ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.04.15р. Справа № 904/783/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м. Запоріжжя

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

третя особа - 1, що не заявляє позовних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м. Нікополь

третя особа - 2, що не заявляє позовних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "ЄВРАЗ-ДМЗ ІМ. ПЕТРОВСЬКОГО", м. Дніпропетровськ

про стягнення 887,47грн.

Суддя Турчин С.О.

Секретар судового засідання Сергієнко П.М.

Представники:

від позивача : не з`явився

від відповідача : Шляєв І.В. дов. №71 від 01.01.15р.

від третьої особи - 1: не з`явився

від третьої особи - 2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" (далі-Позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі-Відповідач), третя особа - 1, що не заявляє позовних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", третя особа - 2, що не заявляє позовних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "ЄВРАЗ-ДМЗ ІМ. ПЕТРОВСЬКОГО" про стягнення збитків внаслідок нестачі вантажу у розмірі 887,47грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем ст.110 Статуту залізниці, щодо відповідальності за збереження вантажу під час його перевезення для перевезення і до моменту видачі одержувачу, що стало підставою нарахування збитків у розмірі 887,47грн.

Ухвалою суду від 09.02.15р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 03.03.15р.

03.03.15р. в судове засідання з'явились повноважні представники позивача та третьої особи - 2. За результатами судового засідання розгляд справи відкладено до 18.03.15р.

17.03.15р. представником третьої особи - 2 надано пояснення щодо позовних вимог.

18.03.15р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача. За результатами судового засідання розгляд справи відкладено до 07.04.15р.

07.04.15р. в судове засідання з'явився повноважний представник відповідача.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями, які повернулися на адресу господарського суду з відмітками про отримання ухвал суду повноважними представниками сторін та відомостями відображеними в протоколі судового засідання.

Згідно зі ст. 75 ГПК України за результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог.

В судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представника відповідача повідомлено про дату складення повного тексту рішення.

Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача суд -

ВСТАНОВИВ:

31.01.14р. між публічним акціонерним товариством "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" та публічним акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" укладено договір №1400894.

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця коксову продукцію, а покупець прийняти та сплатити продукцію, асортимент, кількість, строки поставки та ціна якої визначена в специфікаціях до даного договору, який є його невід'ємною частиною.

Згідно з пунктом 2.1 договору, поставка продукції здійснюється залізничним транспортом згідно замовлення покупця. Письмова заявка на поставку продукції здійснюється покупцем до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки.

В матеріалах справи наявний рахунок №195736 від 02.09.14р. на оплату поставленого товару (горішок коксовий), вартість 1 тони - 2567,90грн., загальна вартість поставленого товару складає 714 928,01грн. Вказаний рахунок сплачено ПАТ „ЗАЗ", що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним доручення №244041 від 27.10.14р.

Згідно залізничної накладної №46813150, яка являється фактично договором перевезення, публічне акціонерне товариство "ЄВРАЗ-ДМЗ ІМ. ПЕТРОВСЬКОГО" передала позивачу для перевезення зі станції Діївка Придніпровської залізниці до станції Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці вантаж - горішок коксовий у вагоні №53598611 вагою нетто - 48350г., тара - 22200кг.

При контрольному зважуванні вагону №53598611, відповідно до ст.24 Статуту залізниць України (далі Статут) та п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, на станції Запоріжжя Львів Придніпровської залізниці 03.09.14р. виявлена невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладній - фактично у вагоні вага брутто - 69720кг., нетто - 22200кг., тара - 21700кг., що більше даних вказаних у накладній на 1950кг.

За результатом контрольного зважування працівниками станції Запоріжжя Львів Придніпровської залізниці 03.09.2014р. складено комерційний акт РА №004315/1138 від 04.09.14р.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, з таких підстав.

Відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт", Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами законодавства України.

Статтею 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі статтею 908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлює, що нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту та комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статут залізниць України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 року із змінами та доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України № 1510 від 11.10.2002 року та № 1973 від 25.12.2002 року (далі - Статут залізниць України), визначає обов'язки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до частини 1 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частини 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

За договором залізничного перевезення вантажу, згідно з частиною 1 статті 22 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. У разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій (частини 1, 2, 3 статті 23 Статуту залізниць України).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За статтею 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до пункту 9 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 року № 334, у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставляння рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Так, комерційний акт РА №004315/1138 від 04.09.14р., яким засвідчена невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у залізничній накладній №46813150, є складеним відповідно до вимог, що пред'являються до його складання Правилами складання актів.

Згідно з розділом "Д" комерційного акту РА №004315/1138 від 04.09.14р. за документом значиться вантаж - горішок коксовий, нетто - 48 350кг, тара - 22000кг. Фактично виявилось: вантаж - горішок коксовий, брутто - 69 720кг, тара - 22200кг, нетто - 47520кг, вантажність - 70т, менше ваги за документом на 830кг.

В комерційному відношення завантаження вище рівня бортів на 10см., шапкоподібна, маркована двома паралельними бороздами по довжині. Праворуч за рухом потягу над 1 люком є поглиблення розміром 140х120х30 см. В технічному відношенні вагон справний, люки та двері зачинені, течі вантажу немає.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Позивач розрахував вартість шкоди, спричиненою внаслідок нестачі, проведеної з урахуванням норм відповідно до Правил перевезення вантажу, що складає 887,47грн., що підтверджується відомістю - рахунком №78 на недостачу вантажу горішку коксового. (а.с. 21).

Оскільки спірний вагон був прийнятий залізницею для перевезення без зауважень до вантажовідправника, відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоотримувачу, в силу ст. 110 Статуту залізниць України, покладається на залізницю.

За викладеного вбачається, що збитки у розмірі 887,47грн. підлягають стягненню з перевізника - відповідача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м.Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ЄДРПОУ 01073828) на користь публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, ЄДРПОУ 00186542) збитки у розмірі 887,47грн., судового збору у розмірі 1 827,00грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано - 07.04.15р.

Суддя С.О. Турчин