішення Луцького міськрайонного суду від 18 грудня 2008 року,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 18 грудня 2008 року позовні вимоги Волинського природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Баївської сільської ради про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у попередній стан та позов третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою задоволено частково. Постановлено зобов'язати ОСОБА_1 звільнити 26 кв.м. самовільно зайнятої земельної ділянки по АДРЕСА_1 відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 10-11.07.2007 року та зобов'язати Баївську сільську раду Луцького району провести коригування генерального плану «Проекту планування та забудови села Городище Луцького району», розробленого ВФ УДІПМ «Діпроміст» в 1971 році з врахуванням існуючих житлових будинків ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6, вулично - шляхових мереж між ними, протипожежних вимог, які викладені в додатку 3.1 ДБН 360 - 92** «Містобудівництво. Планування і забудова міських і сільських поселень» п.2* та п. 12.6 ДБН Б. 2.4-1-94. В решті позовних вимогах відмовлено. Стягнуто з відповідача ОСОБА_1 в користь ОСОБА_6 судові витрати в сумі 16 грн.
В поданих на рішення міськрайонного суду апеляційних скаргах відповідач ОСОБА_1 просить дане рішення скасувати, як необ'єктивне і помилкове, прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, у якому висновки суду не відповідають обставинам даної справи та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити та представника позивача ОСОБА_6 - Ульчака Б.І., який просить дане рішення скасувати в частині відмови у позовних вимогах ОСОБА_6 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги останньої задовольнити в повному обсязі.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають з таких підстав.
Судом встановлено, що на праві приватної власності земельні ділянки №3 та № 1, розміром по 0,25 і 0,65 га, належать ОСОБА_1 та ОСОБА_6 по вул. Дружби у с. Городище Луцького району, що стверджується державним актом на право власності на земельну ділянку (а.с.2,32) та згідно висновку № 0063 судової будівельно - технічної експертизи від 24.04.2008 року ( а.с.103-106).
Встановлено, що ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,20 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та 0,37 га для ведення особистого підсобного господарства, що стверджується копією архівної виписки з рішення №12/11 сесії Баївської сільської ради від 29.12.1999року (а.с.50).
Разом з тим, існуючий проїзд між земельними ділянками сторін по справі ОСОБА_1 до огорожі ОСОБА_2 становить 3,5 м. обмежує доступ до будинковолодіння ОСОБА_6 і не забезпечує відстані що вимагається протипожежним нормам. Крім того, не відповідає генеральному плану «проекту планування та забудови села Городище Луцького району» розробленому ВФ УДІПМ «Діпроміст» в 1971 році.
З матеріалів справи вбачається, що Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області була проведена перевірка 10-11.07.2006 року та виявлено самовільне зайняття відповідачем ОСОБА_1 земельної ділянки площею 18 кв. м на території земель загального користування с. Городище - 1 Баївської сільської ради Луцького району та складено протокол про адміністративне правопорушення 13.07.2006 року за ст. 53-1 КУпАП та внесено останньому припис з вимогами про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки за даною адресою (а.с. 3-6). Зокрема при проведенні повторної перевірки відповідним Управлінням 31.07.2006 року встановлено, що ОСОБА_1 даний припис не виконав, самовільно зайняту земельну ділянку не звільнив. Про це складено протокол про адміністративне правопорушення. Постановою від 4.08.2006 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст..185-5 КУпАП України (а.с.7-12).
Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язанні з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог, зобов'язавши ОСОБА_1 звільнити 26 кв.м. самовільно зайнятої земельної ділянки по АДРЕСА_1, оскільки останнім порушено вимоги земельного законодавства та зобов'язав Баївську сільську раду Луцького району провести коригування генерального плану «Проекту планування та забудови села Городище Луцького району», розробленого ВФ УДІПМ «Діпроміст» в 1971 році з врахуванням існуючих житлових будинків ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6, вулично - шляхових мереж між ними, протипожежних вимог, оскільки відповідне коригування генплану забудови села не було проведено по даний час.
Доводи апелянтів не впливають на правильність висновків суду.
Оскаржуване рішення постановлене з додержанням вимог матеріального і процессуального права, а наведені в ньому висновки відповідають обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 312 -315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційні скарги відповідача ОСОБА_1 та представника третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_6 - ОСОБА_5відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду від 18 грудня 2008 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Судді