№ 2-74

                                                                                                                               2009 рік.

                                                      Р І Ш Е Н Н Я

                        І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

20 січня 2009 року.                                                                     Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі :

головуючого-судді                                                                      Богдана С.І.

при секретарі                                                                               Яценко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору довічного утримання від 13.03.2006 року та договору купівлі-продажу квартири від 06.02.2007 року,

                                                        В С Т А Н О В И В :

            Позивачка 10.01.2007 року звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2. та ОСОБА_3. про визнання недійсним договору довічного утримання.

             В травні 2007 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою в новій редакції до відповідачів ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. про визнання недійсним договору довічного утримання від 13.03.2006 року та договору купівлі-продажу квартири від 06.02.2007 року.

           В позові зазначає, що вона є спадкоємицею за заповітом її покійної матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Після смерті матері вона прийняла спадщину шляхом подання до нотаріальної контори відповідної заяви і на підставі чого було заведено спадкову справу № 980 ( 2006 року ).

            Під час прийняття спадщини вона дізналася про те, що спадкове майно суттєво зменшилося за той час, що пройшов з моменту складення заповіту та смерті ОСОБА_5.. Зокрема 13.03.2006 року було укладено договір довічного утримання між ОСОБА_5. та відповідачами ОСОБА_2. та ОСОБА_3 і на підставі цього до них перейшло право власності на квартиру ОСОБА_5., яка розташована в АДРЕСА_1

              Вважає, що укладений договір довічного утримання було укладено ОСОБА_5. в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій і про це було відомо відповідачам. Відповідачі свідомо використали стан ОСОБА_5, оскільки вона була двоюрідною тіткою ОСОБА_2.

               ОСОБА_5. хворіла на ряд хвороб, в тому числі на церебральний атеросклероз та судинний паркінсонізм. За місяць до укладення договору довічного утримання ОСОБА_5. проходила лікування в Чернівецькому обласному госпіталі для інвалідів Вітчизняної війни ( з 26.01.2006 року по 10.02.2006 року ) , а через місяць після укладення договору ОСОБА_5. померла. З наведеного можна зробити висновок про те, що на момент укладення договору довічного утримання стан здоров”я ОСОБА_5. був важким, а названі хвороби звичайно супроводжуються зміною стану свідомості та втратою орієнтації.

              Про те, що ОСОБА_5. не усвідомлювала значення своїх дій та перебувала в цьому стані достатньо тривалий час свідчить і те, що своїм подругам ОСОБА_6., ОСОБА_7., а також їй особисто, в бесідах вона підтверджувала свої наміри залишити квартиру після смерті саме їй - ОСОБА_1.. Вона як дочка постійно піклувалася про матір - ОСОБА_5., проживаючи в Російській Федерації висилала їй гроші, забезпечувала оплату послуг жінки, яка доглядала за ОСОБА_5.. Крім цього сама покійна отримувала пенсію біля 380 грн., щомісячну адресну допомогу від Благодійного фонду захисту залізничників та членів їх сімей в розмірі 60-100 гривень.

               Незрозуміло яким чином подружжя ІНФОРМАЦІЯ_3х виконувало свої обов'язки за договором довічного утримання, оскільки в такому утриманні не було абсолютно ніякої необхідності, відповідачі в жодному разі не є добре матеріально забезпеченими особами, вони працюють вчителями в школі, проживають з двома дітьми у двокімнатній квартирі, отриману квартиру за договором довічного утримання здають в найм.

                На її - ОСОБА_1. утриманні знаходиться її неповнолітня онука ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, вона є її опікуном з 27.11.2003 року і в майнових інтересах онуки планувалося використання майна ОСОБА_5.

                  На теперішній час відповідачі ІНФОРМАЦІЯ_3 незаконно продали спірну квартиру гр.. ОСОБА_4  06.02.2007 року незважаючи на те, 05.02.2007 року судом було винесено ухвалу про накладення арешту на спірну квартиру.

                   Тому просила визнати недійсним договір довічного утримання № 1-551 від 13.03.2006 року посвідчений Першою Чернівецькою державною нотаріальною конторою та договір купівлі-продажу квартири від 06.02.2007 року, а також зобов'язати Чернівецьке КОБТІ скасувати державну реєстрацію права власності на ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1

                   В судовому засіданні представник позивачки підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі і дала свої пояснення.

                    Відповідачі та представник відповідачки в судовому засіданні позовних вимог не визнали, дали свої пояснення і просили відмовити в позові.

                  Заслухавши сторін, свідків, дослідивши письмові докази суд вважає, що в позові позивачці слід відмовити.

                  Як вбачається з копії свідоцтва про право власності на житло від 25.05.ІНФОРМАЦІЯ_4 року, власником квартири АДРЕСА_1 була ОСОБА_5 і це також підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 02.03.2006 року виданого Чернівецьким КОБТІ.

                 З копії договору довічного утримання від 13. березня 2006 року вбачається, що ОСОБА_5 з однієї сторони і ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з другої сторони, перебуваючи при здоровому розумі, ясній пам”яті та діючи за вільним волевиявленням і внутрішньою волею добровільно, розуміючи значення своїх дій та правові наслідки укладеного договору уклали договір про те, що ОСОБА_5. передає, а ОСОБА_2. та ОСОБА_3. приймають у власність на умовах цього договору квартиру АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат загальною площею 41,80 м.кв., взамін чого ОСОБА_2. та ОСОБА_3. зобов'язуються забезпечувати ОСОБА_5. утриманням та довічним доглядом. Згідно цього договору „ Набувачі ” не мають права до смерті „ Відчужувача ” продавати, дарувати, міняти майно ( квартиру ) , передану за цим договором довічного утримання, укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину.

                 Державним нотаріусом Першої Чернівецької державної нотаріальної контори 13.03.2006 року було накладено заборону відчуження квартири до припинення чи розірвання договору довічного утримання.

              З довідки Чернівецького КОБТІ від 13.11.2006 року № 2452 вбачається, що власниками квартири  АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі договору довічного утримання від 13.03.2006 року посвідченого Першою Чернівецькою державною нотаріальною конторою і зареєстрованого в реєстрі № 1-551.

              Свідок ОСОБА_8. показала суду, що дійсно ОСОБА_5. укладала договір довічного утримання з ІНФОРМАЦІЯ_3 , ті її доглядали і надавали допомогу в приготуванні їжі, придбанні ліків. ОСОБА_5. потребувала постороньої допомоги, оскільки її донька ОСОБА_1. проживала в Російській Федерації і приїжджала до матері дуже рідко, а якщо і приїжджала, то говорила що допомоги мати не потребує, вона висилає їй гроші і та сама в змозі себе утримувати. ЇЇ мати допомагала ОСОБА_5. доглядати за собою, а потім за нею доглядали ІНФОРМАЦІЯ_3.

              Свідок ОСОБА_9 показала суду, що вона знала ОСОБА_5., неодноразово приходила робити їй уколи, за нею доглядала її племінниця ОСОБА_10. Також ОСОБА_5. говорила, що квартиру переписала на свою племінницю. Коли приїжджала донька ОСОБА_5., то говорила, що їй квартири не потрібно, оскільки на Камчатці має дві квартири. Про те, що ОСОБА_5. за своїм станом здоров”я хворіла на психічну хворобу їй не відомо, жодного разу з психіатричної лікарні до неї не приїжджали і та там не перебувала на лікуванні.

             Свідок ОСОБА_11. показала суду, що їй відомо, що за ОСОБА_5. постійно доглядали ІНФОРМАЦІЯ_3, сама ОСОБА_5. говорила, що квартиру залишить тому, хто за нею буде доглядати і зазначала, що саме ІНФОРМАЦІЯ_3м.

             Свідок ОСОБА_12. показала , що ОСОБА_2. та ОСОБА_3. постійно доглядали за ОСОБА_5., прибирали в квартирі, готовили їжу, прали. ОСОБА_5. хворіла і їй потрібний був постійний догляд, але вона була при свідомості і розуміла все, що вона вчиняла.

              Свідок ОСОБА_13. показала, що вона декілька років зустрічалася з сином покійної ОСОБА_5. який помер в ІНФОРМАЦІЯ_4 році, після цього вона продовжувала навідувати ОСОБА_5., але та не бажала цього, старалася випровадити її з квартири, не бажала, щоб вона їй допомагала, говорила, що племінниця ОСОБА_10 буде із-за цього нервуватися. Останній раз відвідувала ОСОБА_5. за рік до її смерті, коли та лежала в лікарні, то поводила себе неадекватно і про це їй розповідали хворі з палати де та лежала.

              Свідок ОСОБА_6. показала, що знала ОСОБА_5. з тих пір як її діти ще були маленькими. Син її раптово помер, донька виїхала в Росію. Останнім часом ОСОБА_5. було важко ходити, вона приходила та допомагала їй. Потім донька ОСОБА_5 дала їй гроші і сказала наняти доглядальницю, вона наняла, та деякий час надавала допомогу, а потім сказала, що виїжджає в Італію на заробітки. Залишила замість себе двох дівчаток, щоб ті доглядали за ОСОБА_5.. Через деякий час їй повідомили, що ОСОБА_5. померла, а коли приїхала її донька, то повідомила, що в квартирі проживають чужі люди.

             Із висновку акту посмертної судово-психіатричної експертизи № 659, яка проводилася з 26.11.2008 року по 19.12.2008 року вбачається, що за життя підекспертна ОСОБА_5 будь-якого психічного захворювання не виявляла, станом на 13 березня 2006 року, тобто на момент укладення договору довічного утримання 13 березня 2006 року, підекспертна ОСОБА_5. за своїм психічним станом могла у повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Для перебігу соматичних та неврологічних хвороб , які спостерігалися у підекспертної ОСОБА_5. не притаманні порушення будь-яких видів орієнтування, що й знайшло своє відображення у представленій мед документації, дані захворювання не позбавляли підекспертну ОСОБА_5. на протязі 2005-2006 років можливості у повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та можливості у повній мірі керувати ними.

           Таким чином судом з'ясовано , що ОСОБА_5. розуміючи значення своїх дій і діючи усвідомлено, 13.03.2006 року уклала договір довічного утримання з ОСОБА_2. та ОСОБА_3 , даний договір був нотаріально посвідчений і згідно цього договору у власність до ІНФОРМАЦІЯ_3х перейшла квартира, яка належала ОСОБА_5.. Все було зроблено на грунті діючого законодавства, будь-яких його порушень при цьому ніким не було допущено, а тому підстав для визнання недійсним договору довічного утримання підстав не має.

           Позивачкою також ставиться питання про те, що визнати недійсним  договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_2. , ОСОБА_3 та ОСОБА_4., виходячи із того, що ІНФОРМАЦІЯ_3 неправомірно заволоділи квартирою і не мали права відчужувати квартиру, при цьому навіть тоді коли судом було винесено ухвалу про накладення арешту на квартиру.

            Суд вважає, що в цих позовних вимогах також позивачці слід відмовити, оскільки згідно договору довічного утримання вони стали власниками квартири, яка належала ОСОБА_5.. Згідно умов цього договору, ІНФОРМАЦІЯ_3 як набувачі не мали права відчужувати квартиру до смерті відчужувача.

            Судом встановлено, що ОСОБА_5. померла ІНФОРМАЦІЯ_1року, а договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 був укладений між ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_4. 06 лютого 2007 року, тобто після смерті ОСОБА_5 і таким чином ІНФОРМАЦІЯ_3 були вправі укласти такий правочин. Що стосується посилання на те, що відповідачі відчужили квартиру незважаючи на існування ухвали суду про накладення арешту на квартиру, то суд не може приймати це до уваги, оскільки ухвала судом була винесена 05.02.2007 року і була направлена для виконання тільки 06.02 2007 року, тобто на той час договір купівлі-продажу вже був вчинений.

             На підставі викладеного та ст.ст. 202,205,334,655,744 ЦК України, керуючись ст.ст. 10.60,209,213,215,218 ЦПК України, суд -

                                                       В И Р І Ш И В :

             В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору довічного утримання від 13 березня 2006 року та договору купівлі-продажу квартири  від 06 лютого 2007 року відмовити.

            Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

            Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

                                      Суддя                                                             Богдан С.І.