Справа №22ц -264//09 Головуючий в 1 інстанції: Івасюта Л.В.
Категорія: 37
Доповідач: Веремчук Л.М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
4 березня 2009 року м. Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Мудренко Л.І.
суддів - Веремчук Л.М., Русинчука М.М.
при секретарі - Губарик К.А.
з участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Буянівської сільської ради - Карабана Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Буянівської сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку на рішення Луцького міськрайонного суду від 10 грудня 2008 року ,-
в с т а н о в и л а:
Луцький міськрайонний суд рішенням від 10 грудня 2008 року в позові ОСОБА_2 відмовив.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення місцевого суду із-за невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи, постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Колегія суддів апеляційного суду, розглянувши апеляційну скаргу в межах її доводів, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення із слідуючих мотивів.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що позивач є донькою ОСОБА_7 та ОСОБА_8. ОСОБА_7 помер у ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до ст.563 ЦК УРСР у випадку смерті члена колгоспного двору спадкування в майні колгоспного двору не відкривається. Воно відкривається лише тоді, коли помирає останній член колгоспного двору. В цьому випадку право на спадкування виникає на загальних підставах. Спадщина після смерті члена колгоспного двору ОСОБА_7 не відкривалась, оскільки на час його смерті у колгоспному дворі залишалась його дружина - ОСОБА_8
Та обставина, що позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину на грошовий вклад у державному Ощадному банку після смерті батька не означає, що спадщина відкрилась у колгоспному дворі після смерті члена колгоспного двору, оскільки відповідно до ст.564 ЦК УРСР існував окремий порядок успадкування вкладів, який являвся особистим майном члена колгоспного двору і переходив до спадкоємців на загальних підставах.
Статтями 548, 549 ЦК УРСР передбачено, що для прийняття спадщини необхідно щоб спадкоємець її прийняв. Спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо подав заяву нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Місцевим судом встановлено, що після смерті своєї матері ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, позивач не вчинила жодних дій, які б свідчили при прийняття нею спадщини, а саме: не подала в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини і не вступила у фактичне управління спадковим майном. Крім того, позивачка не довела, що спадкове майно після смерті матері існує.
Судом встановлено, що спірного спадкового майна, на яке претендує позивачка, немає в натурі, відсутні також правовстановлюючі документи на житловий будинок у АДРЕСА_1. Із погосподарської книги № 7 Буянівської сільської ради за 1986-1990 роки по особовому рахунку № 409 вбачається, що за вищезгаданою адресою існував житловий будинок і належав він колгоспному двору, до якого входили батьки позивачки.
Відмовляючи позивачеві у позові суд прийшов до вірного висновку, що підстав для визнання права власності на неіснуюче в натурі спадкове майно на яке до того ж відсутні правовстановлюючі документи після смерті батьків позивачки нема.
Місцевий суд правильно вважав, що відповідно до ст.553 ч.2 ЦК УРСР позивачка є особою, яка відмовилась від спадщини після смерті матері ОСОБА_8, оскільки не вчинила жодної з дій передбаченої ст.549 цього Кодексу, що свідчили б про прийняття нею спадщини. Крім того, позивачка не довела суду, що у її матері на день смерті існувало майно, на яке вона претендує, оскільки як встановлено судом першої інстанції, спірний будинок був відчужений гр-ну ОСОБА_3 матір»ю позивачки після вибуття її із цього будинку на інше місце проживання у 1990 році.
Вирішуючи питання про визнання недійсним Державного акту про право власності на земельну ділянку у селі Усичі, вул.Квітнева,2 Луцького району, виданий на ім»я ОСОБА_3 на підставі рішення Буянівської сільської ради від 15.11.1994 року № 214 для ведення особистого селянського господарства, суд прийшов до правильного висновку відмовивши позивачеві у позові, оскільки позивач не надав доказів про порушення його прав та вимог чинного законодавства при прийнятті цього рішення сільською радою.
Посилання апелянта на ту обставину, що до спадкоємців житлового будинку і інших будівель і споруд у відповідності зі ст.1225 ЦК України переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, не можуть бути підставою для визнання Державного акту недійсним, оскільки вона не набула права власності на житловий будинок.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, правильно визначено правовідносини між сторонами і застосовано норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини. В апеляційній скарзі не наведено доводів для спростування висновків суду.
Інших доводів, які б вказували на неправильність оскаржуваного рішення, в апеляційній скарзі не наведено.
Виходячи з меж апеляційного розгляду визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухваленого у даній справі судового рішення.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314,315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу позивачів відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 10 грудня 2008 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Судді: