20 березня 2015 року Справа № 202/2315/15-а
П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
20 березня 2015 року Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючої-судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Куріної О.Ю., представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Хачікян М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_4 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
В С Т А Н О В И В:
Звернувшись до суду з адміністративним позовом, позивач просить визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.02.2015 року серії РМ № 491225 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 164-1 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він є фізичною особою - підприємцем. 26 грудня 2014 року відповідачем був складений акт документальної планової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року за № 4937/17-03/НОМЕР_1, відповідно до якого ним порушено п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на суму 7418,97 грн. На підставі вказаного акту 24 лютого 2015 року заступником начальника Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області була винесена постанова серії РМ № 491225 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 164-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в сумі 136 грн. З даною постановою він не згоден, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 адміністративний позов підтримала та наполягала на його задоволенні.
Представник відповідача Хачікян М.П. у судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню за наступних підстав:
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 від 21.03.2007 року.
26 грудня 2014 року Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області був складений акт за № 4937/17-03/НОМЕР_1 про результати документальної планової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року.
Відповідно до вказаного акта позивачем порушено, зокрема, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2013 рік на загальну суму 7418,97 грн.
Постановою заступника начальника Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.02.2015 року серії РМ № 491225 ОСОБА_4 притягнуто адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 164-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 136 грн.
Як зазначено в даній постанові, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 допустив порушення порядку обліку доходів, а саме заниження доходу за 2013 рік, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік на суму 7418,97 грн.
Частиною 1 статті 164-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку, що тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на встановлений порядок управління і за яку передбачена законом відповідальність.
Як вбачається з акту перевірки № 4937/17-03/НОМЕР_1 від 26 грудня 2014 року, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 у 2013 році під час надання в оренду власного приміщення підприємству ТОВ "Електрум ЛТД" загальною площею 227,9 кв.м. за ціною 1 кв.м. - 17,56 грн. порушено рішення Дніпропетровської міської ради № 5/53 від 28.12.2009 року, відповідно до якого вартість одного квадратного метра має складати 38,45 грн., чим занижено валовий дохід на загальну суму 43640,95 грн. за 2013 рік та порушено п. 177.1, п. 177. 2 ст. 177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на доходи фізичних осіб у сумі 7418,97 грн.
Але відповідачем не враховано, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 28.12.2011 р. № 4/19 «Про затвердження мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомого майна фізичних осіб» визнано таким, що втратило чинність рішення Дніпропетровської міської ради від 24.12.2004 р. № 5/23 «Про затвердження мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомого майна фізичних осіб», до якого свого часу вносилися зміни рішенням Дніпропетровської міської ради № 5/53 від 28.12.2009 року, на порушення якого вказує відповідач.
З 01.01.2011 року оподаткування доходів громадян податком з доходів фізичних осіб визначено нормами Податкового кодексу України.
Статтею 177 Податкового кодексу України (далі-ПКУ) визначено особливості оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.
Так, пунктом 177.1 вказаної статті передбачено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Згідно п. 177.4 ст. 177 ПКУ до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством; суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Відповідно до пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного оподатковуваного доходу включається доход від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 цього Кодексу.
Згідно пп. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в підпункті 170.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.
При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.
Пунктом 171.2 статті 171 ПКУ визначено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні. Відповідно до абзацу "а" пункту 176.2 статті 176 ПКУ податкові агенти зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1253 "Про затвердження Методики визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб" затверджено Методику визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб, яка застосовується щодо орендарів (крім орендарів - фізичних осіб, що не є суб'єктами господарювання), які згідно з пп. 170.1.2 п. 170. 1 ст. 170 ПКУ є податковими агентами платників податку - орендодавців, визначають під час нарахування доходу від надання в оренду (суборенду), житлового найму (піднайму) нерухомого майна (включаючи земельну ділянку, на якій розміщується нерухоме майно, присадибну ділянку), крім земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю, мінімальну суму орендного платежу за повний чи неповний місяць такої оренди. На виконання цієї постанови Дніпропетровською міською радою були прийняті рішення від 02.11.2011 року № 4/19, від 26.12.12р. №6/30 «Про затвердження мінімальної вартості місячної оренди одного метра загальної площі нерухомого майна фізичних осіб».
З урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, суд вважає, що відповідач безпідставно притягнув ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 164-1 ч. 1 КУпАП.
Також суд звертає увагу, що статтею 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка повинна містити, крім іншого, опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення тощо.
Проте, приймаючи постанову про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, відповідач не встановив дату, місце вчинення правопорушення, не розкрив суть правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-1 КУпАП, як того вимагає ст. 283 КУпАП.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В порушення вказаних вимог, відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що на час винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, спір щодо збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, зокрема, на суму 7418,97 грн., розглядався в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, про що було відомо відповідачу, проте, незважаючи на те, що згідно зі статтею 251 КУпАП доказами по справі є також пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, розглянуто справу про адміністративне правопорушення за відсутності позивача, в постанові не наведено мотивів відхилення доводів позивача.
Відповідно до ч. 1 статті 69 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідач доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надав, правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не довів.
Відповідно до п. 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд вважає, що постанова заступника начальника Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.02.2015 року серії РМ № 491225 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 164-1 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього закриттю.
Керуючись ст. ст. 159-163, 171-2 КАСУ, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Постанову заступника начальника Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.02.2015 року серії РМ № 491225 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 164-1 КУпАП скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає відповідно до ст. 171-2 КАСУ.
Суддя Н. Ю. Марченко